Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.2. Чинники, що впливають на склад і поживність кормів

Корми, які використовують у годівлі сільськогосподарських тва­рин, відрізняються як за хімічним складом, так і за поживністю. Причому мінливість у складі й поживності того самого виду корму спостерігається навіть в умовах одного господарства й залежить від ґрунтово-кліматичних умов, агротехніки, способу збирання, умов зберігання, технології підготовки до згодовування тощо.

На хімічний склад рослин впливають природно-кліматичні чин­ники — світловий і температурний режими, кількість опадів, воло­гість повітря, тривалість сонячної інсоляції. Так, рослини, вирощені в різних кліматичних зонах, відрізняються за наявністю протейну. Зазвичай його вміст підвищується у рослинах під час переміщення їх із півночі на південь, іззаходу на схід. На південних схилах кіль­кість протеїну і каротину в того самого виду рослин більша, ніж на північних. Нижчий рівень протеїну і сухої речовини буде у разі зниження температури і зростання кількості опадів порівняно з те­плішою й сухішою погодою.

Урожайність і хімічний склад рослин тісно пов’язані з родючістю ґрунтів. У деяких регіонах склад ґрунтів відрізняється за надлиш­ком або нестачею окремих хімічних елементів (йод, кобальт, мідь та ін.), що зумовлює певні зміни і в складі рослин. Так, корми, виро­щені на заболочених ґрунтах, бідні на кобальт і часто спричинюють захворювання тварин на акобальтоз.

Із метою послаблення негативного впливу, пов’язаного з неста­чею деяких елементів у ґрунтах, і для правильного внесення міне­ральних добрив у господарствах складають ґрунтові карти, які да­ють можливість певною мірою регулювати забезпеченість нормаль­ного живлення рослин. Значно змінюється хімічний склад кормових культур під впливом добрив (табл. 3.4).

Особливо впливають на врожайність і вміст протеїну в рослинах азотні добрива. При цьому злакові реагують більше, ніж бобові. Слід зазначити, що внесення азотних добрив сприяє накопиченню в кормових рослинах нітратів, а вміст у сухій речовині раціону понад 0,5 % нітратів може спричинити отруєння жуйних. У рубці, особливо за нестачі цукрів у раціоні, відновлення нітратів до аміаку припи­няється на стадії нітритів. Нітрити токсичні для організму і спри­чинюють у тварин аноксію (кисневе голодування).

3.4. Вміст органічних речовин у зерні кукурудзи залежно від внесених добрив, %

Добриво

Протеїн

Жир

Крохмаль

Контроль

9,9

4,0

72,4

Фосфор — 40 кг/га

10,6

5,3

66,9

Фосфор/азот — 40/50 кг/га

11,9

7,4

67,3

Гній — 20 т/га

10,3

6,7

63,7

Склад і поживність кормових рослин залежать від фази вегетації під час заготівлі їх. В ранні фази вегетації у сухій речовині вищий уміст протеїну, безазотистих екстрактивних речовин і нижчий — клітковини. В пізніші фази у рослин збільшується кількість клітко­вини, корм гірше поїдається і перетравлюється (табл. 3.5).

3.5. Вміст і перетравність поживних речовин у конюшино-злаковій суміші, %

Фаза вегетації


Протеїн

Клітковина

вміст


коефіцієнт

перетравності

вміст

коефіцієнт

перетравності

Бутонізація

15,0


65

27,0

64

Кінець цвітіння

9,0


48

36,0

56

Проте поживність не всіх кормових рослин знижується з пізні­шими фазами вегетації під час заготівлі. Так, у кукурудзи при зби­ранні на силос найбільше поживних речовин накопичується у фазі воскової і технічної стиглості зерна. При цьому перетравність їх майже не змінюється (табл. 3.6).

3.6. Зміна поживності рослин кукурудзи впродовж вегетації

Фаза вегетації

Вміст в 1

кг корму

кормових одиниць

перетравного протеїну, г

Початок утворення зерна

0,18

13,6

Молочна стиглість

0,22

13,0

Молочно-воскова стиглість

0,30

13,0

Воскова стиглість

0,32

14,0

Накопичують поживні речовини до фази воскової стиглості без істотної зміни перетравності горох, люпин, кормові боби та ін. Кор­мові коренеплоди і зерно найбагатші на поживні речовини у фазі повної стиглості. Тому збирати ті чи інші культури для заготівлі кормів слід у такі фази їхнього розвитку, коли з одиниці площі можна одержати максимум кормових одиниць та перетравного протеїну.

Хімічний склад і поживність кормів значною мірою залежать від сорту рослин. Так, уміст протеїну у кременистих сортів кукурудзи коливається в межах 7,7 — 14,7 %, зубоподібних — 8,0 — 13,5, крох­малистих — 6,9 — 12,2 %.

Суттєво впливає на поживність кормів спосіб заготівлі. Напри­клад, при висушуванні трави на сіно в польових умовах втрати по­живних речовин становлять 30 — 40 %, а за дощової погоди — 50 %, під час досушування сіна за допомогою активного вентилювання вони зменшуються до 20 — 25 %. Знижуються поживність та якість силосу за тривалого завантаження у силососховище, трамбування тощо.

Крім того, склад і поживність кормів залежать від строків та спо­собів сівби, густоти травостою, догляду за кормовими культурами в період їхнього росту, способів консервування, умов зберігання і під­готовки кормів до згодовування. Забруднення їх пестицидами під час догляду за рослинами (деякі накопичуються в рослинах), ура­ження останніх фітофторою, сажкою, іржею, плісенню внаслідок зберігання кормів у незадовільних умовах знижують їхню поживну цінність і можуть спричинювати токсикоз у тварин.

Таким чином, даними про поживність кормів, наведеними у від­повідних довідниках, слід користуватися як орієнтовними, а для організації повноцінної годівлі тварин у господарстві потрібно сис­тематично визначати фактичну поживність заготовлених кормів.