12.5.5. Отримання прополісу
Прополіс — це суміш смол і бальзамів, зібраних бджолами на рослинах, воску, квіткового пилку та секрету верхньощелепних залоз бджіл. Його отримання не потребує особливих додаткових затрат праці з догляду за бджолиними сім’ями, як і в разі виробництва маточного молочка. Вся робота пасічника полягає в правильній організації праці з його заготівлі.
Прополіс, або, як його ще називають, бджолиний клей, бджоли використовують для замазування тріщин у вулику, полірування комірок, склеювання брусків рамок тощо. Для отримання незначної кількості прополісу достатньо під час огляду сімей зчищати його за допомогою стамески з рамок та стелин. Промислова заготівля цієї продукції передбачає такі способи: застосування полотна, решіток, льоткових касет та ін.
Важливою умовою під час його заготівлі є дотримання розміру вуличок, особливо у тій зоні гнізда, де розміщений розплід. Вуличка для життєдіяльності бджолиної сім’ї має велике значення і збільшення її розмірів може негативно позначитися на стані гнізда, роботі бджіл та продуктивності матки. Прополіс заготовляють упродовж усього сезону, але найбільшу його кількість бджоли збирають у серпні та вересні.
За промислового способу отримання цього продукту найбільшого поширення набули рамки-решітки з щілинами від 1 до 3 мм і завглибшки 4 мм та вуликові полотна. Для заготівлі прополісу полотно або рамку-решітку кладуть зверху на рамки замість стелин чи утеплення. Бджоли, для того щоб обмежити охолодження гнізда, будуть вимушені запрополісовувати всі можливі отвори в полотні або решітці. Сумарна кількість прополісу у вулику орієнтовно становить 150 — 200 г. Без шкоди для бджолиної сім’ї можна щороку відбирати до 80 г товарного прополісу, а за сезон — 20 — 30 г вже очищеного продукту.