11.5.1. Вирощування товарної риби за дворічного циклу

Після осіннього вилову риби в нагульних ставах розчищають ма­гістральний канал, мокрі місця ложі обробляють аміачною водою чи вапном, збирають залишки рослинності, розчищають і вапнують кормові місця. Після підсихання ґрунту окремі ділянки обробляють культиватором чи важкими боронами, а прибережну зону засівають озимими культурами. Навесні перед заповненням нагульних ставів водою готують кормові місця 10 — 12 на 1 га розміром 2 х 3 м, або кормові смуги, ущільнюючи ґрунт і помічаючи їх віхами. Стави за­повнюють водою, пропускаючи її крізь фільтри, щоб до них не по­трапила малоцінна й особливо хижа риба.

Зариблюють нагульні стави наприкінці березня — на початку квітня однорічками (цьоголітками — восени) з середньою масою ко­ропа — 25 г, рослиноїдних риб — 25 — 30 г, оскільки дрібний посад­ковий матеріал до осіннього вилову не досягає товарної стандартної маси 0,4 — 0,5 кг. Бажано використовувати також гібридних одноліт­ків коропа з амурським сазаном.

Вирощувати товарну рибу треба за інтенсивною технологією, яка передбачає високу щільність посадки, багаторазову щоденну годів­лю повноцінними комбікормами, підтримання у ставах нормально­го гідрологічного і гідротехнічного режимів та використання полі- культури, тобто вирощувати разом з коропом рослиноїдних риб (бі­лий та строкатий товстолобики, білий амур, буфало, піленгас та ін.), які відрізняються за об’єктом живлення і сприяють збільшенню ри- бопродуктивності ставів, зниженню собівартості продукції і підви­щенню продуктивності праці.

Щільність посадки риби у нагульних ставах визначають за фор­мулою

де Х — кількість необхідного посадкового матеріалу, екз.; й — пло­ща ставу, га; П — рибопродуктивність, кг/га; М2, М1 — маса відпові­дно кінцевої продукції і посадкового матеріалу, кг;Р — вихід кінце­вої продукції від посадки, %.

Якщо нагульні стави зариблюють мальками за безперервної тех­нології, то формула набуває такого вигляду:

водної рослинності, провадять аерацію води, вносять вапно і добри­ва, підгодовують рибу комбікормом. Улітку потрібно стежити, щоб стави не покривалися надмірною кількістю водоростей, оскільки це може спричинювати замор риби. З метою запобігання цьому явищу потрібно в нічний час посилювати проточність води або її аерацію, яку здійснюють з використанням дощувальних машин, насосів, мо­топомп, компресорів.

Для з’ясування росту та стану риби проводять контрольні вило­ви. Виловлені екземпляри зважують, вимірюють, перевіряють стан здоров’я їх, після чого випускають у став. У разі відставання у рості вносять у воду в розчинному стані мінеральні добрива (суперфос­фат, аміачну селітру, вапно) з розрахунку, щоб концентрація фос­фору у воді становила 0,5 мг/л, а азоту — 2 мг/л.

Годівлю риби комбікормами розпочинають у квітні на початку травня із досягненням температури води 11 — 16 °С в кількості 2 — 3 % від маси посадженої риби, а за температури води 17 — 19 °С — 7 — 10 % маси риби. У середньому на 1 га ставу витрати кормів у травні становлять 11 — 14 кг, червні — 30 — 67 і липні — серпні — 100 — 140 кг. Добова норма годівлі залежить від умісту у воді роз­чиненого кисню: за 5 — 6 мг/л — згодовують увесь добовий раціон, 3 — 4 мг/л — 70 — 80, 2,0 — 2,5 мг/л — 40 — 50 %, а в разі подальшого зниження кисню годівлю риби припиняють. З підвищенням темпе­ратури води збільшують кількість даванок корму: 18 — 20 °С — ком­бікорм згодовують 2 рази на добу, 20 - 25 °С — 3, а понад 25 °С — 3 — 4 рази. З метою раціонального витрачання корму щодня конт­ролюють поїдання його рибами.

Вилов риби здійснюють зазвичай у серпні — вересні, коли тем­пература води знижується, а приріст риби майже припиняється. У спускних ставах рибу виловлюють у рибозбірному магістральному каналі, рибозбірній ямі перед донним водоспуском та з використан­ням рибовловлювачів, ширина яких по дну становить 5 — 6 м, а гли­бина 0,5 — 1,0 м. Виловлену рибу зважують, визначають сумарний приріст, середню індивідуальну масу та вихід риби у відсотках до посадки. Виловом і реалізацією товарної риби закінчується вироб­ничий процес у повносистемному господарстві за дворічного цик­лу.