9.4.2. Інкубація курячих яєць

Інкубація або штучне виведення молодняку є важливою ланкою в технології виробництва продукції птахівництва, її проводять у це­ху інкубації, що розміщують в окремому приміщенні, на певній від­стані від основних цехів виробництва, з підведеними під’їзними шляхами з твердим покриттям, водопроводом, каналізацією і на­дійним електропостачанням. У ньому обладнують інкубаційні й ви­відні зали, кімнати для сортування яєць і курчат, камеру для газа­ції та лабораторію. В інкубаційному залі встановлюють інкубатори типу: «Універсал-45», «Універсал-50», «Універсал-55», ІКП-90. Інку­батор складається з однієї або кількох камер (боксів), оснащених комплектом лотків для вкладання яєць і обладнання для їх розмі­щення в камері чи боксі. До інкубаційного примикає вивідний зал, але він надійно ізольований, щоб пух і органічний пил не потрап­ляли в інкубатори. Температуру повітря в цеху інкубації підтриму­ють на рівні 18 — 20 °С, а відносну вологість — до 60 %. Приміщення забезпечують вентиляцією.

Для інкубації відбирають яйця від курок батьківського стада піс­ля досягнення ними 8-місячного віку. Яйця піддають дезінфекції парою формальдегіду в спеціальних камерах, розміщених безпосе­редньо у пташниках, через кілька годин після знесення, що захи­щає їх від потрапляння інфекції всередину та поширення хвороб. У деяких господарствах яйця дезінфікують не у пташниках, а в спе­ціальних герметичних камерах інкубаційного цеху. Після цього їх зберігають у приміщенні яйцескладу за температури 8 — 12 °С і во­логості повітря 70 — 80 %. Перед інкубацією яйця сортують візу­ально (за зовнішніми ознаками) та просвічуванням на овоскопі. Під час зовнішнього огляду враховують їхню масу, форму, стан і якість шкаралупи; під час просвічування звертають увагу на розміри й положення повітряної камери, стан градинок, положення та рухли­вість жовтка, наявність у яйці включень.

Непридатними для інкубації вважають яйця неправильної фор­ми (круглі, довгі, здавлені), з дефектами шкаралупи (бій, насічка, тонка шкаралупа, вапняні нарости), зміщеною або блукаючою повіт­ряною камерою, кров’яними та м’ясними включеннями, старі, наси- джені тощо.

Племінні яйця мають бути правильної форми з непошкодженою шкаралупою і масою не менше ніж 52 г. У 1 г жовтка яйця повинно бути: вітаміну А — не менше 6 мкг, каротиноїдів — 18 і вітаміну В2 — 4 мкг.

Відібрані для інкубації яйця вкладають вертикально в інкуба­ційні лотки і так зберігають у приміщенні яйцескладу впродовж

3 — 5 діб за температури 8 — 12 °С і вологості повітря 70 — 80 %.

Перед закладанням в інкубатор їх обігрівають протягом 3 — 4 год. Для кожного інкубатора заздалегідь складають графік закладання яєць. Лотки з яйцями бажано завантажувати в ті самі години. В ін­кубатори «Універсал» яйця курячі закладають з інтервалом три дні, а кожну сьому партію — через чотири. Кожна партія яєць — це 52 лотки.

Оскільки ембріональний розвиток птиці відбувається поза мате­ринським організмом, режим інкубації потребує відповідних умов зовнішнього середовища, тобто певної температури, вологості та об­міну повітря в інкубаторі. Важливою умовою при цьому є тепло. Під його впливом відбуваються ріст і розвиток плода протягом усього періоду інкубації. В сучасних інкубаторах середню температуру по­вітря підтримують на рівні 37,5 °С із коливанням від 36,8 до 38,2 °С. Посилене обігрівання яєць необхідне лише в перші 4 — 8 днів інку­бації. Далі підвищена температура пригнічує розвиток зародка, а в разі тривалого перегрівання ембріон гине. З метою запобігання пе­регріванню ембріонів періодично (через 2 — 3 год) контролюють температуру поверхні яєць. Якщо вона перевищує зазначений рі­вень, то температуру повітря в інкубаторі знижують і застосовують охолодження. При цьому яйця охолоджують до 32 — 34 °С впродовж

15— 30 хв.

Необхідною умовою нормального розвитку ембріонів є наявність обміну повітря між яйцем і навколишнім середовищем. Через вен­тиляційну систему інкубатора здійснюється заміна відпрацьованого насиченого вуглекислим газом повітря на свіже, збагачене киснем. Одночасно із інкубатора видаляють надлишки фізіологічного тепла. Рівень обміну повітря регулюють залежно від завантаження інкуба­тора, віку ембріонів та виду птиці. На початку інкубації обмін повіт­ря мінімальний. У міру розвитку ембріонів і завантаження інкуба­тора його поступово збільшують і доводять до 13 — 18 разів за добу.

Важливий фізичний чинник інкубаційного режиму — відносна вологість повітря. В перші 7 — 9 днів інкубації висока відносна воло­гість (60 — 64 %) позитивно впливає на розвиток ембріонів, а низька, навпаки, пригнічує його. В наступні дні, особливо після замикання алантоїса, її підтримують у межах 50 — 52 %. Під час інкубації яйця автоматично перевертають під кутом 45°. Для перевірки правиль­ності режиму інкубації проводять зважування контрольних лотків на 6-й, 12-й і 18-й день. Якщо втрата маси відповідає нормі (на 6-й день — 3 %, 12-й — 7 — 8, 18-й — 12 %), процес інкубації відбуваєть­ся нормально.

На 19-й день інкубації яйця переносять із інкубаційного у вивід­ний зал, де на 21-й день починається виведення курчат, при цьому відносну вологість підвищують до 65 — 75 %. Першу вибірку курчат проводять після того, як виведеться й обсохне 70 — 75 % молодняку від загальної кількості закладених яєць, наступну — через 8 — 10 год. Усього за час виведення здійснюють дві-три вибірки.

Курчат через 8 — 12 год після виведення розподіляють за статтю (формою статевих горбиків), розміщують у ящики розміром 60 х 60 см

і відправляють у цех вирощування ремонтного молодняку.