Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.7.1. Планування селекційно-племінної роботи

Поліпшення продуктивних і племінних якостей сільськогоспо­дарських тварин можливе лише тоді, коли всі заходи будуть зведені в єдину систему і цілеспрямовано здійснюватимуться протягом низ­ки років. З цією метою фахівці під керівництвом науково-дослідних установ розробляють перспективні плани племінної роботи на п’ять років окремо за видами тварин для господарств, районів, областей, зон діяльності держплемоб’єднань і на десять років — для породи загалом.

План племінної роботи зі стадом складається з двох частин: ана­лізу стану і результатів виконання попереднього плану; основних напрямів племінної роботи щодо вдосконалення стада та конкрет­них організаційно-господарських заходів, спрямованих на підви­щення ефективності племінної роботи зі стадом. Його щороку, після проведення бонітування тварин, коригують, і в разі потреби вносять зміни.

Перспективний план племінної роботи з породою охоплює ширше коло питань і також має дві частини: перша — аналітичний огляд ста­ну племінної роботи з породою за попередні роки і друга — перс­пективи племінної роботи з породою та комплексні заходи щодо по­дальшого її поліпшення. Схеми побудови планів заходів щодо пле­мінної роботи з тваринами різних видів в основному подібні, але зміст розділів і конкретні завдання у кожному випадку будуть різними.

В Україні розроблено селекційні програми племінної роботи з окремими видами й породами сільськогосподарських тварин, які забезпечують поетапне оцінювання, відбір, підбір та використання племінного поголів’я. Ці програми є технологічною основою велико­масштабної селекції, для впровадження досягнень якої створено селекційні центри за типом науково-виробничих об’єднань.

Розробка перспективних планів селекційно-племінної роботи з породою — процес творчий і досить складний. Тому для участі в ньому запрошують фахівців провідних племзаводів, племоб’єднань, наукових та вищих навчальних закладів, які добре знають породу і працюють над її поліпшенням. План складається під керівництвом ради з племінної роботи з породою, затвердженої Міністерством аг­рарної політики України. її рекомендації, пропозиції, вказівки за­тверджуються цим самим міністерством і є обов’язковими для всіх господарств, які ведуть роботу з породою.

Районування порід. Усі види сільськогосподарських тварин розміщують по областях і зонах за державним планом породного районування. Ним передбачається розведення лише однієї планової породи в межах зони або області, що сприяє кращій організації племінної роботи. Для розведення кожної породи відводиться певна зона. Це зумовлено тим, що тварини мають свої біологічні особливо­сті, тому для їх існування й отримання найвищої продуктивності необхідні відповідні природно-кліматичні та економічні умови.

Інтенсифікація тваринництва вносить нові корективи в породне районування, розширюється зона розведення найперспективніших порід. У багатьох областях провадиться їх випробування, тобто вивча­ється питання, яка порода за своїми продуктивними якостями, при­стосованістю до прогресивних технологій найбільше підходить для тієї чи іншої зони. Тому плани породного районування періодично переглядаються, координуються радами з племінної роботи з поро­дами і затверджуються Міністерством аграрної політики України.

Державні книги племінних тварин (ДКПТ). Ефективне ве­дення племінної роботи, якісне поліпшення порід неможливе без організації чіткого обліку походження, племінних та продуктивних якостей тварин, тому державні книги племінних тварин мають ве­лике значення. В історії зоотехнії перший том книги племінних тварин вийшов у Великій Британії у 1793 р. по чистокровній верхо­вій породі коней, потім там же було видано книги по великій рога­тій худобі. В Росії перша книга племінних тварин вийшла у 1834 р. по чистокровній верховій породі коней. Згодом такі книги створю­валися по всіх цінних породах у багатьох країнах світу.

Відбирають тварин для запису в ДКПТ спеціальні комісії за да­ними зоотехнічного та племінного обліку з обов’язковим оглядом їх у натурі. Після бонітування відбирають лише кращих особин, що відповідають вимогам стандартів, розроблених для кожної породи, і положенню для запису в ДКПТ. Стандарти й положення періодич­но переглядають та уточнюють. Усі дані про тварин ретельно звіря­ють з первинними документами й оформляють спеціальні індивіду­альні картки, які надсилають відповідним сільськогосподарським органам. За індивідуальними картками тварин під певним номером записують в обласний реєстр і у міру нагромадження записів вида­ють черговий том ДКПТ.

У Державні книги племінних тварин записують короткі відомос­ті про останніх: кличку, ідентифікаційний номер, масть, походжен­ня, дату і місце народження, живу масу, продуктивність, оцінку екс­тер’єру в балах, основні проміри, комплексний клас, якому госпо­дарству належить тощо. Номер, за яким тварину занесено до ДКПТ, зберігається за нею назавжди. Чим більше з господарства поголів’я записано в ДКПТ, тим більший прибуток воно має, тому що на при­плід від таких тварин встановлено спеціальні надбавки до основної ціни. Матеріали книг племінних тварин — це не просто реєстр останніх, а своєрідний довідник, паспорт порід, на підставі яких складають перспективні плани племінної роботи, розробляють за­ходи щодо поліпшення порід.

Виставки, виводки, аукціони. Для популяризації досягнень кращих господарств, районів, областей, наукових організацій, орга­нів племінної служби і широкого впровадження в практику тварин­ництва досвіду їхньої роботи періодично проводяться сільськогоспо­дарські виставки. За масштабом вони бувають всеукраїнські, облас­ні, міжрайонні, районні, кущові, а за змістом — загальні сільсько­господарські, загальні тваринницькі та спеціалізовані, на яких де­монструються тварини певного виду або породи.

Керує роботою виставковий комітет, створений із представників сільськогосподарських органів і організацій, науково-дослідних установ, керівників та фахівців передових господарств, кращих тва­ринників. Він розробляє докладний план підготовчих заходів і без­посереднього проведення виставки.

Комплексну оцінку тварин здійснює експертна комісія, до складу якої входять висококваліфіковані фахівці. Вона кращим тваринам присвоює атестати І — III ступенів і медалі й визначає чемпіона по­роди за рік. Комісія нагороджує також передовиків тваринництва дипломами, грамотами, грошовими преміями, цінними подарунками.

Під час виставок проводять аукціони, тобто продаж тварин із публічного торгу покупцеві, що запропонував найвищу ціну. Експер­тна комісія заздалегідь визначає початкові ціни, погоджуючи їх з господарствами — власниками тварин. Продаж-купівлю оформля­ють відповідним актом.

У зоні діяльності племінного об’єднання або в масштабах району організовують також виводки — огляд кращих племінних тварин. Вони зазвичай тривають один день. Проводять їх спеціально ство­рені комісії, які оцінюють тварин і розробляють рекомендації щодо поліпшення племінної роботи у господарствах.