11.5.1. Вирощування товарної риби за дворічного циклу
Після осіннього вилову риби в нагульних ставах розчищають магістральний канал, мокрі місця ложі обробляють аміачною водою чи вапном, збирають залишки рослинності, розчищають і вапнують кормові місця. Після підсихання ґрунту окремі ділянки обробляють культиватором чи важкими боронами, а прибережну зону засівають озимими культурами. Навесні перед заповненням нагульних ставів водою готують кормові місця 10 — 12 на 1 га розміром 2 х 3 м, або кормові смуги, ущільнюючи ґрунт і помічаючи їх віхами. Стави заповнюють водою, пропускаючи її крізь фільтри, щоб до них не потрапила малоцінна й особливо хижа риба.
Зариблюють нагульні стави наприкінці березня — на початку квітня однорічками (цьоголітками — восени) з середньою масою коропа — 25 г, рослиноїдних риб — 25 — 30 г, оскільки дрібний посадковий матеріал до осіннього вилову не досягає товарної стандартної маси 0,4 — 0,5 кг. Бажано використовувати також гібридних однолітків коропа з амурським сазаном.
Вирощувати товарну рибу треба за інтенсивною технологією, яка передбачає високу щільність посадки, багаторазову щоденну годівлю повноцінними комбікормами, підтримання у ставах нормального гідрологічного і гідротехнічного режимів та використання полі- культури, тобто вирощувати разом з коропом рослиноїдних риб (білий та строкатий товстолобики, білий амур, буфало, піленгас та ін.), які відрізняються за об’єктом живлення і сприяють збільшенню ри- бопродуктивності ставів, зниженню собівартості продукції і підвищенню продуктивності праці.
Щільність посадки риби у нагульних ставах визначають за формулою
де Х — кількість необхідного посадкового матеріалу, екз.; й — площа ставу, га; П — рибопродуктивність, кг/га; М2, М1 — маса відповідно кінцевої продукції і посадкового матеріалу, кг;Р — вихід кінцевої продукції від посадки, %.
Якщо нагульні стави зариблюють мальками за безперервної технології, то формула набуває такого вигляду:
водної рослинності, провадять аерацію води, вносять вапно і добрива, підгодовують рибу комбікормом. Улітку потрібно стежити, щоб стави не покривалися надмірною кількістю водоростей, оскільки це може спричинювати замор риби. З метою запобігання цьому явищу потрібно в нічний час посилювати проточність води або її аерацію, яку здійснюють з використанням дощувальних машин, насосів, мотопомп, компресорів.
Для з’ясування росту та стану риби проводять контрольні вилови. Виловлені екземпляри зважують, вимірюють, перевіряють стан здоров’я їх, після чого випускають у став. У разі відставання у рості вносять у воду в розчинному стані мінеральні добрива (суперфосфат, аміачну селітру, вапно) з розрахунку, щоб концентрація фосфору у воді становила 0,5 мг/л, а азоту — 2 мг/л.
Годівлю риби комбікормами розпочинають у квітні на початку травня із досягненням температури води 11 — 16 °С в кількості 2 — 3 % від маси посадженої риби, а за температури води 17 — 19 °С — 7 — 10 % маси риби. У середньому на 1 га ставу витрати кормів у травні становлять 11 — 14 кг, червні — 30 — 67 і липні — серпні — 100 — 140 кг. Добова норма годівлі залежить від умісту у воді розчиненого кисню: за 5 — 6 мг/л — згодовують увесь добовий раціон, 3 — 4 мг/л — 70 — 80, 2,0 — 2,5 мг/л — 40 — 50 %, а в разі подальшого зниження кисню годівлю риби припиняють. З підвищенням температури води збільшують кількість даванок корму: 18 — 20 °С — комбікорм згодовують 2 рази на добу, 20 - 25 °С — 3, а понад 25 °С — 3 — 4 рази. З метою раціонального витрачання корму щодня контролюють поїдання його рибами.
Вилов риби здійснюють зазвичай у серпні — вересні, коли температура води знижується, а приріст риби майже припиняється. У спускних ставах рибу виловлюють у рибозбірному магістральному каналі, рибозбірній ямі перед донним водоспуском та з використанням рибовловлювачів, ширина яких по дну становить 5 — 6 м, а глибина 0,5 — 1,0 м. Виловлену рибу зважують, визначають сумарний приріст, середню індивідуальну масу та вихід риби у відсотках до посадки. Виловом і реалізацією товарної риби закінчується виробничий процес у повносистемному господарстві за дворічного циклу.