1.9. Використання електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) та комп’ютерної техніки у селекційно-племінній роботі

Успішне ведення племінної роботи великою мірою залежить від чіткого зоотехнічного і племінного обліку, своєчасного опрацюван­ня та аналізу даних про кожну тварину. Вирішити це питання в умовах концентрації й інтенсифікації тваринництва неможливо без впровадження електронно-обчислювальної та комп’ютерної техніки, яка дає змогу проводити роботу за мінімальних затрат праці та часу.

Використання електронно-обчислювальних машин значно спро­щує процес одержання даних біометричного опрацювання одночас­но з багатьма показниками, дає можливість визначити племінну цінність тварин і родинних груп у стаді й породі, здійснити найефек­тивніший їх відбір та підбір, вирішити багато інших питань щодо ведення планомірної селекційно-племінної роботи.

У молочному скотарстві застосовують таку систему збирання, на­копичення й опрацювання даних зоотехнічного та племінного облі­ку, за якої господарства або держплемоб’єднання передають в обчис­лювальний центр (ОЦ) пристосовані для опрацювання даних на ЕОМ бланки обліку (щомісяця) або індивідуальні картки пле­мінного бугая (ф. № 1-мол) і племінної корови (телиці) (ф. № 2-мол).

В обчислювальному центрі дані переносять на технічні носії інфор­мації (магнітні стрічки, диски та ін.), вводять у пам’ять ЕОМ й опрацьовують.

Бланки щомісячного обліку залишають в архіві ОЦ, індиві­дуальні картки повертають у господарства для подальшого їх за­повнення, тому що вони є робочим документом селекціонерів і об­ліковців. Накопичена інформація — це основа для створення бан­ків селекційних даних за породами, на підставі яких аналізують матеріали бонітування й складають плани племінної роботи, оці­нюють плідників за розвитком, відтворною здатністю та якістю по­томства, а також результати селекції, здійснюють відбір і підбір тварин.

У господарствах молочного напряму широко впроваджують ав­томатизацію первинного зоотехнічного та племінного обліку на ос­нові системи «Селекс — Україна». Система спрямована на розробку і введення нових систем обліку, звітності, аналізу, прогнозування та планування продуктивності й відтворення по окремих тваринах, фермах, стадах.

Великомасштабна селекція в тваринництві спрямована на інтен­сивне генетичне поліпшення масивів тварин. Вона ґрунтується на досягненнях у галузі популяційної генетики, інтенсивному викори­станні плідників-поліпшувачів в управлінні селекційним процесом за допомогою ЕОМ та комп’ютерної техніки і об’єднує діяльність го­сподарств усіх категорій в єдине ціле.

Система великомасштабної селекції худоби молочних порід ґрун­тується на таких загальних принципах, як: оцінка та відбір матерів і батьків ремонтних бугайців за єдиною програмою для всієї породи незалежно від її ареалу та чисельності; вирощування, оцінювання й відбір ремонтних бугайців за розвитком, екстер’єром, показниками відтворної здатності; накопичення запасу сперми перевірюваних плідників; оцінювання бугаїв за якістю потомства; регламентація використання сперми перевірюваних і оцінених за якістю потомства плідників; створення системи збирання, накопичення та опрацю­вання даних племінного обліку по породі із застосуванням сучасних ЕОМ та комп’ютерної техніки і генетико-математичних методів; ви­користання в селекції досягнень біотехнології; імуногенетична атес­тація походження племінних тварин, цитогенетичне оцінювання бугаїв-плідників, трансплантація ембріонів тощо.

Залежно від генетично-селекційних параметрів, зоотехнічних та економічних умов, що склалися в зоні розведення порід, програми великомасштабної селекції мають різні кількісні характеристики, від яких залежить генетико-економічна ефективність племінної ро­боти. Тому оперувати величезними обсягами інформації можна ли­ше з використанням сучасних ЕОМ, що мають ємну пам’ять і здатні виконувати мільйони операцій за секунду.

Неодмінною умовою ефективного впровадження великомасштаб­ної селекції є створення автоматизованої інформаційної системи в селекції (АІС), яка не лише замінює ручну працю автоматизованим опрацюванням даних племінного обліку на ЕОМ, а й вирішує принципово нові завдання щодо підвищення ефективності галузі.

У господарствах почали застосовувати так звані персональні ЕОМ (ПЕОМ), що дають можливість фахівцям автоматизувати про­цес контролю за використанням тварин на фермах. За допомогою сучасної комп’ютерної техніки та ПЕОМ можна передавати й одер­жувати інформацію через нагромаджувачі пам’яті великої потужно­сті про всіх підконтрольних тварин регіону або країни. Оптималь­ним варіантом селекції вважають той, який забезпечує максимальні темпи генетичного поліпшення худоби за мінімальних витрат на племінну роботу і дає змогу значною мірою підвищити продуктив­ність поголів’я.