Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.1. Антикризова програма підприємства: призначення, цілі та завдання розробки

Процес виведення підприємства з кризового стану має відбува­тися не хаотично, безсистемно, він має бути належним чином органі­зований та скоординований. Розуміння цих аксіоматичних істин обу­мовлює доцільність визначення основних документів, що повинні розроблятися в процесі антикризового управління підприємством.

Дослідження нормативної та спеціальної літератури засвідчило відсутність системного розуміння призначення таких документів. Зокрема, у спеціальній літературі простежується рі­зне трактування змісту такого документа як "бізнес-план фінансово­го оздоровлення",його призначення та структури. У деяких працях термін "бізнес-план" визначається як коро­ткий, точний, доступний для розуміння опис бізнесу, найважливіший інструмент для розгляду великої кількості різних ситуацій, який дає можливість вибрати найбільш перспективні рішення і визначити за­соби для їх досягнення, що особливо важливо для неплатоспромож­них підприємств. Метою розробки бізнес-плану фінансового оздоров­лення підприємства визнано обгрунтування стратегії його виживан­ня, планування реорганізаційних процедур, організацію управління підприємством в умовах кризи, обгрунтування необхідності та мож­ливості надання підприємству державної підтримки.

В іншому трактуванні бізнес-план фінансового оздоро­влення розглядається як внутрішньофірмовий документ, який розроб­ляється для обгрунтування заходів підприємства, що потребують ін­вестування (вкладення коштів). Розробка антикризової програми, по­ліпшення фінансового стану та вихід підприємства зі стану кризи (банкрутства або передбанкрутного стану визначено як одне із за­вдань розробки бізнес-плану).

У працях вітчизняного дослідника професора І.О.Бланка визначено, що план фінансового оздоровлення підприємства (бізнес-план) має спрямовуватися на відновлення платоспроможності й підтримки ефективної діяльності підприємства з урахуванням мобі­лізації існуючих ресурсів і залучення коштів зовнішніх інвесторів (у тому числі й державної фінансової підтримки) для проведення сана­ційних заходів.

Рекомендації щодо структури бізнес-плану фінансового оздоро­влення, як правило, базуються на типових підходах до формування будь-якого бізнес-плану, напрацьованих зарубіжним та вітчизняним досвідом.

Термін "бізнес-план фінансового оздоровлення" використовує­ться і в нормативних актах України. Так, процес розробки бізнес-плану фінансового оздоровлення регламентується в таких докумен­тах, як:

1. Методика складання бізнес-планів затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій N 56 від 21 квітня 1997 р.

2. 2. Методика розробки планів реструктуризації державних підпри­ємств та організацій затверджена наказом Агентства з питань запо­бігання банкрутству підприємств та організацій N 73 від 2 червня 1997 року

Методика складання бізнес-планів розроблена для надання методичної допомоги спеціалістам Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств, інших органів виконавчої влади, банків та інвесторів при складанні бізнес-планів, а також для їх оцінки з метою вибору найбільш ефективного бізнес-плану в процесі проведення рес­труктуризації підприємств.

Згідно з цією Методикою, бізнес-план - це специфічний плано­вий документ, в якому передбачено організаційно-фінансові заходи для забезпечення виробництва окремих видів товарів, робіт, послуг. План дає можливість визначити перспективи розвитку майбутнього ринку збуту, його потенційну прибутковість, оцінити витрати на виготовлення і реалізацію потрібної цьому ринку продукції. План також мусить дати відповідь на запитання: чи доцільно здійснювати інвес­тування виробництва з точки зору самоокупності витрат?

Запропонована Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій структура бізнес-плану не містить жодної специфічної особливості реструктуризації підприємства та нічим не відрізняється від звичайного бізнес-плану.

Інший нормативний документ - Методика розробки планів рест­руктуризації державних підприємств та організацій - регламен­тує зміст бізнес-плану реструктуризації підприємств, який розробля­ється після внесення їх до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій. У пункті 4.7. цього документа зазначено, що обов'яз­ковою і необхідною складовою проекту з реструктуризації підприєм­ства є наявність бізнес-планів нових реорганізованих підприємств. Для розробки бізнес-планів запропоновано використовувати "Типо­вий бізнес-план", затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 645 від 19.09.94 р.. Але і в цьому документі не відо­бражено особливостей бізнес-планування в процесі фінансового оздо­ровлення неплатоспроможного підприємства.

Більш вдалими, з огляду на зміст та структуру бізнес-плану фі­нансового оздоровлення, є нормативні акти Російської Федерації. Додаток до розпорядження Федерального управління у справах не­спроможності (банкрутства) № 98-р від 5 грудня 1994 р. містить ґрунтовні рекомендації щодо планування фінансового оздоровлення підприємств.

Згідно з цим документом, який є підргунтям багатьох методич­них розробок, план фінансового оздоровлення має включати такі розділи:

1. Короткі відомості про план фінансового оздоровлення (резюме).

2. Загальна характеристика підприємства.

3. Аналіз фінансового стану підприємства.

4. Заходи щодо відновлення платоспроможності та підтримки ефек­тивної господарської діяльності.

5. Ринок та конкуренція.

6. Діяльність у сфері маркетингу підприємства.

7. План виробництва.

8. Фінансовий план.

Особливістю бізнес-плану фінансового оздоровлення є наяв­ність розділу "Заходи щодо відновлення платоспроможності і підтримки ефективної господарської діяльності, в якому наводяться їх пере­лік, сутність, терміни проведення, необхідні ресурси та очікувані ре­зультати.

Таким чином, бізнес-план фінансового оздоровлення, як правило, розглядається як внутрішній документ, що розробляється для характеристики пере­думов та можливостей подальшого розвитку підприємства. У ньому не лише визначаються антикризові заходи (їх сутність та результати­вність), а й подається стислий опис усього внутрішнього та зовніш­нього оточення підприємства, стратегії його діяльності.

Інший термін, який набув поширення, - план санації, введений до користування новим Законом "Про відновлення платоспроможнос­ті боржника або визнання його банкрутом". Цей документ розроблюється в рамках проведення лише однієї з можливих форм фінансового оздоровлення - судової санації. Відповідальним за його розробку призначено керуючого санацією, особу якого затверджено відповідним рішенням арбітражного суду. План санації є обов'язковим документом, який підлягає опрацюванню (не пізніше трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника), схва­ленню комітетом кредиторів підприємства, погодженню з інвестора­ми (за їх наявності) та затвердженню ухвалою арбітражного суду.

План санації має містити заходи щодо відновлення платоспро­можності боржника, умови участі інвесторів (за їх наявності) у пов­ному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переказу боргу (частини боргу) на інвестора, терміни та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови від­повідальності інвестора за невиконання взятих, згідно з планом сана­ції, зобов'язань. Визначено, що план санації має передбачати термін відновлення платоспроможності боржника, під якою розуміється від­сутність ознак неплатоспроможності, визначених законом. Вимоги до змісту плану санації мають бути розроблені Агентством з питань бан­крутства.

Такому розумінню суті даного документа відповідає термін "проект санації, який було запропоновано професором І.О.Бланком. Цей документ, на його думку, визначає процес здійснення санації (судової ) підприємства-боржника. Він розроблюється, як правило, представниками санатора підприємства-боржника та незалежною аудиторською фір­мою. Запропоновано таку структуру цього документа:

1. Економічний та фінансовий стан підприємства-боржника до поча­тку проведення санації.

2. Основні причини (фактори), що обумовлюють кризовий фінансо­вий розвиток підприємства.

3. Мета та запропонована форма санації.

4. План-графік проведення санації з виокремленням першочергових заходів.

5. Організація контролю за проведенням санації.

6. Розрахунок ефективності запропонованої форми санації.

7. Формулювання системи основних умов, що забезпечують успіх проведення санації в запропонованій формі.

Таким чином, план санації - це також вузький за призначенням документ. Він розроблюється тільки в разі доведення кризи до най­більш глибокої стадії - виникнення ситуації юридичного банкрутства боржника.

Виходячи з розуміння місця антикризового управління в процесі діяльності підприємства, бізнес-план фінансового оздоровлення та план санації слід розглядати як спеціальні документи, що мають вузьке фун­кціональне призначення. Основними концептуальними документами, які мають розроблятися на підприємстві, що опинилося в кризовому стані, , є програма та план антикризових заходів.Зміст цих документів наводиться нижче.

Програма антикризових заходів - це спе­ціальним чином підготовлений та розроблений внутрішній документ, в якому систематизовано викладається перелік основних заходів, що планується здійснити в межах підприємства, його структурних підро­зділів та функціональних служб для досягнення поставленої мети -виведення підприємства з кризового стану.

Програма антикризових заходів має бути укрупненою та розро­блюватися в цілому по підприємству. За потреби можуть розроблюва­тися антикризові підпрограми по окремих підрозділах та функціо­нальних службах підприємства (як розвиток, уточнення та дезагрегація заходів, передбачених на рівні підприємства).

Програма антикризових заходів розроблюється на підставі про­веденої діагностики фінансового стану та загрози банкрутства під­приємства, наслідків виникнення ситуації банкрутства, оцінки мож­ливостей підприємства щодо локалізації кризи.

Необхідно обговорити та узгодити (Програму антикризових за­ходів) з власниками підприємства, оскільки окремі заходи з віднов­лення платоспроможності можуть зачіпати їх інтереси, не відповідати стратегічному баченню перспектив розвитку підприємства.

План антикризових заходів розроблюється на підставі програ­ми й являє собою форму її конкретизації та трансформації в деталь­ний план проведення фінансового оздоровлення підприємства, який має містити перелік конкретних заходів, які передбачається здійсни­ти, строки початку та закінчення, необхідні ресурси (кошти) та очіку­ваний результат реалізації, а також визначати відповідальну особу та виконавців.

Програма та план антикризових заходів мають задовольняти та­кі вимоги:

• забезпечувати комплексне вирішення питань фінансового оздоров­лення та відновлення працездатності цілісного організму підпри­ємства;

• бути підпорядкованими стратегічним інтересам підприємства і при­вабливими для власника, керівництва, персоналу підприємства;

• бути привабливими для зовнішніх інвесторів та забезпечувати за­лучення зовнішніх коштів, необхідних для їх здійснення;

• встановлювати цілі, які кількісно вимірюються та можуть контро­люватися;

• містити рішення, що усувають існуючі проблеми і загрозу для фу­нкціонування підприємства;

• конкретизувати завдання в розрізі структурних підрозділів та фун­кціональних служб підприємства;

• передбачати змістовні (кількісні та якісні) наслідки запропонова­них заходів, можливі терміни їх отримання.

Виходячи зі встановлених вимог, вважається доцільним такий формат (структура) програми (плану) фінансового оздоровлення:

1. Загальна характеристика стану кризи, основних причин, що її обумовили та проблем, що потребують розв'язання.

2. Цільові параметри антикризового процесу, тобто якісне ви­значення цільового стану підприємства та його кількісні ознаки у ви­гляді певної системи цільових (планових) показників (встановлені ці­льові параметри в подальшому використовуються для моніторингу перебігу реалізації програми та дають можливість визначити ступінь досягнення поставлених цілей).

3. Обмеження антикризового процесу (часові та ресурсні).

4. Перелік антикризових заходів, що плануються, з визначенням детального плану-графіка реалізації кожного з них (з конкретизацією завдань по підрозділах та виконавцях).

5. Бюджет витрачання коштів на реалізацію програми (плану) (якщо планові заходи потребують додаткового фінансування певних специфічних витрат).

6. Фінансовий план діяльності підприємства на період реалізації програми, в тому числі план обслуговування та погашення боргів, план руху грошових коштів.

7. Форми та механізм контролю за реалізацією програми з боку зацікавлених сторін (власників, кредиторів, органів державного управління тощо), їх повноваження щодо поточного управління реалі­зацією програми (плану).

Розроблена таким чином програма (план) фінансового оздоров­лення за потреби стає необхідним підґрунтям для підготовки інших похідних документів: бізнес-плану фінансового оздоровлення та пла­ну санації підприємства.