14.1. Значення галузі та біологічні особливості хутрових звірів

Хутрове звірівництво є основним джерелом постачання шкурок норок, лисиць і песців для хутрової промисловості країни і експорту. Останнім часом воно набуло певних здобутків і тенденцій розвитку в культурі сільськогосподарського виробництва. Особливо інтенсив­но звірівництво почало розвиватися з удосконаленням систем утри­мання, розведення та годівлі звірів. Значно розширився асортимент шкурок завдяки розведенню кольорових типів, особливо норок і нут­рій, розпочато впровадження нових об’єктів хутрового звірівництва: фреток, лисиці-вогнівки, шиншили, ондатри тощо.

В Україні на 1 січня 2004 р. поголів’я норок становило

121 340 гол., лисиць — 3080 гол., песців — 1100 і нутрій — 17 430 гол. Успішне розведення хутрових звірів у неволі ґрунтується на знанні їхніх біологічних особливостей і створенні умов для нормального прояву всіх життєво необхідних функцій організму.

Звірі, яких розводять у неволі, не втратили захисних рефлексів. У них залишаються повадки диких родичів щодо людини, що ство­рює певні незручності з догляду за ними. Характерною особли­вістю їх є сезонність основних життєвих процесів — розмноження, линяння та обмін речовин, які особливо яскраво виражені у хижа­ків. Для звірів притаманна моноестричність, тобто здатність дава­ти приплід один раз на рік. Ця особливість у поєднанні з вираже­ною сезонністю розмноження характеризує певний, властивий лише їм, естральний цикл, суть якого полягає в тому, що впродовж майже 9 — 10 міс їхні статеві органи перебувають у фазі спокою (фізіологічного стерилітету).

Линяння хутрових звірів відбувається двічі на рік: навесні зимо­вий хутровий покрив замінюється на літній, а наприкінці літа — на зимовий. Процес линяння закінчується у кінці жовтня — на почат­ку листопада. Обмін речовин у хижих хутрових звірів найінтенсив-
ніший у літній період, восени знижується, найнижчий — взимку, а навесні знову підвищується. Відповідно до обміну речовин зміню­ється і жива маса звірів: влітку — найменша, взимку (грудень — сі­чень) — найбільша.

У нутрій і шиншили відсутня сезонність біологічних циклів. Во­ни розмножуються протягом року, линяння не обумовлене певними строками, відсутні сезонні коливання обміну речовин і взимку він лише на 10 % вищий, ніж улітку. Не відмічено і значних коливань їх живої маси.

Тривалість вагітності у хижаків коротка. Звірята народжуються голими, беззубими, сліпими та глухими і лише через 2 — 3 тижні покриваються пухом, відкриваються очі, прорізуються зуби і слух. У гризунів тривалість вагітності значно довша, малята народжуються більш розвиненими і швидко пристосовуються до самостійного жит­тя. У процесі живлення норки, лисиці і песці споживають переваж­но корми тваринного походження. У них малий об’єм шлунку, коро­ткі кишки, вони погано перетравлюють рослинні корми, особливо клітковину. Нутрії і шиншили живляться переважно рослинними кормами.