12.4.2. Утримання бджіл

Підготовку бджолиних сімей до зимівлі розпочинають з оціню­вання їхнього стану і створення оптимальних умов для осіннього нарощування молодих бджіл. Цю роботу провадять після закін­чення медозбору доглядом сімей, де визначають їх силу, наявність і якість матки, кількість розплоду та корму, придатність стільни­ків до зимівлі. В гніздах залишають світло-коричневі або коричне­ві стільники, а світлі стільники з пергою переносять до стільнико- сховища, темно-коричневі — вибраковують. Формують гнізда та­ким чином, щоб бджоли щільно обсідали усі рамки. У середньому для успішної зимівлі бджіл на рамку має припадати 2,2 — 2,5 кг вуглеводного корму. В разі його нестачі бджіл підгодовують цукро­вим сиропом (співвідношення 1 частина води : 1,5 цукру). Щодня сім’ям, залежно від їх сили, дають 1 — 2 л сиропу. Не допускають зимівлю бджіл на падевому меді, оскільки він швидко кристалізу­ється. Поповнення запасів корму необхідно завершити до середини вересня. За остаточного формування гнізд на зиму повномедові рамки ставлять з країв гнізда, а з меншою кількістю корму — в центрі.

Щоб забезпечити успішну зимівлю слабких сімей, їх гнізда роз­міщують через глуху перегородку поряд з сильними або ставлять по дві у вулику. Гнізда сімей утеплюють зверху та з боків. Зимівлю бджіл проводять як надворі, так і в зимівниках. Під час зимівлі до­гляд за бджолами полягає в періодичному прослуховуванні апіско- пом сімей, чищенні простору біля льотка від підмору. Спокійний, рівномірний гул бджіл свідчить про те, що зимівля відбувається нор­мально. Навпаки, коли він має перепади або досить тихий, то існує відхилення в стані сімей (зниження чи підвищення вологості повіт­ря, ураження нозематозом або падевим токсикозом, кристалізація або закисання корму, загибель матки тощо). Таким сім’ям у разі по­треби надають допомогу.

Наприкінці лютого готують точок до винесення вуликів, а вистав­ляють їх у березні за температури повітря 10 °С. Після винесення вуликів із приміщення льотки відкривають і стежать за ходом об­льоту, щоб виявити сім’ї, які треба оглянути в першу чергу (рис.

12.2) . Сім’ї, де відбувається масовий виліт бджіл, мають задовільний стан. Навпаки, за малоактивних вильотів і опоношення сім’ї огля­дають й усувають виявлені недоліки.

З підвищенням температури до 14 — 15 °С і більше на пасіці сім’ї оглядають, визначають їх стан і обсяг робіт, які потрібно виконати. У першій половині весняного періоду кормова база часто не задово­льняє потреби сімей у вуглеводних і білкових кормах, тому бджіл підгодовують штучними замінниками (цукровий сироп, канді —

3 частини цукру і 1 частина меду та ін.). Крім того, для посилення розвитку сімей використовують біостимулятори.

Для зменшення енергетичних та фізіологічних витрат сім’ї на підтримання мікроклімату об’єм гнізда скорочують так, щоб у вули­ках залишилася та кількість рамок, які обсідають бджоли. У багато­
корпусних вуликах для цьо­го достатньо вилучити ниж­ній корпус. Коли у гніздах на передостанній рамці з’яви­ться розплід, сім’ї розширю­ють. Раннє розширення охо­лоджує гніздо, затримує роз­виток сімей, проте запізнюва­тися з ним не можна: матка скорочує відкладання яєць, розвиток уповільнюється і у бджіл може виникнути ройо­вий стан.

У вуликах-лежаках спочат­ку гніздо розширюють світло- коричневими стільниками.

Такі рамки розміщують між останнім стільником з розплодом і медо-перговою рамкою. З на­станням стійкої теплої погоди стільники можна ставити в центр гні­зда, а за появи підтримуючого медозбору гнізда розширюють рам­ками з вощиною. В багатокорпусних вуликах гнізда розширюють цілими корпусами, але при цьому стежать, щоб гніздовий корпус, тобто з маткою і розплодом, знаходився внизу.

На час настання медозбору, в разі потреби, гнізда сімей забезпе­чують додатковими стільниками або ставлять у розріз кормової час­тини багатокорпусних вуликів корпуси. З метою отримання значно більшої кількості продукції застосовують кочівлі до масивів медоно­сних рослин, обмежують відкладання матками яєць, формують сім ї- медовики. До перевезення бджіл необхідно підготувати. Для цього знімають утеплення, з гнізд видаляють повномедові рамки та ті, що мають наприск (свіжопринесений нектар, складений у комірки), а на їх місце ставлять порожні стільники, рамки закріплюють так, щоб вони не хиталися, над гніздами встановлюють вентиляційні решітки, ліквідують щілини, фіксують рухомі частини вуликів. Пе­ревозять бджіл до або після завершення їх льоту. Після перевезення сім’ї оглядають, у разі потреби надають їм допомогу, приводять у належний стан гнізда.

Після закінчення медозбору, як тільки бджоли запечатають 1/2 — 1/3 частину корму, відкачують мед. У безмедозбірний період, що настає зазвичай після завершення медозбору, під час відкачу­вання меду може статися напад бджіл. Тому цю роботу краще про­вадити в ті години або дні, коли бджоли активно не літають.