Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.3.2. Облік росту сільськогосподарських тварин

Інтенсивність росту і розвитку тварин у різні періоди онтогенезу неоднакова. Про швидкість збільшення живої маси, лінійних про­мірів та об’ємних показників роблять висновок за абсолютним або відносним приростом усього тіла, окремих органів чи тканин упро­довж певного періоду.

Живу масу тварин визначають на підставі систематичних зважу­вань, інтервали між якими можуть бути різними і залежать від ме­ти роботи. При цьому необхідно пам’ятати, що молодих тварин у період інтенсивного росту, а також дрібних і скороспілих треба зва­жувати частіше, ніж старих, пізньоспілих та великих. Ступінь точ­ності зважування залежить від величини тварин. Дрібних зважу­ють із точністю до 1 г, великих — до 100 г.

У зоотехнічній практиці тварин зважують у перший день після народження, а потім щомісяця або рідше до певного віку. Це пов’язано з метою зважувань і видом тварин. Для отримання точ­ніших результатів тварин зважують в однаковий час — уранці до годівлі й напування, а корів — після ранкового доїння. Величина живої маси при народженні — дуже важлива селекційна ознака, яка є показником подальшого розвитку організму.

Повніше уявлення про ріст тварин можна мати, якщо доповнити зважування систематичним взяттям промірів, оскільки організм, який росте, за тимчасової недостатньої годівлі може збільшуватися у висоту, довжину, ширину й глибину без зміни величини живої ма­си. Лінійний ріст у сантиметрах вимірюють за допомогою мірної па­лиці, циркуля, стрічки у ті самі дні, коли їх зважують.

Дані систематичних зважувань і вимірювань характеризують швидкість росту, що має велике господарське значення, тому що тварини, які інтенсивніше ростуть, менше витрачають поживних речовин на одиницю приросту, ніж ті, що ростуть повільно. Швид­кість росту визначають за абсолютними та відносними показниками приростів за добу, місяць, рік.

Абсолютний приріст обчислюють за певний проміжок часу як різницю показників у кінці й на початку періоду за формулою


де— абсолютний приріст;і, — відповідно показник на­

прикінці і на початку облікового періоду.

Середньодобовий приріст визначають за формулою


де — середньодобовий приріст;— тривалість періоду.

Абсолютні показники певною мірою характеризують швидкість росту тварин і мають велике практичне значення, оскільки дають можливість порівнювати фактичні результати з плановими, конт­ролювати виконання завдань, робити розрахунки щодо заробітної плати працівників господарства.

Молоді тварини ростуть нерівномірно, тому показник абсолютно­го приросту не відображує дійсної інтенсивності процесів росту, сту-

пеня їхньої напруженості, тобто взаємовідношення між величиною маси тіла, яка збільшується, і швидкістю росту. З цією метою визна­чають відносний приріст, який обчислюють у відсотках або разах за формулою


де— відносний приріст у відсотках за певний проміжок часу.

й Наприклад, двоє телят чорно-рябої породи при народженні мали живу масу 32 і 38 кг, через місяць — 55 і 61 кг. Абсолютний приріст у них був однаковим — 23 кг, проте відносний (або напруженість ростових процесів) виявився різним: у першого теляти Впі = 100 % • (55 - 32) : 32 = 72 %, у другого Вп2 = 100 % х х (61 — 38) : 38 = 61 %, тобто за інтенсивністю росту перше теля мало переваги перед другим.

Точніші результати під час обчислення відносної швидкості росту за тривалий період можна отримати, використовуючи формулу, за­пропоновану С. Броді:


Встановлено, що молоді тварини мають значно вищу інтенсив­ність росту й розвитку, ніж дорослі. За відносною швидкістю росту оцінюють господарське біологічні особливості тварин, інтенсивність процесів дисиміляції в організмі.