2.3. Перетравність кормів

Ферментативні процеси, що відбуваються у травному каналі, ха­рактеризують якісний бік травлення. Для організації годівлі тва­рин найважливішим є кількісний бік, який показує, наскільки по­живні речовини використовуються в організмі. Для цього проводять спеціальні досліди на тваринах, аналізують кінцеві результати пе­ретравлення за кількістю речовин, що затрималися в організмі. Пе­ретравність поживних речовин корму (ППР) визначають за різни-

Перетравність виражають відносним числом у відсотках, яке на­зивається коефіцієнтом перетравності (КП), й обчислюють за фор­мулою

Коефіцієнт перетравності показує ступінь засвоєння у травному каналі певної речовини. Визначають його за кількістю спожитої поживної речовини в раціоні й виділеної у калі.

□ Наприклад, корова з’їла в раціоні 10 кг конюшинового сіна (12,6 % протеїну в сіні), 20 кг кукурудзяного силосу (2,5 %), 2 кг соняшникової макухи (43,1 %) і виділила 25 кг калу (3,2 % протеїну в калі).

Усього спожито протеїну: 10 кг х 126 г + 20 кг х 25 г +2 кг х 431 г = 2622 г. Виділено в калі: 25 кг х 32 г = 800 г. Перетравилося: 2622 г — 800 г = 1822 г. КП = 1822 г : 2622 г х 100 = 69 %.

На перетравність поживних речовин корму впливає низка чин­ників: вид тварин, їхній вік, індивідуальні особливості, величина кормової даванки, склад раціону, співвідношення в раціоні протеїну і безазотистих речовин, способи заготівлі, підготовки кормів до зго­довування тощо.

Вид тварин. Через відмінність у будові травного каналу корми, особливо багаті на клітковину, різними видами тварин перетрав­люються неоднаково. Так, органічну речовину трави, в сухій речо­вині якої на клітковину припадає 25 — 30 %, велика рогата худоба перетравлює на 66 %, коні — на 62, а свині — на 44 %. Перетрав­ність клітковини в сіні у великої рогатої худоби становить 60 — 66 %, свиней 30 — 40 і у птиці — 8 — 10 %.

Вік тварин. Перетравність поживних речовин залежить від функціонального розвитку травного каналу. Якщо телята, ягнята, поросята та інші тварини в молочний період перетравлюють орга­нічну речовину молока на 96 — 98 %, то з переходом на рослинні ко­рми — лише на 40 — 50 %. Із розвитком травного каналу перетрав­ність поживних речовин рослинних кормів зростає і досягає рівня дорослих тварин у 4 — 6-місячному віці, коли закінчується форму­вання травної системи.

Індивідуальні особливості. Спостерігається різниця перетра­вності того самого корму у різних тварин однієї породи й одного ві­ку. Так, індивідуальна різниця в перетравності органічної речовини грубих кормів становить 14 %, змішаних раціонів — 6 і концентро­ваних кормів — 3 %.

Величина кормової даванки. Великі даванки корму пере­травлюються гірше через перевантаження травного каналу. Кор­мові маси просуваються швидше, перетравність їх знижується і тварини відмовляються від корму. Щоб забезпечити нормальне травлення, корм необхідно згодовувати часто й невеликими пор­ціями. При цьому збуджуються травні залози, посилюється виді­лення травних соків, що прискорює перетравлення поживних ре­човин.

Склад раціону. На перетравність поживних речовин впливають уміст протеїну, клітковини, співвідношення між протеїном і безазо- тистими речовинами раціону. Чим більше клітковими в кормі, тим гірша їхня перетравність. Кількість клітковими зростає у міру ста­ріння трав’яних рослин. Клітковину молодої трави, в якій мало ліг­ніну, жуйні перетравлюють на 70 — 80 %. З підвищенням рівня ліг­ніну (мікроорганізми не виділяють ферментів, які гідролізують ліг­нін) перетравність клітковини й інших поживних речовин знижу­ється. Так, у дослідах, проведених на вівцях, внаслідок збільшення кількості клітковини в раціоні перетравність поживних речовин знизилася: за вмісту клітковини 25,1; 28,4; 30 % перетравність ор­ганічної речовини становила 75 ; 67; 54 %.

На перетравність поживних речовин впливає співвідношення в раціоні між перетравним протеїном і безазотистими речовинами. Його називають протеїновим співвідношенням. Воно показує, скіль­ки перетравних безазотистих речовин у раціоні припадає на одини­цю протеїну:

Протеїнове співвідношення буде вузьким, якщо на одну частину перетравного протеїну в раціоні чи кормі припадає до шести частин безазотистих речовин, середнім — шість — вісім і широким — понад вісім.

Дорослі тварини найкраще перетравлюють поживні речовини за середнього протеїнового співвідношенння, а молодняк — за вузь­кого.

Підготовка кормів до згодовування. Розмелене зерно велика рогата худоба і свині перетравлюють на 30 — 50 % краще, ніж ціле. Проте грубі корми, розмелені на борошно, жуйні перетравлюють гірше внаслідок швидкого проходження через травний канал (не затримуються у передшлунках). Теплова обробка поліпшує пере­травність поживних речовин, особливо зерна бобових. Останні міс­тять антипоживні речовини (антитрипсин). Крім того, під час теп­лової обробки частина крохмалю полімеризується, що прискорює його перетравлення.