Вступ

Одним із основних завдань тваринницьких галузей є забезпечен­ня населення продуктами харчування, а промисловості — сирови­ною. Економіка країни й добробут населення значною мірою зале­жать від розвитку тваринництва. У цій галузі досягнуто певних ус­піхів у селекційній роботі. Створено нові вітчизняні породи великої рогатої худоби (червоно-ряба і чорно-ряба молочні, українська, во­линська та поліська м’ясні), свиней (українська й полтавська м’ясні), внутрішньопородні типи м’ясо-вовнових і тонкорунних овець, українську верхову та новоолександрівську ваговозну породи коней, гібриди птиці, які мають високу продуктивність.

Система годівлі розроблена з урахуванням умісту в кормах об­мінної енергії, білка, вітамінів та мінеральних речовин. Норми го­дівлі деталізовані за 26 показниками залежно від продуктивності, фізіологічного стану й віку тварин.

У проведенні розрахунків із складання раціонів і в підборі інгре­дієнтів кормів використовується комп’ютерна техніка. Ведуться ро­боти щодо створення автоматизованих систем управління техноло­гічними процесами.

Значного поширення набули штучне осіменіння сільськогоспо­дарських тварин, а також трансплантація ембріонів високопродук­тивних тварин. Однак ці досягнення ще не забезпечують дедалі зростаючих потреб населення в продуктах харчування.

Технологія виробництва продукції тваринництва розглядається як комплекс виробничих процесів і операцій, спрямованих на одер­жання великої кількості й високої якості продукції. Крім традицій­ної технології, у практиці ведення галузі тваринництва застосову­ється і промислова, що сприяє поліпшенню умов праці тваринників, наближуючи їх до умов праці робітників промисловості.

Для виконання завдань, поставлених перед тваринництвом, і роботи в сучасних умовах потрібні висококваліфіковані кадри із зоотехнічних, агрономічних, інженерних і економічних спеціально­стей, які б досконало знали технологію виробництва продукції тва­ринництва, вміло застосовували її у практиці й отримували б достат­ню кількість продукції з мінімальними витратами кормів та затра­тами праці.

У підручнику висвітлено стан і тенденції розвитку галузей ско­тарства, свинарства, вівчарства, козівництва, птахівництва, коняр­ства, рибництва, бджільництва, кролівництва, хутрового звірів­ництва, біологічні й господарські особливості сільськогосподарських тварин, їхню продуктивність, наведено характеристики основних порід та їх використання, описано основи племінної роботи окремих галузей, відтворення стада, вирощування молодняку, годівлі та утримання тварин. Значну увагу приділено інтенсифікації вироб­ництва молока, м’яса, яєць і вовни на промисловій основі.

Підручник підготовлено відповідно до програми «Технологія ви­робництва продукції тваринництва» для аграрних вищих навчаль­них закладів сільськогосподарських спеціальностей (крім спе­ціальності «Технологія виробництва та переробки продукції тва­ринництва») з метою дати студентам теоретичні й практичні знання щодо технології виробництва молока, яловичини, свинини, продук­ції вівчарства, козівництва, птахівництва, рибництва, бджільницт­ва, кролівництва, хутрового звірівництва та використання коней у народному господарстві.

Розділи підручника написали: вступ, розділи 4, 5, 10, 11 — док­тор біологічних наук О.Т. Бусенко; 1 — кандидат сільськогосподар­ських наук О.И. Могильний; 2, 3, 13, 14 — кандидат сільськогоспо­дарських наук В.Д. Столюк; 6 — доктор сільськогосподарських наук М.Т. Ноздрін і доктор біологічних наук О.Т. Бусенко; 7, 8 — доктор сільськогосподарських наук М.В. Штомпель; 9 — кандидат біологі­чних наук В.Д. Уманець; 12 — кандидат сільськогосподарських на­ук В. Д. Броварський.