Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.16.3. Глобалізація як нова форма світогосподарських зв'язків.

 Диплом на замовлення

Глобалізація (від франц. §1оЬа1 - всезагальний, такий, що охоплює всю земну кулю) - це складний багатогранний процес, який поширюється на всі явища суспільного розвитку і пов'язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних держав, зумовлених прискореним рухом міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталу, високих технологій тощо.

Поняття „глобалізація" увійшло в науковий обіг у 80-ті роки XX ст., як відображення фундаментальних перетворень сучасної світової економіки, зумовлених посиленням дії загальноцивілізаційних законів та закономірностей, які охоплюють усі сфери суспільного життя й формують постіндустріальну цивілізацію. Глобалізація пов'язана з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку. Вона означає якісно новий стан взаємозв'язків в економіці, політиці, екології на основі підвищення мобільності капіталу, робочої сили, інформації, ідей у світовому масштабі та втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті інтенсифікації міжнародних переміщень товарів, послуг, міжнародних потоків капіталу, швидкої і широкої дифузії технологій тощо. Глобалізація потребує спільних зусиль урядів держав і міжнародних організацій, регулювання на світовому рівні. В умовах глобалізації інтернаціоналізація економіки набуває нових рис:

-  формується    глобальне    світове    виробництво    на    основі планетарного                                                                                                                                                охоплення                                                                                                                                                  світової                                                                                                                                                економіки транснаціональними    корпораціями    і    транснаціональними банками,    розвитку    довгострокових    виробничих    зв'язків, стратеї ічних альянсів, договорів про співдружність тощо;

-   кардинально міняється зміст світових господарських зв'язків: темпи зростання міжнародної торгівлі випереджають темпи зростання   виробництва,   а   фінансові   потоки   перевищують трансакції, пов'язані з експортом товарів і послуг;

- змінюється спрямованість і структура міжнародної торгівлі, зростає    товарообмін    наукомісткою,    високотехнологічною продукцією між розвинутими країнами;

- якісних перетворень зазнає фінансова сфера, змінюється її роль у   світовій   економіці   на   основі   прогресуючого  зростання валютних, фондових, кредитних ринків тощо;

-  посилюється орієнтація розвинутих економік на розгортання всіх сфер людської активності: здатність генерувати нові знання, швидко  їх  застосовувати,  використовуючи  сучасні   методи обробки інформації;

- інтенсифікується  пошук Світового центру управління та інструментів   регулювання    глобальних   світогосподарських процесів.

Отже, глобальна економіка - це якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється в цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною мережею тощо.

Глобалізація є складною ієрархічною системою, яка розгортається на різних рівнях. Виділяють наступні рівні глобалізації:

-  світовий     посилення економічної взаємозалежності країн і регіонів,   переплетення   їхніх   господарських   комплексів   та економічних систем;

-  окремої   країни      зростання   відкритості   економіки,   її інтегрованості у світову господарську систему;

-    галузевий                                                                                                                                                           - зростання  взаємопов'язаності конкурентоспроможності   компанії  всередині  галузі   в  даній країні з її конкурентоспроможністю в інших країнах;

-  окремих  компаній  -  розвиток  і  поширення     глобальних корпорацій   і   стратегічних  альянсів  як   головних   суб'єктів багатонаціонального виробництва, зорієнтованого на всесвітні джерела постачання та ринки збуту.

У літературі, як правило,  в узагальненому вигляді наводяться такі фактори глобалізації:

1. Технічні, технологічні:

-  науковоттехнічний  прогрес,  революція  в  інформаційних та телекомунікаційних технологіях;

-   розвиток    міжнародної    інфраструктури,    нових    поколінь транспорту і зв'язку;

-  технологічний прогрес в обробній промисловості тощо.

2.  Соціально-економічні:

-  розвиток     інтернаціоналізації     виробництва     на     основі поглиблення міжнародного поділу праці;

-  лібералізація сфери руху товарів і капіталів;

- зростаюча залежність національних економік від зовнішніх чинників;

-  геоекономічні     трансформації,     пов'язані     з     розпадом соціалістичної системи господарювання та посиленням ринкової уніфікації сучасного світу.

3.   Політичні:

- взаємопроникнення   макроекономічної   політики   урядів   та центробанків;

-  зростаюча орієнтація національних держав на зовнішні зв'язки;

-  геополітичні    зрушення,    пов'язані    з    розпадом    світової соціалістичної системи.

4.  Морально-етичні:

-  послаблення ролі традицій, соціальних зв'язків і звичаїв;

-  зростання мобільності духовно-емоційного спілкування;

- інтернаціоналізація освіти, культурного простору тощо. Формами прояву глобалізації виступають:

-  формування    загальнопланетарного    науково-інформаційного простору,    світової    комунікаційної    мережі,    глобальних технологічних систем;

-  інтенсифікація      міжнародних      трансакцій,      формування глобальних   ринків   робочої   сили,   товарів,   інформаційних технологій на основі  поступового демонтажу   торговельних бар'грів, підписання багатосторонніх торговельних угод тощо;

- бурхливе   розширення   світового   фінансового   ринку,   різке збільшення обсягів і швидкості потоків капіталів, фінансових операцій, здійснюваних різними суб'єктами світогосподарських зв'язків;

-  зростання відкритості й посилення взаємозалежності економік, господарсько-технологічне   зближення   країн,   інтенсифікація регіональних         інтеграційних         процесів,         розвиток міжконтинентальної інтеграції тощо;

-  становлення    єдиного    світового    виробництва    на   основі інтенсифікації планетарної діяльності глобальних господарських комплексів (мультинаціональних компаній, багатопрофільних транснаціональних корпорацій, транснаціональних банків, їхніх об'єднань тощо);

- міжнародний рух циклічних коливань економіки, біржових, валютних і фінансових криз; зближення процентних ставок, внутрішніх і світових цін тощо;

-  уніфікація   ведення   бізнесу,   формування   нової   системи глобального управління; зростання кількості наднаціональних структур регулювання світового господарства, міжурядових та неурядових міжнародних організацій;

-  інформаційно-культурне   зближення   народів,   впровадження єдиних стандартів життя, уніфікація уподобань,  цінностей, суспільної свідомості тощо;

- порушення    рівноваги    світової    екосистеми,    загострення глобальних проблем.

Глобалізація - неодномірний, нелінійний процес, який виявляє неоднозначний, різноспрямований і суперечливий вплив на сучасний світогосподарський розвиток і економічну безпеку держав.

Глобальні проблеми - це проблеми, пов'язані з природними, природно-антропогенними, суто антропогенними (у т.ч. економічними, соціальними) явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співробітництва.

Сировинна, енергетична, продовольча та інші проблеми давно стоять перед людством новими для сучасного етапу розвитку є їхній глобальний характер, оскільки вони зачіпають життєво важливі інтереси всіх держав і народів, виступають потужними чинником взаємозалежності   та   цілісності    світу,    надаючи    йому    нових інтегративних рис.

Загалом причиною загострення глобальних проблем є криза індустріальної цивілізації внаслідок:

- безсистемної, безконтрольної, безмежної утилізації ресурсів природи;

- низького рівня технологічної культури виробництва;

- максимізаціі'і а не оптимізації темпів економічного зростання;

- домінування      технократичного      підходу,      послаблення антропогенних засад;

- масштабного   впливу   людської  діяльності   на   навколишнє середовище й необмеженого вторгнення людства у біосферу;

- швидкої урбанізації населення планети, зростання гігантських мегаполісів і агломерацій, що супроводжуються скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автоматизацією;

- поглиблення    суперечностей    між    світовим    економічним розвитком і соціальним прогресом.

Глобальні проблеми:

- мають         всезагальний,         універсальний         характер, загальнопланетарний зміст і значення, принципово важливі для долі всього людства;

- безпосередньо   стосуються   життєвих   інтересів   усіх   верств населення, усіх країн і народів планети, усіх або значної групи держав;

- мають взаємопов'язаний характер і суттєво впливають на всі сфери суспільного життя;

- відображають поглиблення та ускладнення світогосподарських зв'язків;

- потребують залучення колосальних технологічних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів, невідкладних і рішучих дій на основі  колективних  і  скоординованих зусиль світового співтовариства;

- можуть бути успішно вирішені при умові створення адекватної моделі стійкого розвитку людської цивілізації. Класифікація глобальних проблем за сферами дії наступна:

1. Глобальні проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства:

-  надійне     забезпечення     людства     сировиною,     енергією, продовольством тощо;

- раціональне природокористування і збереження навколишнього природного середовища;

- раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору;

- утилізація відходів життєдіяльності тощо.

2. Глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин:

- унеможливлення світової термоядерної війни і забезпечення стабільного миру;

- подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу;

- попередження    локальних,    регіональних    та    міжнародних конфліктів;

- ліквідація наслідків світових та локальних криз;

- роззброєння і конверсія військового виробництва тощо.

3. Глобальні    проблеми    у    сфері    розвитку   людини    та забезпечення її майбутнього:

- пристосування  людини до умов  природного  і  соціального середовища, що змінюється під впливом НТР;

- подолання епідемій, тяжких захворювань серцево-судинних, онкологічних, СНІДу, наркоманії);

- втрата довіри до соціальних інститутів, нестабільності сім'ї та послаблення зв'язку поколінь;

- боротьба    з    міжнародною    злочинністю,    наркобізнесом, тероризмом;

- проблеми демократизації та охорони прав людини тощо. Головна передумова успішного вирішення глобальних проблем

- розгляд їх у взаємопов'язаній цілісності, тісному переплетінні економічних, політичних, соціальних, культурних, технологічних, екологічних, психологічних та інших процесів. Передумови вирішення глобальних проблем:

- парадні мальний    прорив    у    суспільній    свідомості,    нові концептуальні   підходи  до  розуміння   перспектив   розвитку людства;

-  переосмислення    суті    економічної    безпеки    держав,    які реалізують різні моделі демократичного суспільства;

-