10.12. Кінний спорт

Кінний спорт — це чудовий спосіб для фізичного розвитку люди­ни. Він включає багато різних змагань і кінних ігор. Одні з них ма­ють національне значення, інші поширені в багатьох країнах і отримали світове визнання. Серед кінноспортивних змагань та кін­них ігор найбільшого поширення набули класичні види: виїздка, долання перешкод (конкур) та триборство.

Виїздка (вища школа верхової їзди). її організовують у манежі або на відкритому рівному майданчику розміром 60 х 20 м. У сере­дині кожної короткої і в п’яти місцях довгої сторони ставлять літери латинського алфавіту, які вказують вершнику місця виконання пе­вних елементів їзди.

Під час змагань вершник має продемонструвати правильність рухів коня на всіх алюрах (крок, рись, галоп), чіткість виконання певних фігур і вправ, досконалість керування конем. Оцінюванню також підлягають гармонія рухів коня й посадка вершника.

За помилки у послідовності виконання програми змагань верш­ника штрафують. Перший раз знімають 5, другий — 10, третій — 15 очок, а в разі четвертої помилки спортсмена виключають із змагань. Оцінки всіх суддів підсумовують і за кількістю балів визначають результат виступу й зайняте місце.

□ На Олімпійських іграх чемпіонами з виїздки стали: С. Філатов на Абсенті ахалтекінської породи (Рим, 1960); І. Кізимов на Іхорі української верхової по­роди (Мехіко, 1968); О. Петушкова, І. Кізимов, І. Калита (Мюнхен, 1972); Ю. Ковшов, В. Місевич, В. Угрюмов на конях української верхової породи — Ігрок, Плот, Шквал (Москва, 1980).

Долання перешкод (конкур) — найпоширеніший вид кінного спорту. На відведеному для змагань майданчику споруджують пе­решкоди з дерева, хмизу тощо. На стояки навішують жердини, ого­рожі, шлагбауми (рис. 10.10). У системі перешкод обов’язково облад­нують канаву з водою 3 — 5 м завширшки.

Залежно від кількості й розміру перешкод конкури бувають лег­кого, середнього, важкого і вищого класів (легкий — 8, середній — 12, важкий — 15, вищий — 18 перешкод; висота, см, відповідно:

90 — 100, 100 — 110, 120 — 140, 130 — 170). Важкий і вищий класи конкуру розподіляють на класи А, Б, В.

Виступ спортсменів оцінюють за кількістю штрафних очок (за відмову долання перешкод: першу — 10, другу — 20, за третю ви­ключать із змагань; за руйнування перешкод — 5, за падіння — 30 очок). Залежно від класу спортсмену надається кваліфікація від третього розряду до майстра спорту. Найвище спортивне звання присуджується за виконання нормативів вищого класу.

Конкури бувають швидкісні, «за вибором», на потужний стрибок, мисливські, до першої помилки тощо. У швидкісному конкурі пере­можцем стає спортсмен, кінь якого пройшов дистанцію за меншу кількість часу. За порушення перешкод правилами передбачено нараховувати штрафний час. Переможця у конкурі «за вибором» визначають за кількістю додаткових балів. У змаганнях на потуж­ність стрибка перемагають спортсмени, які досягли кращих ре­зультатів.

Конкурні змагання мають різні умови проведення. Якщо на зма­ганнях встановлений обов’язковий маршрут, то переможця ви­значають за найменшою кількістю штрафних очок. На швидкісних конкурах переможцями стають спортсмени, які показали кращі ре­зультати. За умов довільного маршруту вершник має право вибору перешкод. Учасникам змагань бали нараховують залежно від скла­дності останніх.

Триборство проводять упродовж трьох днів із манежної виїзд- ки, польових випробувань та долання перешкод. На кожний вид змагань визначають один день. Манежну їзду організовують за правилами, встановленими для виїздки. Програмою її передбача­ється рухи коней на різних алюрах та виконання деяких несклад­них вправ. Оцінюють за 6-бальною системою. Польові випробуван­ня — найважчий етап триборства і від них залежить результат ви­ступу спортсмена (рис. 10.11).

Трасу проведення змагань розділяють на чотири відрізки: пер­ший і третій — рух польовими дорогами (10 — 20 км завдовжки) змінними алюрами із середньою швидкістю 240 м/хв з тим, щоб вкластися в певний норматив часу; другий — стрибками з долання перешкод, на кожному кілометрі встановлено по три перешкоди за­лишки 140 см і завширшки 2 м; четвертий — крос пересіченою міс­цевістю з чотирма перешкодами на кожному кілометрі заввишки 120 см і завширшки 2, внизу — 3 м. Біля кожної перешкоди розмі­шують штрафні майданчики. Якщо вершник припустився помилки (закидка, падіння), то одержує штрафні очки.

Третій день триборства — це долання перешкод. На майданчику розміром 150 х 100 м встановлюють 12 перешкод заввишки 120 см і завширшки 180 см. Штрафні очки нараховують за руйнування пе­решкод і непідкорення коня (відмова від стрибка, закидка). Пере­можця у змаганні визначають за різницею кількості позитивних балів та штрафних очок. Змагання за повною програмою триборства проводять на конях старшого віку (6 років і старше), а за полегше­ною — на молодих (4 — 5 років).