11.3. Ставові рибницькі господарства

Залежно від біологічних особливостей культивованих риб та їх відношення до умов зовнішнього середовища ставові господарства поділяють на 2 типи: тепловодні і холодноводні. У тепловодних гос­подарствах розводять такі основні види риб: короп, білий і строка­тий товстолобики, білий і чорний амури, канальний і звичайний соми, великоротий буфало, веслоніс, піленгас, щука, судак, лин, зо­лотий і сріблястий карасі, лящ тощо. Основним об’єктом у них є ко­роп, тому їх ще називають короповими. У холодноводних господар­ствах основним об’єктом розведення є райдужна форель, тому їх на­зивають форелевими. Основу рибництва України формують тепло­водні ставові господарства, які за особливостями технологічного процесу вирощування риби поділяють на 2 групи: повносистемні і неповносистемні.

Повносистемні — це господарства, які мають усі категорії ставів, а розведення і вирощування риби в них здійснюється від отримання посадкового матеріалу і до товарної риби (рис. 11.2).

До неповносистемних ставових господарств відносять: рибороз­плідники, які вирощують посадковий матеріал (личинок, мальків, цьоголітків, цьогорічок, а в разі трирічного обороту і дворічок коропа), та нагульні господарства, що спеціалізуються на виробництві товарної риби.

Залежно від прийнятої технології вирощування рибницькі гос­подарства працюють за одно-, дво- і трирічними циклами. Цикл — це тривалість вирощування риби від личинки до товарної маси. У нашій країні в основному прийнято дворічний цикл, тобто товарну рибу вирощують 2 роки. У перший рік отримують цьоголітків масою 20 — 30 г, а впродовж другого літа вирощують товарну рибу.

У повносистемному ставовому господарстві стави поділяють на виробничі і спеціалізовані. До виробничих відносять: нерестові, малькові, вирощувальні, зимувальні, нагульні; спеціалізованих — літні маточні, літні ремонтні, карантинні, ізоляторні, стави-садки і головний став.

Виробничі стави. Нерестові — призначені для нересту, розвит­ку ікри і утримання личинок. Розташовують їх на родючих ґрунтах

з м’якою рослинністю і будують поряд з мальковими, вирощуваль­ними і маточними ставами площею 0,1 га.

Малькові — для дорощування личинок, які надходять із нерес­тових ставів чи інкубаційних цехів. Процес триває 15 — 18, а іноді до 40 діб, личинки за цей період переходять у стадію мальків. Площа ставів становить до 1 га, ложе їх орють і вносять органічні добрива для кращого розвитку кормової бази.

Вирощувальні — для вирощування цьоголітків упродовж вегета­ційного періоду, в кінці якого молодь пересаджують у зимувальні, а іноді у нагульні стави. Розташовують їх недалеко від нерестових і зимувальних ставів. Площа вирощувальних ставів 10 — 15 га, гли­бина 1 — 1,5 м.

Зимувальні — для зимового утримання риб різного віку (цього­літків, дволітків, ремонтної групи риб і маточного поголів’я), їх по­діляють на стави першого порядку, де утримують цьоголітків коро­па і рослиноїдних риб; другого — для зимівлі дволітків і ремонтної групи; маточні — для зимівлі маточного поголів’я риб. Площа зиму­вальних ставів 0,5 — 1 га (максимум 1,5 га), глибина 1,2 — 1,5 м і тем­пература води 1 — 2 °С. Крім зимувальних ставів, цьоголітків на зи­мівлю можна пересаджувати у зимувальні комплекси і будиночки з басейнами, у басейни і садки.

Нагульні — для вирощування риби до товарної маси, їх площа 100 — 150 га і середня глибина 1,3 — 2,2 м.

Спеціалізовані стави. Літні маточні і літні ремонтні — призначені для нагулу плідників і ремонтного молодняку. Площа їх залежить від кількості статевих груп риби, а вимоги до них такі са­мі, як і до нагульних ставів. Карантинні — для витримування риб, які завезені з інших господарств. Ізоляторні — для утримання хво­рої риби. Вони використовуються і взимку, тому 60 % їх площі повинні мати таку саму глибину, як і зимувальні стави. Розташовують їх за 20 м від інших ставів.

Стави-садки — використовують восени для збереження живої риби до її реалізації, а навесні — для тимчасового утримання одно­річок, призначених на реалізацію. Також у них утримують плідни­ків і ремонтний молодняк, який потім пересаджують у маточні, а плідників — у нерестові стави. Площа ставів-садків 0,1 га, а глиби­на така сама, як у зимувальних.Головний став — для накопичен­ня води, її відстоювання і подавання до системи виробничих ставів.

За трирічного циклу вирощування риби у господарствах перед­бачають ще одну додаткову категорію ставів — вирощувальні стави другого порядку, завданням яких є вирощування дворічок. За будо­вою вони подібні до нагульних ставів. У рибницьких господарствах

з дворічним циклом дотримуються такої площі окремих категорій ставів: нерестові — 0,1 — 0, 5 %, вирощувальні — 3 — 7, нагульні —

91 — 96, зимувальні — 0,2 — 1 %.