6.7.4. Годівля кнурів-плідників

Статева активність і якість сперми кнурів значною мірою зале­жать від біологічно повноцінної годівлі та правильного режиму їх використання. Тому тварини, яких використовують для парування, повинні бути клінічно здоровими, мати заводську вгодованість і ви­являти високу статеву активність. Порівняно з іншими виробни­чими групами дорослих свиней вони характеризуються вищим рів­нем обміну речовин та енергії в організмі. Так, у молодих кнурів у

9,5- місячному віці теплопродукція з розрахунку на 1 кг живої маси за добу досягає 44,6 ккал (0,19 МДж), тоді як у лактуючих свино­маток — 40,8 ккал (0,17 МДж), а в поросних — тільки 24,3 ккал (0,10 МДж). Для підтримання нормального обміну речовин, утво­рення й виділення високоякісної сперми кнурів необхідно забезпе­чувати достатньою кількістю енергії, біологічно повноцінним про­теїном, жирами, мінеральними речовинами, вітамінами та іншими елементами живлення. Потреби кнурів-плідників у поживних речо­винах залежать від віку, живої маси, інтенсивності використання, стану здоров’я й індивідуальних особливостей. На 100 кг живої маси молодим кнурам згодовують 2 к. од., або 22,2 МДж обмінної енергії, дорослим відповідно 1,5 і 16,6. Потреба в сухій речовині раціону на 100 кг живої маси становить для молодих кнурів, що ростуть, —

1,9 - 2,4, для дорослих, які закінчили ріст, — 0,98 - 1,15 кг, а кон­центрація енергії в 1 кг сухої речовини повинна дорівнювати 1,28 к. од. продуктивної або 14,2 МДж обмінної енергії.

(1 Із розрахунку на 1 кг сухої речовини в раціонах кнурів має бути: сирого протеїну — орієнтовно 198 або перетравного — 155 г; лізи­ну — 9,5, метіоніну + цистину — 6,3 г; мінеральних речовин — мак­роелементів: кальцію — 9,3 г, фосфору — 7,6, натрію — 1,4, хлору —

2,0 г; мікроелементів: заліза — 116 г, міді — 17, цинку — 87, мар­ганцю — 47, кобальту — 1,7, йоду — 0,35 мг; каротину — 11,6 мг.

Оскільки у разі недостатнього надходження поживних речовин у кнурів утворюється менше сперми і погіршується її запліднювальна здатність, а за надмірної вгодованості — знижується статева ак­тивність, годувати тварин потрібно за нормами. Проте в тривалий непарувальний період норми годівлі за всіма поживними речови­нами знижують: дорослим кнурам живою масою 200 - 250 кг — на 10, а 250 - 350 кг — на 20 %. Молодим кнурам і за помірного вико­ристання їх залишають без змін.

При складанні раціонів для кнурів насамперед враховують нор­ми і тип годівлі, пору року та інтенсивність використання, що зу­мовлює їхню структуру і поживність (табл. 6.12).

(1 Орієнтовний склад концентратної частини раціону може бути та­ким, % за масою: ячмінь — 9, овес — 22, кукурудза — 25, горох (соя, люпин) — 15, висівки пшеничні — 16, шрот — 5, рибне (м’ясо- кісткове) борошно — 4, кормові дріжджі — 4.

Влітку до раціону обов’язково вводять зелену масу бобових (лю­церна, конюшина, еспарцет) і соковитих злакових (кукурудза, ріпак та ін.) трав, а також соковиті корми (гарбузи, кабачки, кормові каву­ни); взимку — кормові й напівцукрові буряки, моркву, комбісилос, картоплю, трав’яне та сінне борошно. Обов’язковим компонентом раціонів для кнурів є корми тваринного походження (збиране моло­ко, сироватка, рибне і м’ясо-кісткове борошно тощо).

Оскільки вплив повноцінної годівлі виявляється лише через

20 — 30 днів, готувати кнурів до інтенсивного використання почи­нають заздалегідь.

Велике значення у годівлі плідників має дотримання розпорядку дня. Так, годують їх двічі на добу в той самий час. Добова даванка не повинна перевищувати 2 — 3 % маси тіла (5 — 7 кг кормової сумі­ші). В раціон не можна вводити велику кількість об’ємистих кормів (трав’яне борошно, комбісилос, зелена маса), які знижують поїдання всієї кількості корму. Напувають досхочу.

На якість сперми позитивно впливає моціон, який надають кну­рам щодня на відстань 3 — 4 км. Влітку їх доцільно утримувати у літніх таборах з використанням пасовищ, регулярно купати під ду­шем з температурою води 24 — 30 °С.

Строк раціонального використання кнурів значною мірою зале­жить від навантаження під час парування та одержання сперми для штучного осіменіння. Норма на одного кнура в разі природного парування — 50 — 70, штучного осіменіння — 300 — 350 свиноматок за рік. Помірне використання кнурів сприяє підтриманню їх нор­мального фізіологічного стану, доброго апетиту та високої статевої активності.