Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6. Особливості сівби, садіння, догляду і збирання культур в умовах зрошення

Зрошення сумісно з внесенням добрив докорінно змінює погля- ї ди на строки, способи сівби чи садіння, норми висіву, глибину загортання насіння чи садивного матеріалу в ґрунт.

В умовах зрошуваної сівозміни є відміни і в догляді за посівами, навіть збирання врожаю сільськогосподарських культур має свої особливості.

Штучне зволоження ґрунту за допомогою поливів нівелює класичне розуміння того, що весняний день рік годує. В інтенсивній зрошуваній сівозміні доводиться мати справу з різними строками сівби чи садіння. Раціональному використанню зрошуваної ниви сприяє більш рання сівба теплолюбних культур, здійснювана інкрустованим насінням. Ефект від інкрустування в тому, що розчин біологічно активних речовин сорбуєгься насінням, захисні речовини надійно ізолюють їх від проникання патогенної мікрофлори і пошкодження шкідниками, що живуть у ґрунті.

Раніше звичайних строків, прийнятих у суходільних умовах, сіють чи висаджують культури на ділянках з грядками, гребенями чи борознами. Але не завжди виправдані ранні строки сівби, тим більше теплолюбних культур. На полях із сильним засміченням слід відмовитися від ранніх строків сівби, що дасть можливість провести додаткову боротьбу із бур'янами. Хороші результати, за нашими даними, в боротьбі з бур'янами дає поєднання азотних добрив і провокаційного поливу.

Сівбу і садіння на поливних землях проводять протягом вегетаційного періоду.

Різноманітність культур зрошуваної сівозміни, різниця ґрунто-во-кліматичних умов у зонах зрошення і технічний прогрес створили умови розробки і впровадження великої кількості прогресивних способів сівби і садіння: гребневий, грядковий, стрічково-гребеневий, борозенний, рядковий та ін. За кордоном і в нашій країні все ширше впроваджують нові способи сівби: стерньовий, смуговий, змішана аеросівба у вологий ґрунт чи у воду.

Гребеневе садіння картоплі передбачає неглибоке загортання бульб. Сходи при такому садінні з'являються на 4‑5 днів раніше, рослини швидше ростуть і розвиваються. Гніздо бульби при цьому розміщується вище дна борозни, що поліпшує умови збирання і знижує втрати при роботі комбайна в 3‑5 разів порівняно з глибоким садінням. Традиційне досходове боронування при гребеневому садінні замінюється сліпим підгортанням, даючи змогу до сходів розпушувати міжряддя з одночасним обробітком гребенів. При гребеневому садінні ефективне щілювання міжрядь на глибину 25‑З0 см. Щілювання доцільно поєднувати з останнім підгортанням картоплі.

Вирощування картоплі й овочевих культур на грядках також ефективне. Для оптимального забезпечення рослин вологою і поживними елементами грядки слід частіше зволожувати, передпо-ливний поріг вологості ґрунту при цьому не повинен знижуватися нижче 90% НВ.

Увагу спеціалістів зрошуваного землеробства привертає і рання сівба сільськогосподарських культур у борозни: сівба здійснюється на два тижні раніше, на 2‑3 дні швидше з'являються сходи культури, рослини легше переносять весняні заморозки і суховії, створюються умови для рівномірного розподілу поливної води по поверхні поля і більш повного знищення бур'янів у міжряддях і в рядках шляхом присипання їх ґрунтом з бортів борозенок, укріплюється коренева система рослин, підвищується стійкість посівів проти вилягання. Такий прийом підвищує урожайність на 4‑6‑7,5 ц/га.

На поливних землях впроваджено і рядкову технологію вирощування овочевих культур, згідно з якою у передпосівний і до-сходовий періоди, завдяки базовій колії, обробляють тільки зони рядків шириною 300‑400 мм Рядкова технологія забезпечує сівбу насіння в оптимальний за вологістю шар ґрунту без збільшення глибини загортання. Для цього при передпосівному рядковому обробітку ґрунту і нарізуванні щілин на кожній секції культиватора встановлюють загортач, який зрізає і знищує в зоні майбутнього рядка верхній висушений шар ґрунту і утворює посівну бо розенку шириною 150‑170 мм і глибиною до вологого шару. На дно цієї борозни висівають насіння, мульчуючи зверху сухим, зрізаним загортачем, ґрунтом. Через 4‑6 днів проводять досходовий рядковий обробіток. Знаходячись у вологому ґрунті, насіння дружно проростає, випереджаючи в розвитку бур'яни. Бур'яни, що з'явилися, знищуються черговою культивацією.

Рядкова технологія дає можливість зменшити загальну кількість технологічних операцій, починаючи від передпосівного обробітку і до збирання, металоємність техніки при цій технології нижча на 23,7%, ніж при звичайній.

За кордоном практикують розкидну сівбу по стерньовому фону за допомогою фрезерних сівалок. Результати дослідів, проведених Шотландським сільськогосподарським інститутом, показали, що такий спосіб підготовки ґрунту і сівби порівняно з плуж-ним обробітком і звичайною системою сівби зернових культур дає можливість зменшити витрати палива на 67, а праці – на 77%.

Для розкидної сівби у Німеччині створені агрегати, які складаються з фрези з горизонтальною віссю обертання і розсіювальної дошки. В Угорщині широко використовують високопродуктивну сівалку на базі розкидача мінеральних добрив. Вона складається із бункера місткістю до 3 т, шнека, двох насіннєпроводів і розкидувальних дисків Продуктивність агрегату за зміну становить 100 га.

Розкидну сівбу озимої пшениці у нас проводять за допомогою розкидачів мінеральних добрив 1РМГ-4 і НРУ-0,5, вона в два рази економічніша від рядкової. Підвищення врожаю зерна становить 4‑5 ц/га. Слід пам'ятати, що насіння в ґрунт при такому способі сівби треба загортати не культиватором із стрільчастими лапами, а дисковою бороною. При рядковій сівбі за допомогою 1РМГ-4 застосовують половинну норму висіву, з великим перекриттям, без маркера. Агрегат 1РМГ-4 зменшує затрати праці майже у 8 разів порівняно з односівалковим, і в 6 разів – з трисівалковим агрегатом.

Перевага розкидної сівби ще й у тому, що її можна починати на 2‑4 дні раніше, при цьому звільняються сівальщики і зменшується потреба у сівалках рядкової сівби.

Сівба по стерні з кожним роком займає все більші площі. Собівартість культур при такій сівбі нижча в 2 рази, витрати палива у 8‑8,5 рази нижчі, ніж при звичайній агротехніці. При новій технології вирощування врожайність культур не тільки не знижується, а навіть підвищується. Висока ефективність стерньової сівби на поливних землях України відмічена при вирощуванні проміжних культур із застосуванням сівалки СЗС-2,1, яка поєднує в одному проході допосівний обробіток ґрунту, внесення добрив, сівбу і коткування. Стерньову сівбу проводять слідом за збиранням попередника. Вона виключає боронування і застосування гербіцидів. Загущені посіви проміжних культур на фоні добрив пригнічують бур'яни.

Використання СЗС-2,1 у технології вирощування проміжних культур забезпечує можливість за рік на одній площі вирощувати три врожаї кормових культур.

Для сівби озимих чи ярих колосових культур стерньові сівалки застосовувати не бажано, бо вони, маючи велику масу, сильніше грузнуть у посівний шар, сошники погано копіюють поверхню ґрунту, що призводить до нерівномірного загортання насіння, затримуючи і викликаючи цим нерівномірні й неповні сходи. Зниження врожаю озимої пшениці порівняно з вузькорядним способом сівби досягає 7 ц/га і більше.

Смугова сівба кукурудзи і сої – істотний резерв підвищення їх урожайності. Найбільш сприятливі умови освітленості і в цілому розвитку кукурудзи створюються при розміщенні 6‑8-рядкових смуг. Для підвищення врожаю сої при смуговій сівбі рекомендується висівати гібриди кукурудзи з невисокими стеблами і малою наявністю листків.

Підвищення врожаю кукурудзи і сої при смуговій сівбі порівняно із суцільною становить відповідно 22‑24 і 6‑8 ц/га.

Сортосумішки озимої пшениці, вирощувані за інтенсивною технологією, представляють інтерес на суходільних зрошуваних землях. У міжсортових змішаних посівах, норму висіву яких збільшують лише на 25 %, за рахунок ярусності й зміни структури посіву використання ФАР зростає на 10‑15%, поліпшується фітоклімат, продуктивніше використовується волога, на 8‑24% зменшується ураження кореневими гнилями, значно знижується вилягання посівів. Підвищення врожаю за рахунок вирощування сортосумішок коливається від 2 до 10 ц/га і більше.

Аеросівба польових культур, яку проводять вертольотами на вологий ґрунт, а рису – у воду, дає можливість здійснити її на тиждень раніше, ніж звичайною наземною технікою. Вона забезпечує велику економію нафтопродуктів, виключає ущільнення ґрунту при сівбі, підвищує урожай рису на 25, а зернових культур – до 66%. На рисових чеках Херсонщини вже декілька років практикують висів озимого жита вертольотами у посів рису до його збирання. Насіння лягає на вологий ґрунт, при збиранні рису збиральною технікою воно втоптується у ґрунт, а потім дружно проростає, забезпечуючи на наступний рік високий урожай зеленої маси.

При зрошенні створюються оптимальні умови зволоження і живлення рослин, тому норму висіву насіння культур звичайної рядкової сівби збільшують порівняно з сівбою на суходільних землях на 20‑30%. При пізній сівбі, викликаній специфічністю умов зрошуваного землеробства, норму висіву насіння підвищують ще більше.

Збільшення густоти рослин просапних культур при зрошенні порівняно із суходолом більш значне, ніж культур звичайної рядкової сівби. Норму висіву при післяукісній сівбі на силос збільшують на 15‑20, а післяжнивній – на 25‑30% порівняно з основною. З метою скорочення вегетаційного періоду норму висіву насіння в пізній післяжнивній сівбі збільшують у два і більше рази, а в загущених посівах кукурудзи на зелений корм густоту рослин збільшують у шість і більше разів.

Встановлюючи густоту рослин, треба враховувати, що окремі гібриди кукурудзи негативно реагують на загущення, тому при зрошуванні перевищувати густоту рослин 35‑40 тис/га небажано. Таким є простий міжлінійний гібрид ЗПСК-1А. Подібний йому гібрид ЗПСК 704 потребує загущення 70, а прилінійний гібрид БЦ 183-70-80 – навіть 100 тис./га.

Необхідність післяполивного розпушування ґрунту призводить до збільшення міжрядь цукрових буряків, картоплі, помідорів. Якщо на суходільних землях цукрові буряки сіють з міжряддями 44,5‑45 см, то при зрошенні – на 60 см.

Ширину міжрядь картоплі на гребенях рекомендується збільшувати від 70 до 90 см. При цьому поліпшується освітлення нижніх ярусів листків, збільшуються маса картоплиння і глибина залягання гнізда бульби, зменшується ураженість картоплі хворобами і насамперед фітофторозом, підвищуються крохмалистість, товарність і урожай.

В овочівництві запропонована стрічкова сівба з розширеними міжряддями 90 і 140 см. Застосування на таких посівах оригінального комплексу просапних робочих органів підвищує рівень механізації прополювальних робіт до 80‑90, а в окремі періоди і до 95%.

На посівах кукурудзи на зерно, навпаки, прагнуть зменшити ширину міжрядь до 50 і навіть 45 см. При таких міжряддях рослини краще захищають ґрунт від прямого впливу сонячного проміння і цим сприяють зниженню непродуктивних втрат вологи з поверхні ґрунту.

Зменшення ширини міжрядь культур звичайної рядкової сівби сприяє підвищенню їх урожаю. За результатами польових досліджень, проведених у Німеччині, звуження міжрядь на кожний сантиметр від 20 до 10 см підвищує урожай зерна колосових культур на 0,7%. Переведення просапної культури сої на вузькі міжряддя від 15 до З0 см супроводжується також підвищенням урожаю насіння.

Дослідження багатьох авторів останнім часом вказують на тенденцію зменшення глибини загортання насіння у ґрунт. Так, шведські учені пропонують розміщувати насіння зернових культур не на 4‑5, а лише на 1‑2 см. За їхніми даними, мілке загортання насіння забезпечує подвійне збільшення врожаю. Аграрники США рекомендують насіння сої, сорго і соняшника загортати на малу глибину (3‑4 см).

Особливості догляду за посівами при зрошенні зумовлені необхідністю поєднувати обробіток ґрунту з поливами, проведення поливів з внесенням макро-, мікродобрив, меліорантів і гербіцидів.

Просапні культури, в основному, обробляють механізованим шляхом. До початку поливів поверхню ґрунту підтримують у чистому від бур'янів і розпушеному стані. У цей період прагнуть максимально очистити поле від бур'янів і зберегти ґрунтову вологу. Обробіток ґрунту і полив повинні бути строго погоджені.

На зрошуваних землях міжрядний обробіток ‑ культивацію проводять глибше, ніж на суходолі. Кількість таких обробітків, глибина і строк їх проведення залежать від біології і технології вирощуваної культури, засміченості посівів, швидкості наростання наземної маси культурних рослин і ступеню ущільнення ґрунту.

Міжрядний обробіток просапних культур доцільно поєднувати із щілюванням чи нарізуванням борозен-щілин перед вегетаційним поливом. Передполивне щілювання істотно підвищує вбирну здатність ґрунту, запобігає формуванню некерованого поверхневого стоку поливної води, поліпшує рівномірність зволоження ґрунту, сприяє підвищенню врожайності культур на 22‑40% при економії зрошувальної води 16‑33%, особливо ефективне щілювання при поливах нормою понад 250 м3/га (табл. 26).

26. Вплив щілювання на вбирну здатність чорнозему південного при дощуванні

Поливна

норма, м3/га

Обсяг води, що зволожує ґрунт до появи стоку. м3/га

без щілюван­ня

при щілюван­ні

150

150

150

250

250

250

350

250

350

550

270

500

600

300

600

На посівах багаторічних трав крім щілювання, урожай зелено: маси люцерни помітно збільшує (87‑227 ц/га) дворазове розпушування посівів люцерни другого і третього років використання. На схилових землях перспективним є переривчасте борознування міжрядь.

Дефіцит вологи в активному шарі ґрунту на посівах зрошуваних культур усувається проведенням вегетаційних поливів, кількість, строки і способи яких становлять його поливний режим і будуть розглянуті для окремих культур у другій – спеціальній частині підручника.

Суховії, що супроводжуються різким підвищенням температури і зниженням вологості повітря, знижують ефективність зрошення, потребують подальшого удосконалення техніки його виконання.

На поливних землях на звичайному фоні зрошення добре зарекомендували себе освіжні поливи, які проводять дрібнодисперсним дощуванням. Це роблять у жаркі дні при температурі 26°С і вище, для зволоження використовують обприскувач ОП-1600. Норма поливу – 180‑200 л/га. Інтервал подачі води – 1 год. Освіжні поливи в критичні дні підвищують урожай зерна озимої пшениці на 6‑11 ц/га, зерна кукурудзи – 12‑15, зеленої маси кукурудзи – 100‑120, насіння люцерни – на 1‑1,5 ц/га.

Урожай насіння люцерни підвищує і аерозольне зрошення. Як і дрібнодисперсне дощування, його проводять при підвищенні температури до 23‑25°С і вище. Для цього використовують дообладнану машину ДДА-100МА. Поливна норма становить 600‑ 800 л/га/год. Інтервал між зволоженнями – 1 год, а загальна витрата води при аерозольному зрошенні коливається від 130 до 270 м3/га. Тривалість такого зрошення – 22‑50 днів.

Сумарне водоспоживання із застосуванням аерозольного зволоження знижується на 7‑9, а витрати зрошувальної води на одиницю продукції – на 14‑22%.

На овочевих культурах використовують імпульсне зрошення (26‑54 поливи нормою 30‑35 м3/га). Підвищення врожаю капусти порівняно із звичайним зрошенням становить 28‑30%.

Висока ефективність зрошення можлива тільки на благополучних у меліоративному відношенні землях, чистих від бур'янів, в умовах оптимального забезпечення рослин поживними речовинами. Тому в останні роки особливу увагу учених і працівників зрошуваного землеробства привертають такі прийоми догляду за рослинами, як фертигація і гербігація – внесення з поливною водою відповідно добрив і гербіцидів.

Результати досліджень у різних зонах України свідчать про високу ефективність внесення сірчанокислого заліза, гіпсу, фосфогіпсу з поливною водою на солонцеві й солонцюваті ґрунти. При застосуванні цих меліорантів поліпшуються водно-фізичні властивості ґрунту, що позитивно впливає на підвищення врожайності культур. Перевіркою встановлено, що при внесенні фосфогіпсу з поливною водою його ефективність збільшується приблизно в З рази. Продуктивність рослин кукурудзи при внесенні з поливною водою 0,5 т/га фосфогіпсу на темно-каштанових солонцюватих ґрунтах підвищується на 23, а при спільному внесенні з аміачною селітрою – на 35%.

При внесенні сірчанокислого заліза з поливною водою урожай насіння люцерни збільшується на 60, а зеленої маси – на 36%. Поєднання поливу з внесенням у ґрунт хімічних меліорантів, здійснюване гідромеліоративною установкою-дозатором «Генічанка», значно підвищує продуктивність праці й економить меліоранти.

Фертигація – прогресивний спосіб внесення мінеральних добрив з поливною водою. При такому внесенні макро- і мікродобрив створюється можливість оптимального забезпечення рослин вологою і поживними речовинами протягом вегетаційного періоду.

Фертигація з використанням широкозахватних дощувальних установок дає можливість вивільняти тракторні розкидачі, зменшувати кількість технологічних операцій, підвищувати ефективність використання поливної техніки і добрив. При цьому значно економиться праця, добрива, кошти і енергія. Дослідна і виробнича перевірка показала високу ефективність фертигації ‑ урожайність кукурудзи зростає на 5‑10 ц/га і більше порівняно зтрадиційними способами внесення і загортання туків.

Фертигація добре вписується в комплекс агроприйомів вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивною технологією, вона добре поєднується з гербігацією. Останню можна здійснювати при різних способах поливу. Найбільш перспективний з них – дощування, яке забезпечує високу рівномірність розподілу поливної води і гербіцидів. Строки і норми внесення гербіцидів залежать від вирощуваної культури, застосованого препарату і ґрунтово-кліматичних умов, їх вносять перед сівбою чи після неї, але до появи сходів культури.

Гербігацію слід проводити при нормах поливу, що забезпечують загортання препаратів на необхідну глибину без утворення стоку: на легких за механічним складом ґрунтах – 150‑200 м3/га, на середніх – 200‑230, на важких – до 250 м3/га. При внесенні гербіцидів з водою при дощуванні треба точно дозувати маточний склад розчину в потік поливної води.

Гербігація посівів порівняно з традиційною технологією внесення гербіцидів підвищує, наприклад, урожайність зерна кукурудзи на 4‑17, зерна післяжнивної сої – на 3‑7 ц/га; затрати праці знижуються в 4‑5 разів, забрудненість повітря порівняно із застосуванням авіації зменшується в 10 разів, в 5‑6 разів зменшується кількість працюючих з пестицидами. Загибель бур'янів при гербігації становить 90,4‑99,9%.

Оптимальне поєднання водного і поживного режимів ґрунту може викликати вилягання зернових культур на поливних землях. Обробка насіння і посівів препаратом тур підвищує урожайність озимих культур на 3‑5 ц/га. При обробці туром користуються технологічною колією, яку залишають при сівбі культури. На посівах гороху і люцерни, навпаки, проводять штучне вилягання, застосовуючи котки. Горох коткують у стадії бутонізації. Це підвищує урожайність зерна на 3‑4 ц/га. На коткованих масивах урожай достигає дружно, на 3‑4 дні раніше, якість збирання підвищується. Коткування посіву проводять легкими котками вдень після зниження тургору в рослин. Запізнення з коткуванням чи проведення його важкими знаряддями призводить до зниження врожаю.

Позитивний ефект забезпечує коткування і насінників люцерни Його проводять у фазі цвітіння водоналивними котками ЗКВТ-1,4. Котки заповнюють водою в разі потреби, якщо стеблостій при наповненні котків ламається, воду не заливають. Коткування посівів люцерни у фазі цвітіння збільшує продуктивність насінників на 34‑52% порівняно з коткуванням у фазі бутонізації.

Важливим засобом, що прискорює достигання картоплі в літніх посівах, є сенікація – обприскування бадилля картоплі у фазі цвітіння 20%-ю витяжкою суперфосфату з доданням 0,01%-го розчину 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти. Під дією сенікації листки старіють і втрачають властивість асиміляції. У них відбувається розпад вуглеводів і білків і одночасно ресинтез і нагромадження білків та вуглеводів у бульбах.

Сенікацію рису виконують для прискорення достигання і більш повного наливання зерна. Посіви обробляють у фазі молочної стиглості розчином сечовини з розрахунку 17 кг/га з мікродозою 2,4-Д змінної солі – 22 л/га. Норма витрати робочої рідини – 150 л/га.

Сенікацію озимої пшениці здійснюють сульфатом амонію, норма добрива 25‑50 кг/га в суміші з гербіцидом 2,4-Д – 25 кг/га. Витрата робочої рідини – 200‑300 л/га.

Десикацію посівів рису проводять для зниження вологості зерна, стебел і листків рослин на корінні при прямому збиранні. Цю операцію виконують за чотири – п'ять днів до прямого комбайнування хлоратом магнію (25 кг/га).

З метою своєчасного збирання проводять десикацію і таких культур, як соняшник, рицина, сорго, горох, соя, гречка, насінників люцерни і цукрових та кормових буряків.

Перед збиранням картоплі й цукрових буряків ґрунт зволожують дощуванням. Поливна норма становить 250‑350 м3/га. Потім розпушують міжряддя долотами і починають збирати врожай. Полив з наступним розпушуванням ґрунту підвищує якість роботи збиральної техніки, знижує втрати і пошкодження вирощеної продукції.

Перед збиранням сільськогосподарських культур зарівнюють тимчасові зрошувачі й вивідні борозни. Урожай сільськогосподарських культур в умовах зрошення збирають тими самими збиральними машинами, що й на суходільних землях.