13.2. М’ясна, шкуркова і пухова продуктивність

М’ясо кролів має ніжну консистенцію, добрі смакові і кулінарні якості. Воно має тонковолокнисту структуру з рівномірним жировим прошарком. Маса тушки кролів залежить від віку, породи і рівня годівлі. Якщо у 65-добовому віці вона становить 0,8 — 0,9 кг, то у 135 діб — 1,7 — 1,9, а у 270-добовому віці — 2,5 — 3,0 кг. У м’ясних порід у віці 2 — 3 місяців забійний вихід досягає 60 %, у м’ясо- шкуркових — 50 — 55 і в місцевих малопродуктивних — 50 — 52 %.

Істотно підвищує забійну масу й забійний вихід промислове схре­щування. За вдалих поєднань порід виявляється ефект гетерозису, і забійний вихід збільшується на 2 — 2,5 % порівняно з чисто­породними ровесниками. При цьому на 0,5 — 0,6 к. од. зменшуються витрати корму на 1 кг приросту живої маси.

Залежно від волосяного покриву шкурки кролів поділяють на хут­рові і пухові. Волосяний покрив неоднаковий у кролів різних порід. Він найбільш густий у порід радянська шиншила, срібляста, віден­ська блакитна, більш рідкий — у кролів породи сірий велетень.

За стандартом шкурки кролів поділяють на три розміри: особли­во великі — площа без шкіри голови становить понад 1500 см², ве­ликі — 1200 — 1500 і малі — 1200 см² і менше.

Волосяний покрив, знятий з живих кролів пухових порід, нази­вають кролячим пухом. Він складається із остьового, проміжного і пухового волосу, які значно довші і тонші, ніж у м’ясо-шкуркових порід.

У практиці пухового кролівництва застосовують два способи оби­рання пуху: стриженням або вискубуванням. Пух, отриманий у ре­зультаті стриження, неоднорідний за довжиною, оскільки частина волосу ще не закінчила свій ріст. Однорідний, високоякісний пух дає вискубування, причому відростання його відбувається значно швидше, ніж після стриження. Пухова продуктивність кролів зале­жить від віку, умов годівлі та утримання, техніки та частості, зби­рання пуху. Від дорослих кролів щомісяця отримують 30 — 50 г пуху, а за рік — 350 - 450 г.

Додатковим збиранням пуху слугує гніздовий пух. Під час підго­товки гнізда до окролу кролиця вискубує до 30 — 40 г пуху, яким утеплює гніздо. У перші дні після окролу його частково збирають — улітку більше, взимку менше. Зібраний гніздовий пух у перші дні після окролу за якістю не поступається вискубаному. Після відлу­чення кроленят пух з гнізда вибирають повністю, проте він має значно гіршу якість.

У разі регулярного вискубування пухова продуктивність кролів зростає, а нерегулярного — знижується, оскільки значну частину тварини втрачають внаслідок линяння. Згідно з нормативними ви­могами, пух кролів поділяють на 4 сорти: екстра (вищий сорт) — пух білого кольору, без сміття і ознак звалювання, довжина волокон 60 мм і більше; перший сорт — білого кольору, без сміття і ознак звалювання, довжина волокон 45 — 49 мм; другий сорт — такий са­мий пух, як і першого сорту, але довжина волокон 30 — 44 мм; третій сорт — пух білого кольору без сторонніх домішок, довжина волокон

11 — 29 мм (допускається звалювання пуху не більш як 3 % за ма­сою).

Кролячий пух за технічними умовами поділяють на нормальний

і дефектний. Пух, що містить не більше ніж 3 % зваляного і 5 % різ­них домішок, відносять до дефектного. Пух третього сорту вважають дефектним за засміченості від 5 до 10 % і вмісту 10 — 30 % волокон, коротших за 11 мм.

Зберігають пух у сухих приміщеннях у ящиках. У дні ящиків на відстані 12 см один від одного висвердлюють отвори діаметром 10 — 15 мм, вставляють у них загострені кілочки завдовжки 25 — 30 см як захід проти звалювання пуху. Транспортують пух в ящиках, зов­ні обтягнутих мішковиною.

Пух переробляють на пряжу, з якої виготовляють різні в’язані вироби. Браковані кролячі шкурки після обробки на спеціальних машинах стрижуть і використовують для виготовлення фетрових виробів.