16.3. Огірки
Огірки споживають у свіжому, солоному і консервованому вигляді. Вони містять ферменти, вітаміни й мінеральні солі, які сприяють кращому засвоєнню інших поживних речовин, а також підтриманню лужної реакції крові.
При хорошій агротехніці огірки забезпечують урожай 300‑400 ц/га, а на сортодослідних ділянках урожайність перспективних сортів досягає 600‑800 ц/га і більше.
Біологічні особливості. Рослини надзвичайно вибагливі до умов середовища, і насамперед, до тепла. Насіння проростає при 13‑15°С, в умовах тривалого похолодання проростки гинуть. Оптимальна температура для росту й розвитку рослин – 25‑30°С. Високі температури (40°С) діють на них пригнічуюче.
Огірки ставлять підвищені вимоги до вологості ґрунту і повітря. Це пов'язано з великою асиміляційною поверхнею, погано захищеною від посиленого випаровування, слабо розвинута коренева система не встигає забезпечити рослину водою при недостатній кількості вологи в ґрунті. Окремі коріння досягають глибини 100‑120 см, але основна їх кількість розміщується в шарі 20‑ З0 см, який швидко пересихає.
Огірки особливо чутливі до вологості ґрунту в період проростання насіння, закладання і розвитку продуктивних органів, формування і росту плодів. При цьому кращому розвитку рослин сприяє поєднання підвищеної вологості ґрунту і повітря з високою температурою.
Огірки відзначаються порівняно невеликим винесенням поживних речовин з ґрунту, але швидкі темпи використання характеризують їх як вибагливу до родючості ґрунту культуру. Найкраще розвиваються вони при нейтральній реакції ґрунтового розчину. Оптимальними для огірків є легкі чорноземи, які швидко прогріваються навесні і мають хороший повітряний режим.
Сорти і гібриди. На поливних землях поширені такі сорти: скоростиглі – Конкурент, Харківський; скоростиглі гібриди – Криниця, Легенда;середньостиглі сорти ‑ Ніжинський 12, Росинка; середньостиглі гібриди – Фламінго, Сюрприз 66, Бригадний; пізньостиглі сорти і гибриди –Победітель, Донецький засолочний. Донський 175, Дружба 60.
Вимогам інтенсивної технології вирощування огірків відповідають гібриди Криниця, Бригадний і сорти – Кустовий, Харківський.
Попередниками огірків можуть бути люцерна, конюшина, помідори, перець, баклажани, горох зерновий і овочевий, цибуля, морква, капуста, картопля, озима пшениця, кукурудза на силос і зелений корм, злако-бобові сумішки. При виборі попередників необхідно пам'ятати, що коренева система огірків дуже чутлива до залишкової кількості деяких гербіцидів. Не рекомендується розміщувати їх після гороху і моркви, якщо посіви були оброблені прометрином, а також після гарбузових кормових і цукрових буряків. Щоб уникнути нагромадження збудників хвороб у ґрунті, огірки на попереднє місце треба повертати не раніше, ніж через 3‑4 роки.
Обробіток ґрунту здійснюють з урахуванням його типу і родючості, ступеня засміченості й попередника. Після попередників, що рано збирають, поле лущать дисковими лущильниками на 6‑8 см. На засмічених коренепаростковими бур'янами ділянках проводять пошаровий (8‑10, 12‑14, 14‑16 см) обробіток лемішними лущильниками. Після попередників, що пізно збирають, для подрібнення післяжнивних і кореневих решток ґрунт обробляють важкими дисковими боронами БДТ-7 на 10‑12 см.
Оранку проводять на глибину 25‑27 см, потім поле планують довгобазовими планувальниками П-4 або вирівнюють тракторними волокушами і чизелюють на 14‑16 см. У теплий період осені, що залишився, зяб обробляють за типом напівпару.
Під час обробітку ґрунту після багаторічних трав необхідно звертати увагу на якість загортання дернини. При неякісному обробітку пласта відростають багаторічні трави, що утруднює наступний обробіток ґрунту і догляд за рослинами.
Навесні ділянку боронують у два сліди. До початку сівби проводять дві культивації – першу на глибину 10‑12 см, другу – на глибину загортання насіння. В умовах посушливої весни між ними рекомендуються передпосівні поливи в нормі 250‑300 м3/га.
Добрива. Огірки позитивно реагують на внесення гною в нормі 40‑60 т/га. Норма мінеральних добрив залежить від типу ґрунту, наявності у ньому поживних речовин, норми гною і запланованої врожайності. На поливних землях Республіки Крим під огірки вносять 80‑100 т/га гною і Р60-80К40-60.
Учені Дніпропетровської овоче-баштанної дослідної станції рекомендують під огірки вносити 60 т/га свіжого гною і N60Р120К50. Більш високі норми азотних добрив призводять до нагромадження в огірках нітратів.
Органічні, фосфорні й калійні добрива вносять під оранку, а азотні – під передпосівну культивацію і при підживленнях. На посівах огірків ефективні позакореневі підживлення фосфорно-калійними добривами з поливною водою, під час збирання плодів це підвищує стійкість рослин проти хвороб.
Сівба. Щоб продовжити період надходження свіжих огірків населенню і на консервні заводи протягом всього сезону, насіння висівають у декілька строків. У спеціалізованих господарствах сівбу огірків здійснюють у 10‑14 строків – з кінця квітня і до середини червня. Сівбу починають при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння 4‑5 см – до 14‑15 °С. Кращий спосіб сівби для середньогудинних сортів – стрічковий дворядковий за схемами: (90+50)´7 см, (120+60)´5 см і широкорядний однорядковий – 90´5‑6 см (колія 1,8 м), а для короткогудинних типу Кустовий‑трирядковий – (90+25+25)´10 см, який забезпечує 200‑250 тис./га рослин. Норма висіву насіння сівалками СКОН-4,2, МО-4,2 – 9‑10 кг/га, а СОПГ-4,8 чи СПЧ-6 – в 1,5 раза менша. Одночасно з сівбою ґрунт коткують легкими котками.
Проти бур'янів у товарних посівах огірків кращі результати дає (0,45 кг/га) при внесенні його в ґрунт на глибину 4‑5 см за 15 днів до сівби. Депра (2,3 кг/га) забезпечує хороший ефект у боротьбі з бур'янами при внесенні під передпосівну культивацію.
Догляд за посівами. При затримуванні з'явлення сходів через 5‑6 днів після сівби слід проводити боронування впоперек рядів з мінімальною швидкістю руху агрегата. При появі 2‑3 справжніх листочків необхідне перше обгортання, через три тижні обгортання повторюють.
У період до змикання рядків міжряддя культивують 3‑5 разів, глибина розпушувань змінюється від 6 до 12 см. По широких міжряддях нарізують щілини на глибину 18‑20 см.
Проріджування рослин проводять у фазі двох справжніх листків, а прополювання в рядах – в міру необхідності.
У фазі чотирьох справжніх листків посіви обробляють гідрелом у концентрації 0,025% чи 0,2 л/га при витраті робочого розчину 400 л/га.
Огірки часто уражаються грибними і бактеріальними хворобами. Найбільш небезпечні з них – борошниста роса, несправжня борошниста роса, бактеріоз. Крім того, шкоди їм завдають баштанна попелиця, трипси, павутинний кліщ, дротяник.
Проти борошнистої роси огірків застосовують каратан, бенлат, колоїдну сірку; несправжньої борошнистої роси – арцерид, ридомил, хлорокис міді, бордоську рідину; бактеріозу – купрозан, хлорокис міді, бордоську рідину, а проти попелиці, трипса і кліща – карбофос і актелик.
Зрошення в значній мірі визначає рівень урожайності огірків. У період від сходів до плодоношення їх поливають помірно, активний шар 0,3 м, передполивний поріг вологості ґрунту – 70‑75% НВ; у другий період – масове плодоношення за активний беруть шар 0,5 м, передполивний поріг становить 80‑85% НВ.
Міжполивний період до початку плодоутворення – 8‑10, а під час інтенсивного плодоношення – 3‑5 днів. Поливна норма в перший період за типами ґрунту змінюється від 250 до 350, а у другий – від 350 до 450 м3/га. Зрошувальна норма залежить від зони вирощування культури, погодних умов і становить 1500‑4000 м3/га.
На огірках ефективні поливи після кожного чергового збирання врожаю. Поливна норма – 200‑250 м3/га. При високих температурах‑ понад 30°С необхідно протягом тижня проводити один – два освіжних поливи в нормі від 50 до 150 м3/га. У другій половині вегетаційного періоду при середньодобовій температурі повітря нижче 15‑16°С поливи необхідно припиняти незалежно від ступеня ґрунтової вологості.
Кількість вегетаційних поливів збільшується з півночі на південь. У вологій зоні огірки поливають 2‑4 рази, в центральних районах Степу України – 4‑6, на півдні України – 8‑12 разів. У передових господарствах посушливих регіонів огірки поливають 14‑16 разів і більше.
Основний спосіб поливу – дощування, застосовують і поливи по борознах. Поливну норму при цьому збільшують до 550‑ 600 м3/га.
Крапельне зрошення на 40% підвищує урожай огірків порівняно з дощуванням, поливні норми при цьому зменшують вдвоє.
При поливах не можна допускати, щоб краплі води на листках знаходилися більше 4 год, бо спори хвороботворних організмів устигнуть прорости І проникнути в рослини. Тому огірки краще поливати в другій половині дня, що сприятиме і кращому запиленню рослин.
Збирання врожаю. Огірки збирають вручну з використанням збиральних платформ, широкозахватних транспортерів або огірковозбиральними комбайнами, а також комбінованим способом. При стрічкових схемах сівби перед початком збирання в широких міжряддях вивільняють проходи від стебел і пагонів для роботи збиральної техніки. Урожай необхідно збирати своєчасно: на початку і в кінці плодоношення – через 3‑4 дні, а в період масового збирання – через день Оскільки плодоношення у огірків настає неодночасно, рекомендується перед суцільним збиранням комбайном проводити один-два вибіркових збори плодів вручну. Це підвищує урожайність і вихід стандартної продукції. Суцільне збирання огірків проводять комбайном при з'явленні 5‑6% пожовтілих чи перерослих плодів.