4.4.1. Породи молочного напряму продуктивності

Основними породами цього напряму продуктивності є чорно-ряба, українська чорно-ряба молочна, червона степова, українська черво­но-ряба молочна, червона польська, голштинська, джерсейська.

Чорно-ряба порода найбільш поширена у світі й відіграла важ­ливу роль у вдосконаленні й виведенні нових порід. Вона створена в результаті схрещування місцевих корів із бугаями голландського походження.

Тварини чорно-рябої породи мають пропорційно розвинений ту­луб. Жива маса повновікових корів становить 500 — 550, бугаїв — 800 — 900 кг. В умовах достатньої годівлі від корів отримують по 4000 — 5000 кг молока, а в племінних господарствах — 6000 — 6500 кг із умістом жиру 3,4 — 3,8 %. Надої деяких рекордисток досягають

10 — 17,5 тис. кг.

□ Від корови Волги ЕЧП-339, що належала господарству «Россия» Челябінської області, за 305 днів третьої лактації було надоєно 17 517 кг молока з вмістом жиру 4,2 %. В Україні від корів Киянка 3338 —12 681 кг, вміст жиру 3,89 %, Еймос 09931 — відповідно 12 283 кг і 3,88 %.

Чорно-рябій худобі належать світові рекорди за надоєм. Корова Бічер Арлінда Еллен за лактацію дала 22 822 кг молока з вмістом жиру 2,83 %, а за 365 днів — 25 047 кг із загальною кількістю жиру в молоці 707 кг. Світовий рекорд за мо­лочною продуктивністю встановила корова Убре Бланка (Куба) 3/4 голштинська 1/4 зебу. За лактацію (305 днів) від неї надоєно 24 268,9 кг, а за 365 днів — 27 674,2 кг з вмістом жиру 3,80 % і загальною кількістю молочного жиру 1051,6 кг. Максимальний добовий надій її був 110,9 кг.

Жива маса телят чорно-рябої породи в середньому становить 32 — 40 кг. Молодняк має високу інтенсивність росту. Бички у 15 міс досягають живої маси 400 — 450 кг і витрачають на 1 кг приросту

6,5— 7 к. од. Забійний вихід — 55 — 58 %.

Розводять тварин цієї породи у лісостеповій і поліській зонах України. Молочність і технологічні властивості вим’я корів чорно- рябої породи поліпшують ввідним схрещуванням із бугаями голш- тинської породи, корови якої мають міцний кістяк, молочний тип будови тіла, більшу живу масу, високі надої, добре розвинене вим’я ванно- та чашоподібної форм, пристосоване до машинного доїння з високою швидкістю молоковіддачі.

Українська чорно-ряба молочна порода (рис. 4.1) виведена схрещуванням тварин чорно-рябої худоби з голштинською і як само­стійна порода затверджена в 1996 р. Тварини цієї породи пе­реважають чорно-рябих ровесниць за живою масою та промірами.

Вони мають більшу висоту в холці, довший тулуб і краще розвинену грудну клітку. Жива маса дорослих корів — 600 — 650, бугаїв — 850 - 1100 кг.

У кращих племінних господарствах від корови надоюють по 6000 — 8000 кг молока з вмістом жиру 3,6 — 3,8 %, а витрата корму на 1 кг молока становить 0,9 — 1,1 к. од. Молодняк відзначається високою інтенсивністю росту. У 18-місячному віці телиці досягають живої маси 400 — 420, бугайці — 500 — 520 кг за витрати корму на І кг приросту 6,5 — 7,2 к. од. Відтворна здатність корів перебуває на рівні вихідних порід. Вік першого отелення коливається в межах

27 — 29 міс, а сервіс-період триває 85 — 100 днів.

У племінних господарствах України створено типові стада поро­ди, які мають високу молочну продуктивність. Кращими із них є племзаводи «Плосківський», «Бортничі», «Олександрівка», «Дзвін­кове», «Чайка» Київської, «Велика Бурімка», «Україна», «Маяк» Черкаської, «Кутузівка», «Україна» Харківської, «Пасічна» Хмельни­цької, «Оброшине», «Радехівський» Львівської, «Зоря» Рівненської областей, дослідні господарства Інституту сільського господарства Полісся УААН та Вінницького НВО «Еліта».

□ Рекордистки породи — корови Регата 7216, від якої за третю лактацію надоє­но 13 755 кг молока з вмістом жиру 3,3 °С, і Крапка 108, надій якої за другу лак­тацію становив 12 227 кг молока з умістом жиру 4,08 %. Упродовж життя від корови Песизи 1514 за 11 лактацій надоєно 80 935 кг молока.

У породі є три внутрішньопородні типи (центрально-східний, за­хідний і поліський), три заводські (київський, подільський, харків­ський), шість ліній і 55 високопродуктивних родин. Основні зони розведення тварин української чорно-рябої молочної породи — це Лісостеп і Полісся України, генетичний потенціал їх може бути реа­лізований за умов нормальної годівлі та утримання.

Червона степова порода (рис. 4.2) створена на початку XX ст. у результаті складного відтворного схрещування місцевої української худоби з червоними породами Західної Європи (остфрисляндська, англерська, вільстермаршська).

Тварини червоної масті з різними відтінками — від світло- до темно-червоного. Позитивні якості породи — пристосованість до жа­ркого клімату, реагування підвищенням продуктивності на поліп­шення умов годівлі та утримання, добра оплата корму молоком і приростами. На 1 кг молока витрачається 0,9 — 1,1 к. од. Недоліки — невисокий уміст жиру в молоці, нерівномірність молоковіддачі, не­пропорційність розвитку часток вим’я та деякі екстер’єрні вади.

Жива маса корів у племінних господарствах становить 500 — 560, бугаїв — 800 — 900 кг. Новонароджені телята мають живу масу 30 —

35 кг. Від корів у середньому надоюють за рік по 3000 — 4500 кг мо­лока із умістом жиру 3,6 — 3,7 %.

□ Рекордисткою за молочною продуктивністю є корова Морошка 1196, від якої за 300 днів третьої лактації отримано 12 426 кг молока із умістом жиру 3,82 %.

Розведенням і вдосконаленням породи займаються племінні за­води «Любомирівка», «Червоний шахтар» Дніпропетровської, ім. Кі­рова Запорізької, «Диктатура» Донецької областей та ін. Порода ра­йонована в Автономній Республіці Крим, Харківській, Дніпропет­ровській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Луганській, Кіро­воградській, Запорізькій областях.

Червона степова порода поліпшується чистопородним розведен­ням для збереження цінних адаптаційних якостей, а також застосу­ванням відтворного схрещування корів червоної степової породи з плідниками англерської, червоної датської та голштинської порід. Результатом такої роботи є створений новий тип, який відрізняється від тварин червоної степової породи вищою продуктивністю, екс­тер’єром і технологічними якостями.

Українська червоно-ряба молочна порода (рис. 4.3) виведена на основі сименталів відтворним схрещуванням їх із монбельярда- ми, айрширами та червоно-рябими голштинами. Варіантами схре­щувань передбачалось одержати масив тварин із часткою крові чер­воно-рябих голштинів 60 — 80 %. Під час вибору порід для схрещу­вання враховувались їхня спеціалізація в молочному напрямі про­дуктивності та високі технологічні властивості тварин.

У новій породі передбачалося поєднати високу молочну і м’ясну продуктивність, придатність до машинного доїння, добру пристосо­ваність до місцевих умов та високу оплату корму продукцією.

Порода затверджена в 1993 р. Її ознаками є червоно-ряба масть, міцна конституція, гармонійність будови тіла, ванно- і чашоподібна форма вим’я, міцне прикріплення його, великі й добре розгалужені молочні вени.

Молочна продуктивність корів у середньому становить 4360 кг із умістом жиру в молоці 3,83 %. В окремих племінних заводах одер­жано значно вищі надої: «Тростянець» Чернігівської області — 6150 кг молока, вміст жиру 3,8 %, «Маяк» Черкаської — відповідно 5630 кг і 3,8 %, «Червоний велетень» Харківської — 5460 кг і 3,9 %.

Червона польська порода створена у Польщі складним від­творним схрещуванням місцевої худоби з бугаями англерської та червоної датської порід. Тварини невеликі, мають щільну або міцну конституцію, витривалі, добре пристосовані до місцевих умов. Жива маса корів — 450 — 500, бугаїв — 700 — 850 кг, телята народжуються живою масою 25 — 35 кг. Надій корів — до 3000 кг, а в племінних господарствах — 4000 — 5000 кг. Вміст жиру в молоці — 3,7 — 3,9 %. М’ясні якості худоби невисокі, тому що вона вдосконалювалася у молочному напрямі. Розводять тварин цієї породи у Волинській, Тернопільській і Рівненській областях.