8.3. Особливості обробітку ґрунту на ЗПЗ

Обробіток ґрунту на ЗПЗ спрямований на створення умов інтенсивного розкладу органічних речовин, які надходять із стічними водами. Для цього на ЗПЗ постійно підтримують оптимальний водно-повітряний режим ґрунту, що досягається будівельним плануванням і щорічним експлуатаційним вирівнюванням поверхні поливних ділянок, глибоким розпушуванням просапних культур після кожного поливу; щілюванням і кротуванням на багаторічних травах; глибокою зяблевою оранкою і розпушуванням підорного шару; підготовкою поля до зимових подивів, а при необхідності і розпушуванням мерзлого ґрунту.

Будівельне планування сприяє рівномірному розподілу води при поливах, запобігає підвищенню рівня підґрунтових вод. При зрошенні стічними водами на місцях зрізів, виконаних при плануванні, швидко відновлюється ефективна родючість, що дає можливість сміливіше здійснювати зрізи і переміщення ґрунту.

Ґрунт у міжряддях просапних культур розпушують після кожного поливу спочатку підгортальниками, а потім розпушувачами на глибину 14‑16 см.

Поля, на яких проведені осінньо-зимові зволожувально-удобрювальні поливи, навесні переорюють на глибину 14‑16 см, обробляють плоскорізами або глибоко чизелюють. Це викликано необхідністю загортання нагромадженого на поверхні ґрунту осаду стічних вод.

Велике меліоративне і санітарно-гігієнічне значення на ЗПЗ має оранка на глибину від 25‑27 до 40‑45 см. Глибока оранка на 40‑45 см, за нашими п'ятирічними даними, поліпшує водно-фізичні властивості, ефективну родючість ґрунту та її меліоративний стан (рис. 5).

Поглиблення оранки від 25‑27 до 40‑45 см на фоні зрошення стічними водами забезпечило підвищення врожаю коренеплодів цукрових буряків на 121 ц/га, що майже в 2 рази більше, ніж при зрошенні прісною водою.

Рис. 5 Зміна вмісту солей у різних шарах ґрунту, зрошуваного стічними водами, залежно від глибини оранки: 1 – оранка на 25-27 см; 2 – оранка на 40-45 см.

Хороший ефект на ЗПЗ забезпечує періодична плантажна оранка на глибину 50‑55 см. В умовах плантажу, як і при оранці 40‑45 см, поверхневі шари збагачуються кальцієм, який нейтралізує шкідливу дію іонів натрію, що надходить у великій кількості із стічними водами. Глибока оранка поліпшує водопроникність ґрунту і створює умови для інтенсивного вимивання солей з верхніх шарів. Для кращого поглинання води ґрунтом при зимових поливах зяблеву оранку слід поєднувати з кротуванням на глибину 50‑60 см.

При використанні осадів стічних вод на ЗПЗ доцільним є подвійне глибоке заорювання, полив по кротовинам при оранці та внесення їх у ґрунт на глибину 40‑60 см за допомогою гідромоніторного кротувача.

На ЗПЗ, де для поливу застосовують шахтні води, рекомендується поєднувати різноглибинний обробіток з внесенням гіпсу. При обробітку ґрунту на глибину 20‑22 см гіпс треба вносити з розрахунку 3 т/га один раз у три роки, при оранці на 30‑32 чи безполицевому розпушенні на глибину 40‑42 см – щорічно по 1 т/га.

Під осінньо-зимову вологозарядку зяблеву оранку проводять з одночасним створенням мілкої поливної мережі борозен чи смуг. Смуги нарізують при оранці плугом з однією подовженою полицею, борозни – плугом з борозноутворювачем.