7.3. Екологічний аналіз

Завданням екологічного аналізу є:

- визначення обсягу можливої потенційної шкоди нав­колишньому середовищу при реалізації проекту;

- прийняття потрібних засобів для запобігання чи по­м'якшення цієї шкоди.

Глибина необхідної оцінки впливу проекту на дов­колишнє середовище залежить насамперед від обсягу змін у довколишньому середовищі, очікуваних у зв'язку з проектом. Деякі проекти є безпечними для довколишнього середовища, інші можуть мати негативний вплив на довколишнє середо­вище тимчасового або минущого характеру. Найскладнішим завданням відповідальної за проект особи є вибір тих еколо­гічних або пов'язаних з природними ресурсами наслідків, які слід уключити до аналізу, а також їх кількісний вираз. Треба розглянути кожну проблему, прийняти рішення, ідентифіку­вати важливі наслідки й однозначно висловити свої думки.

Основними принципами екологічного аналізу є:

- оцінка екологічних наслідків проекту;

- урахування взаємозалежних вигід і витрат;

- оцінка екологічних вигід і витрат у варіантах «з проек­том» і «без проекту»;

- оцінка неявних вигід і витрат.

Існує декілька методик оцінки, які застосовують до інвестиційних проектів:

1.Оцінка змін продуктивності. Стан довколишнього сере­довища і природних ресурсів розглядають як фактори вироб­ництва. Зміни цих факторів сприяють змінам продуктивності і/або виробничих витрат, що у свою чергу впливають на зміни цін та обсягів виробництва, які можна спостерігати й вимірю­вати. Дана методика базується на наступних прийомах:

- оцінка змін продуктивності є продовженням аналізу вигід і витрат. Фізичні зміни виробництва оцінюють на ос­нові використання ринкових цін вхідних і вихідних позицій.

Одержані грошові величини вводять у фінансовий аналіз проекту. При цьому необхідно відстежувати і вимірювати наслідки для продуктивності «з проектом» і «без проекту».

Екологічна вартість проекту — це не повна шкода, завдана навколишньому середовищу, а лише додатковий негатив­ний ефект;

- оцінка втрати доходу. Цю методику ще називають ме­тодикою «недоодержаного заробітку», вона пов'язана з етичною проблемою оцінки людського життя — продуктивність людей використовується як міра екологічних наслідків шляхом дослідження або втрати їх доходів, або медичних витрат унаслідок екологічної шкоди, або одер­жання вигід від запобігання негативним екологічним на­слідкам. У своїй найпростішій формі цей підхід досліджує потік втрат доходу й витрат на охорону здоров'я в результаті негативних екологічних наслідків;

- оцінка альтернативної вартості — цей підхід вимірює те, від чого доводиться відмовлятися з метою збереження.

2. Аналіз ефективності витрат. Метою кількісної оцінки витрат є визначення — чи виправдовують очікувані вигоди від­повідні витрати. Окрім екології, аналіз ефективності витрат може застосовуватись і до інших видів соціальних програм.

Оцінка превентивних витрат або витрат на зниження здійснюється на основі оцінки готовності окремих осіб вит­ратитися на зниження шкідливих впливів на них самих чи на екологію. Слід відзначити, що методика ефективності витрат вивчає прямі витрати на задоволення певних вимог, підхід превентивних витрат досліджує фактичні витрати длявизначення тієї ваги, якої люди надають певним екологіч­ним наслідкам.

При виборі інвестиційних проектів розглядають такі підходи, які можуть визначати рівень впливу проектів на довколишнє середовище:

1.Використання так званих «сурогатних» цін. Результа­ти багатьох видів впливу довколишнього середовища не ма­ють грошового виразу (чисте повітря, соціальні перспекти­ви, приємна обстановка). Проте в певних випадках можна опосередковано оцінити вплив як імпліковану цінність на товар або послуги, що стосуються довколишнього середови­ща, через сплачувану на ринку ціну за продукцію чи послу­ги іншого роду, що існують на ринку.

2.Визначення вартості землі.

3.Диференціація заробітної плати. Цей підхід базується на наступному допущенні — в умовах абсолютної конкурент­ної рівноваги попит на трудові ресурси є вартістю граничноїпродукції праці робітників і пропозиція праці змінюється залежно від стану умов роботи та життєвих умов у даній місцевості. Тобто, щоб забезпечити наявність пропозиції трудових ресурсів на забруднених територіях або в про­фесіях, пов'язаних з підвищеним рівнем ризику, необхідно стимулювати їх вищою оплатою праці.

4.Оцінка транспортних витрат.