9.7.1.Породи та кроси індиків
Для виробництва м’яса індиків використовуються такі породи: біла широкогруда, бронзова широкогруда, північнокавказька біла, північнокавказька бронзова, московська бронзова, московська біла.
Біла широкогруда порода виведена в США схрещуванням білих голландських та англійських індиків. Птиця відзначається високою плодючістю, інтенсивним ростом, добрими м’ясними якостями, проте вимоглива до умов годівлі та утримання (рис. 9.13). Самки досягають живої маси 7 — 9, самці — 14 — 16 кг, несучість — 90 — 120 яєць. Породу використовують для створення високопродуктивних кросів.
Рис. 9.13. Білі широкогруді індики |
Бронзова широкогруда порода також виведена в США схрещуванням диких американських із чорними англійськими та наступною селекцією на поліпшення м’ясних форм і плодючості. Жива маса самок досягає 9 — 12, самців — 18 — 20 кг, несучість — 60 — 70 яєць. У породі створено продуктивні лінії й кроси.
Північнокавказькі індики характеризуються достатньо високими показниками живої маси: білі самки — 6 — 7, самці — 12 — 14 кг та несучістю — 90 — 120 яєць; бронзові — відповідно 6 — 7 і 12 — 14 кг та 90 — 100 яєць (рис. 9.14).
Московські бронзові індики досягають живої маси: самки 6 — 7, самці — 11—13 кг. За продуктивністю вони подібні до московських білих, проте відрізняються від них вищою несучістю, кращим товарним виглядом тушок та вищими м’ясними якостями, кращою пристосованістю до пасовищного утримання.
Основний шлях інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва м’яса індиків — це створення й використання гібридної птиці. В індиківництві гібриди отримують від схрещування важких батьківських і легких, проте плодючіших, материнських форм, у дво-, три-, чотирилінійних кросах. У підприємствах промислового типу найбільшого поширення набули кроси: 639 (легкий), 630 (середній), 350 (важкий) хідон, 0-24, Х-56, Х-76. У вітчизняній галузі найчастіше використовують крос Х-56 (95 %), створений з використан
Рис. 9.14. Північнокавказькі бронзові індики |
ням генофонду ліній фірми «Рівер Рест», московських білих та білих широкогрудих (батьківська лінія Х-5, материнська Х-6). Гібридні індиченята цього кросу у 12-тижневому віці досягають живої маси
4,3 — 4,4, у 17-тижневому — 6,2 — 6,6 кг із витратою корму на 1 кг приросту відповідно 2,7 та 3,4 кг.
Індики кросу добре пристосовані до вирощування в умовах різних технологій, характеризуються високою життєздатністю та добрими м’ясними якостями.
Крос Івагал, створений у колишній Чехословаччині, в Україні не набув поширення (5 %). Гібридні індиченята у 12-тижневому віці досягають живої маси: самки — 3,4, самці — 4,6 кг за витрати корму
2,8 кг на 1 кг приросту.