9.8.1. Породи гусей
Для отримання м’яса використовують такі породи: велику сіру, горьковську, італійську білу, кубанську, угорську білу, тулузьку, мамути, роменську та оброшинську.
Велика сіра порода створена в Тамбовській області на основі схрещування роменських гусей з тулузькими. Жива маса дорослої птиці становить: самок — 5,3 — 5,8, самців — 6,5 — 7,0 кг (рис. 9.15). Продуктивність молодих гусок за сезон досягає 30 — 35, переярих — 40 — 45 яєць; заплідненість — 87 — 90, вивід молодняку — 60 — 65 %; середня жива маса 9-тижневих гусенят — 4,2 — 4,4 кг. Порода поширена в лісостепових і степових зонах України.
Рис. 9.15. Великі сірі гуси |
Горьковська порода виведена складним відтворним схрещуванням китайських, місцевих та сонцегірських гусей і розведенням помісей «у собі». Гуси мають широкий, глибокий, довгий тулуб, гулястий наріст на лобі, біле або сіре оперення. Жива маса гусок становить 6 — 7, гусаків — 7 — 8 кг, несучість — 50 — 60 яєць. Життєздатність молодняку та інкубаційні якості яєць високі. Гусей використовують для отримання м’яса і гібридів, які відзначаються високою несучістю (80 — 86 яєць).
Роменська порода виведена в Полтавській області з місцевих гусей масовою селекцією на підвищення продуктивності. Гуси добре пристосовані до місцевих умов,характеризуються високою життєздатністю, добрими м’ясними формами і цінними відгодівельними якостями (рис. 9.16). Жива маса дорослих гусок 4,5 — 5,5, гусаків
6 — 7 кг; несучість молодих гусок — 20 — 25 яєць, вивід молодняку — 45 — 55 %; середня жива маса гусенят у 9-тижневому віці — 3,2 — 3,6 кг. За кольором оперення розрізняють сіру, білу й рябу птицю, проте 80 % усього поголів’я становлять сірі гуси. Поширені в Сумській, Чернігівській, Полтавській та інших областях.
Рис. 9.16. Роменські гуси |
Оброшинські гуси виведені складним відтворним схрещуванням місцевих білих, китайських сірих і великих сірих гусей. Відзначаються високою несучістю й скороспілістю, добрими м’ясними якостями. Жива маса дорослих гусок — 6,5, гусаків — 7,0 кг. Продуктивність молодих гусок — 40 — 50 яєць, вивід молодняку — 66 — 80 %. За сезон від гуски отримують 28 — 33 гусеняти; жива маса молодняку в 9-тижневому віці — 3,5 — 4,0 кг. Гуси добре пристосовані до пасовищного утримання й невибагливі до кормів. Поширені в західних областях України.
Використання інших порід. Кубанські гуси відзначаються високою несучістю (60 — 70 і навіть 100 яєць), а м’ясні якості їх перебувають на рівні гусей великої сірої та горьковської порід. Італійських та угорських білих гусей використовують для відгодівлі й отримання печінки (маса 500 — 700 г), а також пуху й пір’я, застосовуючи прижиттєве обскубування. Гібриди з високою несучістю отримують від поєднання гусей італійської білої з горь- ковською породою. Тулузькі гуси, жива маса яких може досягати
12 — 16 кг, мають жирові складки на животі і придатні для сальної відгодівлі, їх використовують для підвищення м’ясних якостей інших порід.