10.11. Відгодівля коней на м’ясо та їх реалізація

З метою підвищення вгодованості та забійних кондицій дорослих коней ставлять на відгодівлю, тривалість якої становить 30 — 60 днів. Для відгодівлі використовують різні корми, що є в господарст­ві. На 100 кг живої маси згодовують 2,5 — 2,7 к. од. і 80 — 100 г пере­травного протеїну з розрахунку на 1 к. од.

У перший період відгодівлі (30 — 35 днів) на концентровані кор­ми припадає 30, а в заключний — 50 — 60 % раціону. Середньодобо­ві прирости коней на відгодівлі становлять 0,7 — 1,5 кг. Після досяг­нення тваринами вищої вгодованості прирости живої маси різко зменшуються і подальше їх утримання нерентабельне. Тому коней знімають з відгодівлі й реалізують на м’ясо.

Молодняк вищої вгодованості приростає завдяки відкладенню жиру і росту органів та тканин. Основними кормами молодняку від

8- до 14-місячного віку є концентровані корми й доброякісне сіно, оскільки в нього ще недостатньо розвинена товста кишка і тварини не здатні перетравлювати значну кількість об’ємистих кормів. Ви­трати кормів із розрахунку на 1 кг приросту у дорослих коней дося­гають 8 — 10, у молодняку — 5 — 5,8 к. од.

Коней на м’ясо здають згідно з державним стандартом 20079—74. Перед відправкою на м’ясопереробні підприємства тварин зважу­ють, оформляють товарно-транспортну накладну й ветеринарне сві­доцтво.

Реалізують коней за живою масою і вгодованістю, кількістю та якістю м’яса. Залежно від віку їх розподіляють на три групи: дорослі (від 3 років і старше), молодняк (від одного до 3 років) і лошата (до року живою масою не менше від 120 кг). За вгодованістю дорослих коней і молодняк поділяють на дві категорії — першу (І) й другу (II), жеребців відносять до І категорії.

До І категорії відносять тварин з добре розвиненими м’язами, округлими формами тулуба; груди, лопатки, поперек, крижі й стег­на добре виповнені; остисті відростки спинних і поперекових хреб­ців не виступають: ребра непомітні, промацуються слабо; на гребені шиї і біля кореня хвоста є жирові відкладення.

У коней II категорії задовільно розвинені м’язи, дещо кутасті форми тулуба; груди, лопатки, спина, крижі й стегна помірно ви­повнені; помітні ребра та остисті відростки спинних і поперекових хребців; незначні відкладення жиру спостерігаються вздовж гребе­ня шиї.

Якщо коней реалізують залежно від кількості та якості м’яса, то туша тварин, яку відносять до І категорії, має жирові відкладення, з просвітами, а на тушах II категорії їх спостерігають на гребені шиї, ребрах, крижах і зовнішньому боці стегон.

Коней на експорт оцінюють за державним стандартом 23162—78, відповідно до якого дорослих коней розподіляють на три категорії (І,

II та III). Жива маса тварини І категорії має становити не менше ніж 415 кг, а II і III — не менш як 360 кг. Зважують коней індивіду­ально з вирахуванням із загальної живої маси 3 % знижки на вміст травного каналу.

Молодняк коней на категорії вгодованості не розподіляють. Він повинен мати добре розвинені м’язи, округлі форми тулуба, помітні ребра й незначні жирові відкладення.

Експортують молодняк у віці від 6 міс до 2 років. Молодняк віком

2 — 3 роки продавати за кордон невигідно, оскільки його реалізують за цінами дорослої худоби.