11.6. Транспортування живої риби, первинна обробка та зберігання її
Рибу перевозять автомобільним транспортом, залізницею, літаками, гелікоптерами, використовуючи брезентові та металеві чани, молочні фляги, ванни, поліетиленові пакети, ізотермічні контейнери, живорибні машини, молоковози тощо. Перед завантаженням рибу 12 — 15 год не годують і 2 — 4 год витримують у чистій проточній воді з метою вивільнення її від бруду, промивання зябер, вивільнення кишечнику від умісту, оскільки транспортування краще переносить голодна риба. Тару, призначену для транспортування риби, дезінфікують 20 %-м розчином негашеного вапна, після чого ретельно промивають чистою водою.
Воду для перевезення риби беруть із річки, озера чи ставу, і, як виняток, можна використовувати і водопровідну хлоровану воду, проте її необхідно піддати повітряній аерації впродовж 30 — 50 хв для доброго насичення киснем. Температура води у транспортній місткості, там де була риба і куди її випускатимуть, повинна бути однаковою з допустимою різницею для мальків 1 — 2 °С, для однорічок і старших вікових груп — 3 — 4 °С. Якщо у водоймі, в яку випускають рибу, ці нормативи перевищені, то температуру води треба вирівнювати, і тільки після цього випускати рибу.
Для збереження життєдіяльності співвідношення риби (коропа, амура, сома, буфало, сазана) до води має становити 1 : 1,25; карася, лина — 1 : 1 (без примусової аерації води — 1 : 2); форелі, судака — 1 : 5; ляща, товстолобика, щуки та ін. — 1 : 2 (без аерації води — 1 : 3). Оптимальна температура води для перевезення теплолюбних риб влітку 10 — 12 °С, взимку і восени — 5 — 6 °С, а для холодолюбних — відповідно 6 — 8 і 3 — 5 °С. Взимку всі види риб можна перевозити за температури води 1 — 2 °С. За мінусових температур рибу перевозити небажано. У теплу пору року краще перевозити рибу рано вранці чи ввечері, а за умови перевезення вдень необхідно мати лід (0,5 кг на 10 л води), який кладуть у тару, попередньо обгорнувши його мішковиною чи марлею.
Тривалість перевезення коропа, амура, буфало, сазана, карася, лина за температури води 10 °С не повинна перевищувати 8 год без зміни води, а інших прісноводних риб — 12 год.Якщо температура води підвищується, її охолоджують льодом, а тривалість транспортування скорочують до 6 год; для інших прісноводних риб воду через 6 год поступово замінюють, тобто яку кількість випустили з транспортної тари, таку й додають.
Під час перевезення риби не можна робити тривалих зупинок (більше ніж 1 год), оскільки у разі стояння транспорту вода не перемішується і не насичується киснем. Живу рибу можна перевозити і без води, для коропових риб тривалість транспортування не повинна перевищувати 2 — 4 год. У лотки чи ящики з отворами у дні, яке вистеляють марлевими серветками у кілька шарів чи травою, рибу кладуть у 1 — 2 шари. Перед перевезенням рибу зрошують і закривають брезентом для збереження вологи.
Відповідно до ДСТУ—93 жива риба, вирощена в рибницьких господарствах, за живою масою має відповідати таким нормам: короп, білий амур, буфало — 250 — 600 г (відбірні більше ніж 600 г); товстолобик — 250 — 600, товстолобик великий — 600 — 2000 (відбірний більше ніж 2000); сазан, сом канальний — 250 і більше; карась сріблястий — 100 - 250; форель — 120 - 250, форель велика — 250 - 800 г (відбірна 800 г і більше).
Виловлену рибу передусім необхідно промити чистою водою для зменшення кількості бактерій на шкіряному покриві. Для потрошіння роблять розріз черевця від анального отвору до голови, після чого видаляють внутрішні органи, разом з якими виводяться з організму ферменти і мікроорганізми, під дією яких розм’якшується м’ясо і прискорюється його псування.
Рибу зберігають в охолодженому чи замороженому стані. Охолоджену зберігають за температури 0,5 — 5 °С і вологості повітря 90 — 95 %. Заморожувати рибу треба швидко і зберігати 3 — 4 міс за температури —12...— 30 °С.