7.6. Інституційний аналіз

Метою інституційного аналізу є оцінка можливості здійс­нення проекту в існуючому політичному, економічному та правовому середовищі, впливу зовнішніх чинників на про­цес реалізації проекту, а також здатності організації власне реалізувати проект. Завданням інституційного аналізу є:

- виявлення й опис інституційних умов — організацій, законів, нормативних актів та політичних факторів, у рам­ках яких буде здійснюватися й експлуатуватися розглянутийпроект. При цьому варто включити в аналіз усі, що беруть участь у проекті організації (їх може бути декілька залежно від складності проекту). Що стосується законів, політики, нормативних актів як об'єктів інституціонального аналізу, то розгляду підлягають лише найважливіші з них, здатні вплинути на проект;

- оцінка слабких і сильних сторін організацій, що беруть участь у проекті, стосовно їх матеріальних та людських ре­сурсів, технічної кваліфікації, організаційної структури, управлінських і адміністративних можливостей, фінансового становища;

- оцінка можливого впливу законів, політики, інструкцій на здійснення й експлуатацію проектів, що особливо мають відношення до захисту навколишнього середовища, заробіт­ної плати, цін, субсидій, зовнішньої торгівлі, валютного курсу тощо;

- висування пропозицій з технічної допомоги, що може знадобитися для здійснення організаційних змін, що реко­мендуються, і розробки графіка необхідних робіт.

Оцінка зовнішніх факторів

Політико-правові фактори — це обмеження в процесі прийняття рішень, котрі є результатом правових та управ­лінських рамок, в яких фірма повинна або збирається здійс­нити проект. Ці рамки накладають на фірму обов'язки захис­ту споживачів і довколишнього середовища, виконання антимонопольного законодавства, сплати податків, встановленнямінімального рівня заробітної плати і т.п. Державні норма­тивні акти, включаючи закони і підзаконні адміністративні акти, мають обмежувальний характер і відповідно істотно зву­жують рамки проекту. З іншого боку, нормативні акти мо­жуть сприяти реалізації проектів у результаті пільг щодо оподаткування, державних субсидій, дотацій, пільгових кре­дитів. Знання правового середовища й уміння до нього при­стосуватися дає змогу уникнути зайвих витрат. Правове се­редовище в Україні досить мінливе і потребує спеціальноговивчення перед розробкою проекту.

Економічні фактори — економічне середовище проекту характеризується структурою внутрішнього валового про­дукту; рівнем інфляції; бюджетним дефіцитом; вартістюкредитів тощо.

Ступінь впливу зовнішніх факторів оцінюють на основі застосування евристичних підходів, заснованих на експерт­них оцінках. При цьому порівнюються окремі фактори заступенем мінливості та складності.

Оцінка внутрішнього середовища проекту

Оцінка внутрішнього середовища проекту базується на принципах правильної організації, за допомогою яких мож­на зробити висновок про здатність організації реалізуватипроект. У рамках виконання проекту спільна робота окремих співробітників, які усвідомлюють необхідність об'єднання зу­силь, буде найбільш ефективною лише при чіткому розуміннікожним з них своєї ролі в колективних зусиллях. Створен­ня й підтримання системи ролей є адміністративною функ­цією організаційної діяльності. Організаційна діяльність — це процес згрупування різних видів діяльності, необхідних для досягнення поставлених цілей, підпорядкування кожної групи керуючому (менеджеру), наділеному необхідними длякерівництва даною групою повноваженнями, та забезпечен­ня вертикальної і горизонтальної координації у структурі підприємства. Організаційна структура повинна забезпечити:розподіл обов'язків, щоб кожен знав, хто і що робить і за одержання яких результатів відповідає; усунення перешкод для нормальної діяльності, які виникають через нечітке виз­начення кола обов'язків; створення комунікаційної мережі для забезпечення процесу прийняття рішень, які відповідають цілям підприємства.

Слід особливо відзначити, що цілі проекту повинні уз­годжуватися з цілями підприємства, які базуються на нас­тупних принципах:

- принцип єдності цілей;

- принцип ефективності;

- оцінка рівня та діапазону управління;

- принцип діапазону управління;

-структурний поділ організації: скалярний принцип, принцип делегування, принцип абсолютної відповідаль­ності, принцип паритету повноважень і відповідальності, принцип єдиноначальності, принцип рівня повноважень, оцінка розподілу видів діяльності по підрозділах, принцип роз­поділу праці, принцип функціонального визначення та ін.;

- принципи кадрової політики: принцип мети добору кадрів, принцип добору кадрів, принцип визначення рамок роботи, принцип оцінки менеджерів, принцип відкритого змагання, принцип навчання менеджерів.