7.4.1. Особливості управлінського обліку витрат виробництва та його відмінності від фінансового обліку
7.4.1. Особливості управлінського обліку витрат виробництва та його
відмінності від фінансового обліку
Витрати виробництва характеризують ефективність управлінської
діяльності на підприємстві загалом, оскільки відображають сукупні затрати
живої й уречевленої праці, тобто поєднання основних засобів, сировини й
матеріалів за допомогою праці робітників підприємства. Раціональність
такого поєднання залежить від якості управлінських рішень. Таким чином, у
витратах виробництва відображається рівень управлінського обліку на
підприємстві, оскільки вся діяльність менеджерів центрів відповідальності
спрямована в підсумку на мінімізацію затрат живої й уречевленої праці.
Необхідну ж інформацію для прийняття обґрунтованих рішень менеджерів
центрів відповідальності про доцільність витрачання сировини й матеріалів,
праці робітників, використання машин і механізмів, інших основних засобів
забезпечує, як відомо, управлінський облік.
Окремі автори в зв’язку з цим навіть вважають, що основним змістом
управлінського обліку є облік затрат на виробництво. Хоч таке визначення
дещо однобічне і звужує предмет управлінського обліку, слід визнати, що
певні підстави для такого трактування є. За оцінками зарубіжних
дослідників, на кожну грошову одиницю вартості збуту продукції дев’яносто
п’ять копійок іде на різні витрати. В зв’язку з цим знання динаміки цих витрат
– головна попередня умова планування діяльності менеджерів центрів
відповідальності.
Необхідно зазначити, що витрати виробництва є також об’єктом
фінансового обліку. Однак мета фінансового обліку відрізняється від
визначеної в управлінському обліку витрат виробництва. Метою фінансового
обліку є забезпечення звітною інформацією про витрати виробництва
зовнішніх користувачів. Тому в ньому формуються узагальнені (синтезовані)
дані про витрати виробництва на підприємстві загалом за елементами
“Матеріальні затрати”, “Витрати на оплату праці”, “Відрахування на
соціальні заходи”, “Інші операційні витрати”, подані в звіті про фінансові
результати ф. № 2, – документі зовнішньої звітності. Подається така
інформація після завершення звітного періоду (кварталу, року).
Управлінський облік витрат виробництва має за мету забезпечення
інформацією менеджерів підприємства для прийняття ними обґрунтованих
рішень щодо ефективного використання праці, виробничих запасів та
основних засобів. Тому інформація про витрати виробництва в
управлінському обліку має бути якнайдетальніша і оперативна. Цінною вона
для менеджерів центрів відповідальності може бути лише за умови, що вона
конкретизована і надається їм, як правило, до завершення виробничого
процесу або й до його початку – як прогнозна. За свідченням зарубіжних
дослідників, менеджери віддають перевагу своєчасній інформації, що може
бути не настільки точною, перед уточненою, але поданою тоді, коли
вплинути на процес формування витрат уже неможливо. Витрати
виробництва в управлінському обліку також узагальнюються, але з метою
забезпечення аналітичності інформації, що дає змогу оцінювати
ефективність витрат на виробництво конкретного виду продукції (робіт,
послуг) і за кожним центром відповідальності окремо. Ефективною
управлінська діяльність може бути лише у випадках, коли менеджери
отримують вичерпну інформацію про взаємозв’язок витрат за кожним їхнім
елементом (а не за сукупністю “матеріальні витрати” чи інші групи, як у
фінансовому обліку) з виробництвом конкретних видів (найменувань)
продукції (робіт, послуг). Оскільки управлінська діяльність менеджерів будь-
якого підприємства в умовах ринку спрямована на отримання максимально
можливої суми прибутку, що визначається як різниця між цінами продажу
(доходами) і собівартістю реалізації продукції (робіт, послуг), то реальний
вплив на прибутковість підприємства менеджери можуть здійснювати лише
через формування витрат виробництва, оскільки ціновий фактор від них, як
правило, не залежить, бо формується в результаті попиту та пропозиції.
Управлінський облік витрат виробництва здійснюється за різними
об’єктами, що визначаються специфікою підприємства. Чим більше видів
продукції (робіт, послуг) виробляє (виконує) підприємство, тим більше
об’єктів (рахунків) аналітичного обліку відкривають в управлінському
обліку. Всередині цих рахунків витрати обліковують за встановленими
елементами, котрі групують у статті. У фінансовому обліку достатньо
узагальнених даних за наведеними вище групами елементів витрат,
необхідних для складання зовнішньої звітності. У зв’язку з цим до
синтетичних рахунків класу 8 “Витрати за елементами”, призначених для
фінансового обліку витрат виробництва, аналітичних рахунків не
відкривають. Натомість до рахунка 23 “Виробництво” в управлінському
обліку відкривають субрахунки за видами виробництв – основне, допоміжне
тощо чи центрів відповідальності, а в їхній розвиток – аналітичні рахунки
щодо видів продукції (робіт, послуг).
В управлінському обліку творчо застосовують різні методики
класифікації витрат, калькуляції собівартості продукції залежно від
визначеної мети перед менеджерами конкретних центрів відповідальності.
Фінансовий облік витрат виробництва жорстко регламентований Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, а класифікація
обмежується лише групами елементів, передбаченими у звіті про фінансові
результати, ф. № 2.
Управлінський облік забезпечує інформацією менеджерів для
прийняття ними рішень. У зв’язку з цим в управлінському обліку витрат
виробництва широко застосовують конструктивні та прогнозні розрахунки,
експертні оцінки поведінки витрат до їх здійснення. Фінансовий облік
відображає лише фактографічну інформацію про витрати, які вже
відбулись.
Разом з тим, управлінський і фінансовий облік витрат взаємопов’язані.
Їхні дані відображаються здебільшого за однаковими первинними
документами, на основі даних про витрати виробництва визначаються
прибутки чи збитки в системі рахунків фінансового обліку, зрештою
загалом по підприємству сума витрат виробництва є однаковою, незалежно
від того, за якою підсистемою обліку вона відображається.