Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.3. Концептуальна модель процесу антикризового управління підприємством

Антикризове управління підприємством має здійснюватись поетапно та передбачати послідовність дій, які ілюструє рис. 2.4. Зміст кожного етапу антикризового процесу полягає у такому.                                                         

1 етап - діагностика кризових явищ і загрози банкрутства підприємства. На цьому етапі роботи шляхом використання спеціальних прийомів і методів дослідження необхідно:   

1) здійснити комплексний аналіз результатів господарсько- фінансової діяльності та фінансово-майновогого становища підприємства, вивчити динаміку найважливіших обсягових (обсяг товарообороту, доходів, витрат, прибутку активів та капіталу) та якісних показників діяльності (рентабельності, ліквідності, оборотності, фінансової стійкості підприємства);

2) оцінити ритмічність і синхронність грошових потоків;

3) розміри та періодичність виникнення дефіциту грошових коштів;

4) визначити обсяг, структуру і час погашення зовнішніх фінан­сових зобов'язань;

 

 

 

 

 

Рис. 2.4. Концептуальна модель процесу антикризового управління підприємством

5) визначити основні причини виникнення та поглиблення кризи розвитку підприємства;

6) оцінити масштаб і можливі наслідки подальшого поглиблення кризових явищ; ймовірність і терміни виникнення ситуації банкрутства;

7) здійснити аналіз і прогнозування розвитку ринкової ситуації для визначення сприятливості зовнішнього середовища для подолання кризи;

8) оцінити внутрішні можливості підприємства щодо локаліза­ції та переборення кризових явищ.

Проведення описаного комплексу досліджень надає можливість сформувати необхідне аналітичне підґрунтя для подальшої роботи.                                            

2 етап - визначення мети і завдань антикризового управлін­ня. Результати проведеної діагностики дають можливість визначити глибину кризи, яка охопила підприємство, а отже, дозволяють визначити мету та завдання антикризового управління. Залежно від глиби­ни кризи такими завданнями можуть бути: виведення підприємства зі стану юридичного банкрутства; недопущення виникнення ситуації банкрутства; локалізація кризових явищ; фінансова стабілізація; за­побігання повторенню кризи.

Варто розрізняти теперішні (актуальні) та наступні завдання антикризового управління. Актуальне завдання визначається після проведення діагностики кризи та відповідає певній фазі кризи. Залежність між глибиною кризи, метою та завданнями антикризового управління відбиває табл. 2.1.

 

 

Таблиця 2.1

Мета та завдання антикризового управління підприємством

 

Глибина кризи

Характеристика прояву кризи

Мета страте­гії антикри­зового управління

Головні (першочер­гові) завдання, що вирішуються в про­цесі антикризового управління

1

2

3

4

1. Перед­кризова ситуація

Наявність корот­кочасних симп­томів кризи у ви­гляді стагнації або незначного змен-шення най­важли-віших оці­ночних показни­ків загрози банк­рутства

Нормалізація діяльності підприємст­ва. Запобі­гання кризі

Визначення та усу­нен-ня причин розви­тку кризи, припи­нення зменшення й забезпе-чення зрос­тання най-важливі­ших показників гос­подарсько-фінансо­вої діяльності підпри-ємства.

2. Легка криза

Стале зниження найважливіших оціночних показ­ників загрози ба­нкрутства, збит­ковість господар­ської діяльності

Локалізація кризи

Усунення причин роз-витку кризи. Припинен-ня зни­ження найважли-ві­ших показників фі­нансового стану. Міні-мізація збитків і вими-вання власного капіталу

3. Криза поточної плато­спромож­ності

Фактичний або прогнозований дефіцит ліквідних коштів для фі­нансування пото­чної господарсь­кої діяльності

 

Недопущен­ня розвитку (поглиблен­ня) кризи

Пошук грошових кош-тів для продов­ження фінансування діяль-ності підпри­ємства на-лагоджен­ня внутрішніх меха­нізмів генерування грошових коштів, роз-блокування оме­ртвіння оборотного капіталу

 

 

 

 

Продовження табл. 2.1.

1

2

3

4

4. Криза боргової плато-спромож-ності (загроза банкрут-ства)

Фактичний або прогнозований дефіцит ліквід-них коштів для вико­нання зовні-шніх фінансових зобо­в'язань (пога-шення боргів)

Недопу-щен­ня порушен­ня справи про банкрут­ство

Пошук ліквідних за­собів для виконання негайних фінансо­вих зобов'язань, за­лучення нового зов­нішнього капіталу, одержання тимчасо­вої відстрочки або пролонгація раніше отриманих кредитів і позик

5. Криза майнової плато-спромож-ності (еконо-мічне або юридич-не банк­рутство)

Порушення спра­ви про банкрутс­тво, перевищення зобов'язань про­давця над акти­вами (власним капіталом) під­приємства

Виведення підприєм-ства зі стану бан­крутства

Часткова мобілізація наявних активів для розрахунку по зобо­в'язаннях. Прохо­дження процедури банкрутства з міні­мальними втратами для власників під­приємства

 

 

Наведені в табл. 2.1 завдання антикризового управління є голо­вними або першочерговими, їх виконання свідчить про зменшення гли­бини кризи і припускає перехід до виконання наступних завдань анти­кризового управління (за ступенем черговості), аж до повного виходу з неї. Тобто кожне наступне завдання в наведеному ланцюгу завдань стає актуальним після реалізації завдань попереднього етапу.

З етап - визначення суб'єкта антикризової діяльності На цьому етапі роботи необхідно визначити суб'єкт, який бере на себе відповідальність за розробку і реалізацію антикризових процедур, встановити його повноваження стосовно розробки та впровадження антикризової програми.                       

У країнах з розвиненою ринковою економікою для виконання цієї роботи використовують позаштатних професіоналів-фахівців з питань неспроможності або антикризових керуючих. Оскільки ефективність даної роботи багато в чому визначається досвідом і професі­оналізмом запрошених фахівців, їх пошук і залучення до співпраці є необхідним етапом процесу антикризового управління.

Антикризовий керуючий повинен володіти такими рідкісними особистими якостями, як:

1) високий професіоналізм у таких галузях, як фінансовий мене­джмент, економіка, маркетинг, менеджмент, господарське право;

2) досвід практичної діяльності;

3) ініціативність, спроможність до активних дій щодо виведення підприємства з кризи, незважаючи на окремі невдачі, промахи або неефективні рішення;

4) творчий підхід, спроможність до побудови нестандартних бізнес-схем і програм;

5) бізнес - інтуїція, спроможність до передчуття одержання при­бутку і досягнення поставленої мети;

6) висока відповідальність за доручену справу;

7) вміння працювати в команді, прислухатися до думки фахів­ців підприємства і бути їх лідером;

8) високі морально-етичні якості, відповідальність за викорис­тання конфіденційної інформації тощо.

Крім особистих якостей ефективність діяльності антикризового керуючого визначається певними чинниками (передумовами, які ма­ють бути створені для нього).

-      повна передача повноважень і відповідальності за результати діяль­ності підприємства в період проведення антикризових процедур;

-      доступ до всієї інформації, що стосується діяльності підприємства і його взаємовідносин із зовнішніми контрагентами;

-      створення дійового механізму зацікавленості (матеріальної і моральної) в подоланні кризи і збереженні підприємства як життєздат­ного суб'єкта ринку.

4 етап - оцінка часових обмежень процесу антикризового управління, які визначаються часом, наявним у підприємства до порушення справи про банкрутство і адміністратив­ного обмеження повноважень існуючого керівництва.

Часові обмеження антикризових процедур визначаються інтенсивністю поширення кризових явищ. Розуміння цього обумовлює недопущення подальшого поглиблення кризи, оскільки подолання більш глибокої кризи пов'язане з більш значними витратами і труднощами.

У разі реальної загрози ініціювання банкрутства, фактор часу стає жорстко лімітованим обмеженням, набуває центрального значення. Це визначає необхідність прогнозування ймовірного терміну бан­крутства. (рис. 2.5.)

Періоди часу ОО1, АА1, ВВІ, ДД1 є додатковими відстрочками, що надаються кредитором боржникові. Їхня тривалість може бути ве­льми різноманітною залежно від ставлення кредитора, перебігу пере­говорів стосовно позасудового врегулювання претензій і досягнення угоди про терміни погашення боргу, фінансових можливостей креди-

Умовні позначки:

О - день невиконання фінансових зобов'язань;

О1 - день письмового звернення до кредитора;

А - день одержання відповіді на звернення (фактичний або розрахунковий);

А1 - день запалення претензій;

В - день одержання відповіді на претензію (фактичний або розрахунковий);

В1 - день подання до арбітражного суду позову про невиконан­ня кредитором фінансових зобов'язань;

С - день проведення першого судового засідання за позовом;

С1 - день проведення другого судового засідання за позовом (при­значається судом у випадку неявки боржника на перше засідання);

С2 - день набуття чинності рішення арбітражного суду про стягнення боргу з боржника;

Д - останній день виконання судового рішення про стягнення суми боргу з боржника;

Д1 - день направлення в арбітражний суд заяви кредитора про порушення справи про банкрутство;

Е - день проведення судового засідання про порушення справи про банкрутство.