7.1.3. Облік напівфабрикатів власного виробництва

7.1.3. Облік напівфабрикатів власного виробництва

На підприємствах промисловості, які мають у своєму складі структурні

підрозділи, виділені на самостійний баланс, або за умовами технології ведуть

відособлений облік виробів, на рахунку 25 “Напівфабрикати” відображають рух

напівфабрикатів власного виробництва, що поступово проходять доробку на

подальших технологічних стадіях виробництва в окремих виробничих

одиницях, цехах або переділах чи укомплектовують у готові вироби в одному з

них, а виробляють у різних. Крім цього, облік напівфабрикатів власного

виробництва на окремому рахунку здійснюють підприємства, у яких

напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізують набік як готову

продукцію.

До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла всіх

установлених технологічним процесом стадій виробництва й потребує

доопрацювання або укомплектування. Зокрема, на цьому рахунку можуть

обліковувати виготовлені підприємством такі напівфабрикати: чавун

передільний у чорній металургії; сиру гуму і клей у гумовій промисловості;

сірчану кислоту на азотно-туковому комбінаті хімічної промисловості; солод у

пивоварній промисловості; пряжу і сирову тканину в текстильній

промисловості; деталі, вироби та інші матеріали промислового виробництва;

виноматеріали і сокоматеріали у виноробстві та виробництві соків; томатну

пасту, крохмаль, різні види овочевих і фруктових пюре, призначених для

виробництва іншої продукції тощо.

На підприємствах, де напівфабрикати власного виробництва

використовують тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки

облікують на рахунку 23 “Виробництво”.

За дебетом рахунка 25 “Напівфабрикати” відображають надходження

(створених) напівфабрикатів, за кредитом – вибуття напівфабрикатів у

результаті продажу, передачі в подальшу переробку, безоплатної передачі або

інших причин.

Облік напівфабрикатів ведуть на рахунку 25 “Напівфабрикати”, як

правило, за собівартістю, однак можна застосовувати й планово-облікові ціни. В

цьому випадку окремо обліковують відхилення від таких цін, які надалі

розподіляють, та визначають фактичну собівартість напівфабрикатів. Витрати

на транспортування напівфабрикатів від одного підрозділу підприємства до

іншого відносять на собівартість напівфабрикатів.

Типові операції за рахунком 25 “Напівфабрикати”

У ряді галузей промисловості, зокрема у машинобудівній та

металообробній, розрізняють два основні види обліку руху напівфабрикатів на

виробництві: подетальний і подетально-поопераційний.

Подетальний облік застосовують в умовах масово-потокового

виробництва, подетально-поопераційний – у серійних виробництвах з

використанням маршрутних листів, за допомогою яких ураховують не тільки

виробіток, а й міжопераційний рух напівфабрикатів і деталей. Для спрощення

обліку руху напівфабрикатів та скорочення документообігу передавання

напівфабрикатів і деталей з цеху в цех здійснюють за місячними картами (на

зразок лімітних карт відпуску матеріалів), а відпуск готових деталей на

складання – за специфікаціями (комплектувальними картами) або іншими

аналогічними за своїм призначенням документами.

У масово-потокових виробництвах застосовують бездокументальне

передавання деталей і вузлів на складання (або з оформленням документів на

передавання один раз на місяць). Такий порядок запроваджують після вжиття

необхідних заходів щодо збереження зазначених матеріальних цінностей.