Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.1.6. Залишки технічних виробництв

У процесі переробки сировини рослинного і тваринного по­ходження одержують побічні продукти, які використовують як кор­ми. Це залишки борошномельного, олійного, цукрового, крохмале- патокового, спиртового, пивоварного виробництв, відходи молочної, м’ясної й рибної промисловості, підприємств громадського харчу­вання та індивідуального.

Залишки борошномельного виробництва (висівки, борош­няний пил, зернова січка, рисова мучка) отримують під час розме­лювання зерна на борошно чи переробки на крупу.

У виробництві борошна зерно перед розмелюванням очищають від сторонніх домішок і одержують побічний продукт — зернову січ­ку. До неї входять бите і щупле зерно, насіння бур’янів, частинки соломи, колосків, землі тощо. Поживність зернової січки коливаєть­ся в межах 0,4 — 0,9 к. од. Згодовують її переважно птиці. За незна­чної кількості домішок землі зернову січку дають великій рогатій худобі, вівцям, свиням у вигляді кормового борошна.

У процесі обробки кормового зерна перед розмелюванням на спеціальній оббивній машині відокремлюють оболонку і зародок із частиною алейронового (білкового) шару й одержують висівки. У них (крім вівсяних) більше протеїну, жиру, клітковини, мінераль­них речовин та вітамінів і менше БЕР, ніж у зерні.

Найширше в годівлі тварин використовують пшеничні висівки. Вони містять 15,1 % протеїну, 8,5 — 12 — клітковини, 4,5 — 5,5 — жиру, 48 — 50 — БЕР і близько 6 % золи. Поживність 1 кг їх невисо­ка — 0,7 — 0,8 к. од. Вони бідні на кальцій і багаті на фосфор. Знач­на частина останнього перебуває в сполуці з вітаміном групи В — інозитолом і має назву фітину. Фітиновий фосфор діє послаблююче на процеси травлення, у зв’язку з чим висівки належать до дієтич­ного корму. В них значна кількість вітамінів групи В: В1 — 1 мг, В2 — 1 — 4, В3 — 24 — 26, В5 — 240 — 407 та холіну — 1300 мг і відсут­ні каротин та вітамін Б. Розрізняють тонкі й грубі висівки. Грубі містять менше борошнистих речовин, але більше клітковини.

[р Пшеничні висівки згодовують коровам, коням, вівцям. Для свиней на відгодівлі їх використовувати недоцільно через високий рівень клітковини і порівняно низьку перетравність (50 — 55 %). Дають лише племінним свиноматкам. Птиці вводять до комбікорму як компонент, багатий на протеїн, фосфор і клітковину. Житні висівки за складом наближаються до пшеничних, проте тварини поїдають їх гірше.

Борошняний пил утворюється під час розмелювання зерна на бо­рошно. До його складу входить різний пил, зібраний з обладнання, навіть з домішками землі (чорний). Останній у годівлі не використо­вують. Білий і сірий згодовують свиням, птиці, дорослій великій рогатій худобі та вівцям.

Рисова мучка — залишок при виготовленні рисової крупи. Вона містить 11 — 13 % протеїну, 10 — 15 % жиру і є компонентом для ви­робництва комбікормів.

Залишки олійного виробництва. Макуха й шрот. їх одержу­ють під час добування олії з насіння олійних культур за допомогою пресування або екстрагування жиророзчинниками. У першому ви­падку отримують макуху, в другому — шрот. При використанні гід­равлічних пресів макуха має форму плиток, а шнекових — «чере­пашок», уміст жиру в ній відповідно становить 7 — 8 і 2,5 — 4 %. У процесі шнекового пресування розмелене насіння нагрівають до температури 145 — 150 °С або приблизно на 30 °С вище, ніж у разі використання гідравлічних пресів. Така температура в поєднанні з високим тиском зумовлює денатурацію і зниження перетравності білків та доступності амінокислот для засвоєння їх у процесі жив­лення тварин.

Внаслідок видалення жиру з насіння олійних культур за допомо­гою жиророзчинників (гексан, бензин) уміст його в шроті становить до 1 %. У такому разі насіння не нагрівають до високої температури,

і біологічна цінність протеїну шротів дещо вища, ніж макухи.

Макуха і шрот багаті на протеїн (30 — 40 %), фосфор, вітаміни групи В, проте в них відсутні каротин і вітамін Б. Кількість клітко­вини залежить від підготовки насіння. У макусі та шроті, одержа­них із нелущеного насіння соняшнику, бавовнику, конопель та ін­ших культур, міститься 15 — 20 % клітковини, а з лущеного — 6 — 7 %. Ш Згодовують макуху й шрот як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими концентрованими кормами або в складі комбікормів. Маку­ху й шрот, у яких виявлено алкалоїди, отруйні та наркотичні речо­вини, перед згодовуванням пропарюють, а з раціонів молодняку раннього віку, вагітних маток і плідників вилучають зовсім.

Лляні макуха і шрот мають високі кормові якості. У них міс­титься 30 — 35 % протеїну, понад 30 % безазотистих екстрактивних речовин і 8 — 9 % клітковини. У макусі виявлено пектинові речови- ни, що утворюють клейкий слиз, оповиваючи ним стінки кишок і запобігаючи тим самим їх механічним подразненням. Крім того, слиз запобігає виникненню у тварин запорів.

Незріле насіння льону містить глікозид лінамарин, з якого під дією ферменту лінази під час розмочування макухи або шроту виві­льняється синильна кислота, що спричинює отруєння тварин. У су­хому вигляді макуха і шрот нешкідливі для організму.

[р Молочним коровам лляних макухи і шроту можна давати за по­треби до 4 кг на добу, при переробці молока на масло — 2 — 3, а сви­ням у першу половину відгодівлі — 0,5 — 1 кг. Уведення до раціону молодняку птиці цих кормів у кількості 5 — 10 % за масою негативно позначається на рості. Це, можливо, пов’язано з утворенням клейкої маси на дзьобі, що зумовлює його деформацію і некроз. Тому в раці­он птиці їх вводять не більше ніж 3 % за масою.

Соняшникові макуха і шрот містять близько 40 % протеїну. По­живність їх становить відповідно 1,08 й 1,03 к. од. і 324 й 386 г пере­травного протеїну, а кормова якість залежить від умісту лушпиння. За стандартом його не повинно бути більше ніж 14 %.

Ш Згодовують соняшникові макуху й шрот в таких самих кількос­тях, як і лляні, крім птиці. До складу комбікормів для птиці їх вво­дять 8 — 10 %.

Соєві макуха і шрот багаті на протеїн, який за біологічною пов­ноцінністю наближається до білків тваринного походження. Пожив­ність 1 кг такої макухи — 1,35 к. од. і 393 г перетравного протеїну, шроту — відповідно 1,21 і 400. Ці корми насамперед дають молод­няку великої рогатої худоби, свиням і птиці, а також плідникам і високопродуктивним тваринам, поповнюючи тим самим раціони повноцінним протеїном. На масложирових комбінатах антитрипсин та інші антипоживні речовини, що містяться у соєвих макусі й шро­ті, інактивують нагріванням у тостерах (спеціальних колонах).

У годівлі тварин використовують бавовникові макуху і шрот (мі­стять отруйний алкалоїд госипол, інактивується нагріванням), ко­нопляні та макові (містять наркотичні речовини),ріпакові (містять шкідливі речовини — глюкозинолати й ерукову кислоту), в півден­них районах — арахісові, кунжутові, коріандрові та ін.

Під час органолептичної оцінки макухи і шроту звертають увагу на колір, свіжість, вид, смак, чистоту, наявність механічних домі­шок. Несвіжа макуха має неприємний запах, в разі ураження плі­сенню містить так званий афлатоксин, який виявляє канцерогенну дію і спричинює у тварин захворювання печінки, а виділяючись із молоком, потрапляє в їжу людини. Тому макуха і шрот, уражені плісенню, із затхлим запахом та гірким смаком непридатні для го­дівлі тварин.

Залишки цукрового виробництва. Жом. Свіжий жом — це виварена стружка цукрових буряків, яка містить 90 — 93 % води, а суха речовина його представлена переважно вуглеводами. Жом бід­ний на фосфор, але багатий на кальцій,иу ньому відсутні каротин та вітамін В і мало решти вітамінів. Його поживність становить 0,08 — 0,12 к. од. і 6 — 8 г перетравного протеїну. Свіжий жом швидко псується, тому його силосують або сушать. Кислий жом містить більше сухої речовини (до 12 %), має дещо вишу поживність й охо­чіше поїдається тваринами, ніж свіжий.

[р Кислий жом використовують переважно для відгодівлі великої рогатої худоби. В середньому на голову згодовують 40 — 50 кг за добу з додаванням за нормою необхідної кількості грубих і концентро­ваних кормів. Дійним коровам дають 25 — 30 кг.

У сушеному жомі близько 87 % сухої речовини. Поживність 1 кг його — 0,84 к. од., проте він бідний на перетравний протеїн — 38 г і фосфор — 0,5 г. У травному каналі тварин сушений жом дуже набу­хає (збільшує об’єм приблизно в три рази), тому перед використан­ням його замочують у воді протягом кількох годин. Невеликі даван- ки можна згодовувати сухими. Сушений жом вводять до складу комбікормів як концентрований корм.

Меляса містить близько 20 % води, 50 — 60 — цукру, 10 % золи. Азотистих сполук у ній більше ніж 10 % і складаються вони з амідів та нітратів. У мелясі є також лужні солі, переважно калію, органіч­ні кислоти та цукри в значній кількості й великі даванки її призво­дять до розладу травлення у тварин. Тому перед згодовуванням цей корм розбавляють водою у співвідношенні 1 : 3 — 4. Цим розчином здобрюють грубі корми, силос.

[р Великій рогатій худобі та робочим коням дають меляси на добу

1,5 — 2, вівцям і свиням — 0,4 — 0,5 кг на 100 кг живої маси. Викори­стовують її у виробництві гранульованих комбікормів.

Залишки крохмале-патокового виробництва — жмаки (м’язга). Крохмаль виробляють із картоплі, зерна кукурудзи і пше­ниці. Картоплю розтирають, крохмаль вимивають водою, після чого залишаються жмаки (м’язга). Свіжа картопляна м’язга містить 86 — 88 % води, 10 — 12 — безазотистих екстрактивних речовин і до 0,5 % клітковини та протеїну.

Ш Згодовують переважно свіжою, а також силосують. Свіжої й сило­сованої м’язги дають великій рогатій худобі на відгодівлі 30 — 40, свиням — 5 — 8 кг на добу. Свіжу м’язгу свиням варять або запа­рюють.

У свіжій кукурудзяній м’яззі 80 — 85 % води. В 1 кг її міститься 0,2 к. од. і 17 г перетравного протеїну. В свіжому вигляді у годівлі тварин використовують рідко. Суха кукурудзяна м’язга називається майценою, а пшенична — клейковиною. Це концентровані корми з великою кількістю протеїну — до 22 %. Поживність 1 кг сухої куку­рудзяної та пшеничної м’язги 1 — 1,1 к. од. Використовують пере­важно у виробництві комбікормів.

Залишки спиртового і пивоварного виробництв — брага, солодові ростки, пивна дробина, пивні дріжджі.

Брага — залишок при виробництві харчового спирту з картоплі, пшениці, жита, кукурудзи та меляси. У процесі бродіння дріжджі переводять вуглеводи в спирт, а залишок після відгонки спирту (брага) використовують у годівлі тварин. Свіжа брага містить 90 — 95 % води, тому поживність її низька — 0,04 — 0,12 к. од. і залежить від вихідної сировини. Найнижчу поживну цінність має брага з меляси й картоплі. Суха речовина її багата на протеїн, вітаміни групи В. Зола браги багата на фосфор і бідна на кальцій. Під час бродіння поряд із спиртом утворюється певна кількість органічних кислот і рН браги становить 4,2 — 4,4, завдяки чому вона добре зберігається в умовах ізоляції від доступу повітря.

Ш Згодовують свіжою і силосують. Свіжу тварини поїдають краще, ніж силосовану. Використовують брагу переважно для відгодівлі великої рогатої худоби. Дорослим тваринам дають її до 80 кг на до­бу, молодняку — 50 — 60, дійним коровам — 20 — 30 кг. Для за­побігання ацидозу і порушення мінерального обміну в разі відгоді­влі на бразі в раціони вводять 100 — 150 г крейди і препарати віта­міну Б.

Сушена брага — добрий концентрований корм, її використову­ють у комбікормовій промисловості. Мелясну брагу внаслідок над­лишку солей калію в годівлі тварин обмежують.

Солодові ростки, пивна дробина і пивні дріжджі — залишки пи­воварного виробництва. Солодові ростки містять близько 24 % про­теїну. Вони погано зберігаються, гігроскопічні, швидко пліснявіють, гіркнуть. Тварини, поки не звикнуть, поїдають їх неохоче.

[р Дійним коровам їх згодовують змоченими 2 — 3 кг на голову за добу, молодняку і свиням — до 1 кг. Тільним коровам і поросним свиноматкам перед родами цей корм давати не можна.

Пивна дробина складається з оболонок та інших частинок зерна ячменю після відокремлення від них сусла. У ній до 75 % води. В сухій речовині значна кількість протеїну — до 28 % і клітковини — понад 20 %. Вона багата на фосфор, вітаміни групи В. Поживність

1 кг свіжої пивної дробини — 0,21 к. од., сушеної — 0,90 к. од. із умі­стом перетравного протеїну відповідно 42 і 170 г.

[р Пивна дробина швидко псується, тому її використовують свіжою. Згодовують дорослій худобі по 12 — 16 кг на голову за добу, свиням по 3 — 4 кг. Суху пивну дробину вводять до складу комбікормів для жуйних.

Пивні дріжджі містять близько 15 % сухої речовини, з яких 7 % припадає на протеїн і 0,9 % на золу. Поживність 1 кг свіжих пивних дріжджів становить 0,16 — 0,17 к. од., а сухих — 1,1 к. од. Протеїн дріжджів має високу біологічну цінність, завдяки чому вони є цін­ним кормом, особливо для свиней та птиці. Використовують сухі пивні дріжджі у виготовленні комбікормів для птиці й поросят, а також замінників незбираного молока.