16.7. Перець
Вирощують солодкий, овочевий і гіркий, або гострий, перець. Плоди солодкого використовують у технічній і біологічній стиглості, гострого – в біологічній.
Перець містить велику кількість поживних речовин і вітамінів. Продукцію його широко використовують у кулінарії і консервній промисловості. В умовах оптимального поєднання добрив і зрошення перець забезпечує урожай 350‑500 ц/га і більше.
Біологічні особливості. Перець ‑ теплолюбна культура: при температурі нижче 13°С ріст рослин припиняється, несприятлива для нього і температура, яка перевищує 35°С. Заморозки 1°С згубні для сходів.
Перець потребує багатих і розпушених ґрунтів, на важких росте повільно і в жаркі місяці в'яне. Надмірна кількість азоту може призвести до посиленого наростання вегетативної маси і затримання плодоутворення.
Добре реагує на додаткове зволоження. При низькій вологості ґрунту генеративні органи опадають, урожайність знижується.
Сорти. На поливних землях вирощують такі сорти солодкого перцю: Вікторія, Ласточка, Рубіновий, Колобок, Кристал, Дружок, а гострого:Український гіркий і Харківський.
Попередники. Перець розміщують по пласту, обороту пласта багаторічних трав, після бобових, коренеплодів, цибулі, капусти ранньої, гарбузових, огірків.
Основний обробіток ґрунту під перець такий самий, як і під помідори. На чорноземах і каштанових ґрунтах ефективне поглиблення оранки до 28‑30см.
Весняний обробіток починається з боронування поля важкими боронами в два сліди. На запливаючих ділянках проводять неглибоку культивацію на 4‑5 см з одночасним боронуванням, а перед садінням розсади ‑ чизелювання на глибину 16‑18 см. Перед чизелюванням вносять гербіцид раундап (2‑4 л/га). Витрата робочої рідини – 600‑700 л/га.
Добрива. Під перець на поливних землях вносять 20‑З0т/га перегною, у передових господарствах Республіки Крим норма мінеральних добрив на фоні гною становить N120К45, а без нього – N120-180P60-120K60-90. Учені Дніпропетровської овоче-башганної дослідної станції рекомендують вноситиN150Р160К30. На солонцюватих ґрунтах калійні добрива не застосовують.
Через 10‑15 днів після висаджування розсади рослини підживлюють (N30P40), у період масового цвітіння ‑ це роблять вдруге, вносячи N30P30.
Сівба і садіння. Для підвищення польової схожості насіння при підготовці до сівби намочують протягом 12 год у 0,05-%-му розчині сірчанокислого марганцю і цинку. Висівають перець у друпи ‑ третій декадах квітня сівалками СО-4,2 і СКОН-4,2 з розрахунку 3,5‑4 кг/га або сівалками точного висіву СУПО-6 і СОПІ-4,8 з нормою висіву – 2‑2,5 кг/га. Глибина загортання насіння – 3‑4 см. Сіють стрічковим дво-трирядковим способом за схемами: 60+40+40´15, 80+40+40´13 або 80+50´10‑11 см. Густота рослин – 140‑150 тис./га.
Розсаду віком 55‑60 днів висаджують у першій половині травня, коли ґрунт на глибині 10‑12 см прогріється до 14‑15°С. Схема садіння – 90 + 50х18‑20 см. При висаджуванні розсади використовують розсадосадивні машини СКН-6 і СКН-6А в агрегаті з трактором ЮМЗ-6. На 1 га розміщують 70‑85 тис. рослин.
Догляд за рослинами полягає у проведенні міжрядних обробітків. Перші культивації проводять на глибину 6‑8, наступні – в міру розвитку коріння тільки в широких міжряддях на глибину не більше 10‑12 см. При висоті рослин 15‑20 см одночасно з розпушуванням їх обгортають, що забезпечує ефективну боротьбу з бур'янами.
Із захворювань перець найчастіше уражається стовбуром, мозаїкою і стриком; із шкідників його пошкоджують дротяники, попелиці, помідорна совка. Основними засобами боротьби з хворобами є обприскування розсади хлорним залізом, мікроелементами, посилені підживлення калійними добривами. Для знищення листогризучих шкідників застосовують метафос (1,5‑2 кг/га) або бітоксибацилін (2‑3 кг/га).
Зрошення. Передполивний поріг вологості ґрунту – 75‑80, а при крапельному зрошенні – 85‑90% НВ. За активний шар ґрунту до плодоношення приймають шар 0‑30, а у період плодоношення – 0‑50 см. Поливна норма у перший період становить 250‑300, у другий – 350‑400 м3/га. Кількість вегетаційних поливів збільшують з півночі на південь. Так, у Лісостепу перець поливають 4‑6, у північному Степу – 7‑9, у південному Степу – 9‑ 10 разів.
При похолоданні від поливів утримуються. Щоб уникнути переохолодження рослин, небажані поливи і після садіння протягом 2‑3 тижнів. Якщо ґрунт сухий, то необхідний передсадивний полив у нормі 200‑250 м3/га, при садінні розсаду обов'язково поливають. Способи поливу – по борознах, борознах-щілинах і дощування.
Збирання врожаю починають при наявності на кущі одного – двох плодів у технічній стиглості. Перець гострий збирають у стадії повної стиглості, солодкий – через кожні 3‑4 дні. При збиранні перцю солодкого використовують збиральну машину МП-2 і лінію післязбиральної обробки ЛДП-5.