7.4.3. Механізація виробничих процесів у вівчарстві
Сучасна технологія вівчарства ґрунтується на впровадженні механізації трудомістких процесів. Одним із вихідних положень для цього є концентрація поголів’я, яка створює передумови для збільшення виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та зниження витрат на одиницю продукції. Необхідність механізації виробничих процесів у вівчарстві привела до змін у системі приміщень і обладнання для стійлового утримання овець та модернізації літнього утримання тварин з використанням постійних і мобільних огорож, автонапувалок та електропастухів. Вівчарські ферми з високим рівнем механізації виробничих процесів називають технологічними машинними, або промисловими комплексами.
У господарствах, де застосовують промислову технологію, приміщення для овець мають прямокутну форму розміром 18 х 102 м. Вівчарня для вівцематок (835 голів) чи молодняку (1100 — 1200 голів) розрахована на утримання однієї отари. Маточні вівчарні мають два призначення: для ягніння і вирощування ягнят від народження до відлучення. Вони відрізняються між собою тільки за технологічним обладнанням. Для утримання племінного й відго- дівельного молодняку використовують вівчарні аналогічного типу. Приміщення для утримання баранів-плідників, пробників і ремонтних баранчиків поділене на секції, в яких розміщують окремі групи тварин. Воно має манеж для взяття сперми, лабораторію й допоміжні приміщення. На промислових комплексах овець утримують на суцільних із застосуванням підстилки або щілинних підлогах.
Залежно від природно-економічної зони і стану кормової бази розрізняють технологічні машинні комплекси на 5, 10 і 15 тис. овець (не менше ніж 2,5 тис. голів). Значна частина ферм розрахована на 5 тис. овець, де є три вівчарні для ягніння, три — для вирощування молодняку, пункт штучного осіменіння, ветеринарний пункт, сховище для кормів, ванна для купання овець, автоваги, гноєсховище, будинок вівчарів та інші споруди. Ферма на 10 тис. голів молодняку складається з 10 приміщень і відповідно споруд за виробничим призначенням.
Важливим елементом технологічного обладнання приміщень і базів для овець є високе впровадження переносних дерев’яних (металевих) щитів та годівниць. Це обладнання дає можливість ефективно використовувати приміщення й мобільні засоби механізації згідно з фактичним ходом виробничого процесу на вівчарській фермі. Механізованого роздавання кормів досягають застосуванням причіпних кормороздавачів (КТУ-10, КТУ-3, РММ-5), навантажувачів (ПСК-5, ФН-1,4, П9-0,8Б, ПГ-0,5В) та змішувачів (ТАК-7, РФС-6,5) кормів тощо. Для механізації напування овець використовують автонапувалки (ГАО-4, ПАО, АГК-4, ВУО-3). Гній видаляють за допомогою бульдозерних агрегатів (БН-1, ПЭ-0,8Б, ПГ-0,5Д), змонтованих із трактором. Існують комплекти технологічного обладнання й агрегати для стриження овець (КТО-24, КТО-48, ЭСА-12Г, ЭСА-12/200). Для механізації купання овець та проведення інших профілактичних заходів використовують спеціальне обладнання і устаткування (ОКВ, КУП-1, ЛСД-3М, ДУК-2).
Широке впровадження засобів механізації виробничих процесів на вівчарських фермах значно полегшує працю людини. Проте надмірне насичення таких ферм капітальними спорудами й громіздкими засобами механізації, стійлове утримання овець і в літній
період, зростання витрат на скошування та перевезення кормів, подовження технологічного процесу переробки грубих кормів у зимовий період створюють низку проблем економічного й виробничого характеру щодо безумовних перспектив поширення технологічних машинних комплексів у вівчарстві.