6.2. 9. Узагальнений контроль ефективності використання запасів в управлінському обліку

6.2.9. Узагальнений контроль ефективності використання запасів в управлінському обліку

Поряд з важливістю локального контролю за раціональним

використанням запасів уже в момент прийняття рішень про їхнє витрачання

не менше значення має наступна узагальнена оцінка ефективності їх

використання, оскільки часто проміжні значення показників за окремими

видами ресурсів мають різноспрямовану векторність. Нерідко збільшення

витрат за одним видом ресурсів, що за локальним аналізом можна розглядати

як втрати, в підсумку забезпечує вищу якість продукції чи збільшення її

виробництва, і за узагальнюючою оцінкою не тільки не є негативним

відхиленням, а й часто перекриває допущені втрати на проміжних

технологічних стадіях. Найпомітніше це відбувається в екстремальних

ситуаціях, коли допущено брак, для виправлення якого доводиться

збільшувати витрати окремих видів сировини чи напівфабрикатів, але

завдяки чому вдається його виправити й отримати в результаті продукцію

достатньої якості. Нерідко при виробництві багатокомпонентної продукції

доводиться свідомо перевитрачати одні види сировини тому, що інші

невідповідної якості. Наприклад, менша цукристість плодів чи ягід зумовлює

додаткові витрати цукру при консервації, низька зв’язуюча властивість

вапна при виконанні штукатурних робіт зумовлює більші витрати цементу

тощо. В сільськогосподарському виробництві, наприклад, збільшення витрат

добрив чи кормів може перекрити негативний вплив витрат за іншими

елементами (якість насіння, породні якості тварин тощо) і забезпечити

інколи навіть збільшення виробництва продукції. Тому узагальнений

контроль ефективності використання запасів в управлінському обліку також

потрібно застосовувати якомога ширше.

Зокрема, таку узагальнену оцінку можна отримати за допомогою

коефіцієнта оборотності запасів, що визначається як сума доходів від

реалізації продукції, робіт, послуг (кредит рахунка 70 “Доходи від

реалізації” зменшеного на суму ПДВ) щодо середньорічного залишку

запасів (визначається як частка від ділення суми залишків за рахунками

класу 2 "Запаси" на початок і кінець1 звітного періоду на 2):

1 Точніше його вираховують як співвідношення підсумків сальдо за рахунками класу 2 “Запаси” на початок кожного місяця до кількості

місяців у звітному періоді.

Коз = Д/З

Вираховують також коефіцієнт оборотності річних виробничих затрат

як співвідношення витрат виробництва (обіги за дебетом рахунка 20

“Виробництво”, зменшені на суму оплати праці, відрахувань на соціальні

заходи та амортизації необоротних активів) до середньорічного залишку

запасів, визначеного попереднім способом.

Тривалість обороту запасів визначають у днях як частку від ділення

Коб = (ВВ-ОП-А)/З

календарних днів у звітному періоді на коефіцієнт оборотності запасів:

Тоз = (90;180;270;365)/Коз

Кошти, вивільнені (або додатково залучені) через пришвидшення

(уповільнення) оборотності запасів, визначають як добуток одноденних витрат

запасів (витрати виробництва за мінусом оплати праці, відрахувань на

соціальні заходи та амортизації необоротних активів, поділені на кількість

днів у звітному періоді – 90; 180; 270; 365) та кількості днів зменшення

(збільшення) тривалості обороту. Останній добуток визначається за

результатами порівняння тривалості обороту запасів за попередній і поточний

звітні періоди.

СВК = ВЗд×Тоз;

Зміни матеріаломісткості продукції оцінюють за питомою витратою

запасів на одиницю продукції. Для цього використовують дані обліку витрат

за статтями й елементами.