Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

16.9. Столові кавуни

Столові кавуни відзначаються високими смаковими якостями і є делікатесним і дієтичним продуктом. У плодах містяться добре засвоювані вуглеводи (фруктоза, сахароза, глюкоза), вітаміни (С1, В1, В2, РР, фолієва кислота та ін.), зольні елементи, органічні кислоти.

Поряд з використанням у свіжому вигляді плоди столових кавунів підлягають технічній переробці для приготування кавунового меду (нардеку) і різних кондитерських виробів ‑ цукатів, джему, мармеладу та ін.

Звичайна продуктивність столових кавунів при зрошенні – 300‑500 ц/га. В дослідах Н.С. Кравця і С.П. Косачова доведена можливість одержання на поливних землях України 700‑800 ц/га кавунів.

Біологічні особливості. Столові кавуни – однорічна рослина, яка має могутню дуже розгалужену кореневу систему стрижневого типу і довге галузисте стебло, що стелеться. Головний корінь досягає глибини 2‑3 м. Основна маса бокових коренів розміщується на глибині 20‑З0 см. Бокові корені мають численні відгалуження, які утворюють суцільну сітку, що добре використовує опади і поливну воду. Довжина бокових коренів – 4‑5 см.

У початковий період вегетації коренева система росте значно швидше, ніж надземні органи, і вже до фази шатрика (3‑4 листків) досягає 150‑160 см.

До фази шатрика приріст вегетативної маси дуже малий і становить близько 0,5‑1,1 см на добу. Через 20‑40 днів після сходів, залежно від сорту, починає розвиватися головне стебло, а потім і бокові стебла, які відрізняються великою силою росту, – середній сумарний добовий приріст стебел однієї рослини досягає 1,8 м.

Кавуни – теплолюбна і світлолюбна рослина короткого дня, посухостійка і жаростійка.

Проростання насіння починається при температурі ґрунту 14‑15°С. Цілком сприятлива середньодобова температура для проростання – 20‑25°С. Біологічний мінімум розвитку – 15°С, максимум – 35°С, при температурі мінус 1°С рослини гинуть. Оптимальні умови для цвітіння і запліднення створюються при температурі 18‑20°С вранці і 20‑25°С вдень.

У столових кавунів добре поєднується посухостійкість завдяки могутній кореневій системі, і висока реакція на додаткове зволоження.

Транспіраційний коефіцієнт цієї культури становить близько 600. Водоспоживання на початку вегетації невелике, потім з ростом площі листків і підвищенням температури повітря закономірно збільшується і в період від цвітіння до першого збирання плодів досягає максимуму.

Добре ростуть і плодоносять столові кавуни на легких родючих ґрунтах. Вони достатньо солестійкі, добре реагують на внесення добрив.

Сорти. Склад сортів столових кавунів численний і різноманітний за скоростиглістю, врожайністю, смаковими якостями. Важливіші з них такі: Огоньок, Десертний 83, Мелітопольський 142, Астраханський 10.

Попередники. Кращим попередником столових кавунів є багаторічні трави (пласт і оборот пласта); до хороших належать бобові, кукурудза на силос, озима пшениця, а до поганих ‑ картопля і соняшник.

Обробіток ґрунту. Одне з головних завдань обробітку ґрунту – очищення поля від бур'янів. Цього досягають лущенням до оранки, ранньою глибокою оранкою на глибину 27‑35 см, передпосівним обробітком у весняний період – раннім боронуванням, культиваціями – на глибину загортання насіння. Перед основним обробітком ґрунту ділянки планують, вносять добрива, а потім проводять зяблевий обробіток ґрунту.

Добрива. На 1 т основної продукції кавуни виносять з ґрунту 2,52 кг азоту, 0,81 фосфору і 2,86 кг калію.

На півдні України під кавуни вносять 25‑30 т/га гною і N90P90-135K60.На супіщаних черноземах Голопристанського району Херсонської області урожай столових кавунів сорту Таврійський досяг 500‑600 т/га при внесенні N135P135K90 в умовах поливу при вологості ґрунту 75‑80%НВ.

Ефективне застосування під столові кавуни мікроелементів.

Сівба. За 1‑2 місяці до сівби насіння протруюють ТМТД з розрахунку 4‑8 г на 1 кг. Підвищенню врожайності сприяє сонячне обігрівання насіння перед сівбою протягом 7‑10 днів. Сіють кавуни, коли ґрунт на глибині 10‑12 см прогріється до 12‑13°С. Для сівби можна використовувати сівалки СБН-3 і СБУ-2-4А. Дрібне насіння загортають при зрошенні не глибше 4 см, крупне – на 4‑6 см. Норма висіву відповідно 2‑2,5 і 3‑4 кг/га.

Розміщення рослин на площі змінюється залежно від біології сортів, місцевих умов, вимог механізації догляду. Велику площу відводять для довгостеблих сортів. Ширина міжрядь коливається від 1,4 до 3 м, відстань у ряду – 0,7‑1,4 м.

Найчастіше застосовують схему садіння 1,4х0,7 м. Часто схема сівби відповідає зручності механізації догляду.

У досходовий період для боротьби з бур'янами застосовують боронування середніми або легкими боронами. При наявності багаторічних бур'янів ефективна суцільна культивація на глибину не більше 2/з глибини загортання насіння.

Після одержання дружних сходів проводять міжрядний обробіток із залишенням захисної зони 15 см. Глибина обробітку плоско-різами – 15 см, бритвами – 6‑8, ротаційними робочими органами – 4‑5 см. Обробіток проводять машиною МБУ-5,4. Всього за вегетаційний період проводять 2‑7 культивацій, два підгортання – у фазі 2‑3 листків і через 25‑З0 днів.

У період утворення стебла при довжині 40 см і більше – міжрядний обробіток ґрунту проводять з одночасним укладенням стебел стебловкладальником по обидві сторони рядка на ширину 20 см; міжрядний обробіток широкозахватними плоскорізами під стеблами з одночасним укладанням їх по обидві сторони рядка на ширину 40‑45 см, відводячи лише кінці їх для проходження коліс трактора.

Перед вибірковим збиранням урожаю обрізують стебла. Для цього на трактор чіпляють спеціальний пристрій – живцеві ножі біля заднього колеса і по центру спрямовуючих борозен ‑ дискові ножі. Вони відрізують і подрібнюють віддавлені колесами тракго-ра кінці стебел.

Технологічні борозни при кожному міжрядному обробітку відновлюються.

Зрошення. Кавуни добре реагують на вологозарядкові поливи. На півдні України за рахунок вологозарядки можна одержати додатковий урожай до 50‑100 ц/га. Але при проведенні своєчасних вегетаційних поливів роль вологозарядки знижується.

Поливами підтримується задана вологість ґрунту в шарі 0‑50 см. Передполивна вологість ґрунту – 70‑80 % НВ. Для цього на півдні України нерідко буває достатньо 3‑4 поливів у нормі 400‑500 м3/га (табл. 55). У посушливі роки кавуни поливають 5‑6 разів.

55. Урожайність сорту столових кавунів Таврійський на півдні України
при різних умовах живлення і зрошення, ц/га

Удобрення на запланований урожай

Поливи при вологості ґрунту, % НВ

70

80

Без добрив

292

298

Гній, 40 т/га + N60Р60К40

416

474

Гній, 60 т/га +N144Р142К128

632

664

Гній, 80 т/га +N228Р223К216

775

813

Для одержання врожаю 600‑800 ц/га підвищують норми добрив, у тому числі азотних.

У дослідах Херсонської селекційно-дослідної станції баштанництва при безперервному водопостачанні не відмічено перевищення ГДК щодо нітратів (45 мг/кг сирої маси).

Проте у виробничих умовах, у разі порушення, водного режиму, така небезпека не виключена.

Основний спосіб поливу‑ дощування. Поливи припиняють за 15‑20 днів до збирання врожаю.

Боротьба з шкідниками і хворобами. Основне значення в боротьбі з шкідниками і хворобами має строге дотримання рекомендованих агротехнічних заходів, у тому числі проведення своєчасного якісного обробітку ґрунту, дотримання сівозмін, повернення посіву на попереднє місце не раніше ніж через 5‑7 років, протруювання насіння, застосування збалансованих згідно з біологією культури добрив та ін. заходів, що підвищують стійкість рослин проти несприятливих впливів.

Головні хвороби кавунів ‑ фузаріозне зів'янення, атракноз, борошниста роса. Проти фузаріозу ефективне підживлення мікроелементами: залізом і бором (0,05%-на концентрація), цинком, марганцем чи міддю (0,1%-на). Розвитку антракнозу сприяють сильні й часті поливи важких за механічним складом ґрунтів, У період вегетації проводять профілактичне обприскування рослин 1%-м розчином бордоської рідини. Обробку повторюють при з'явленні ознак хвороби. Проти борошнистої роси рослини обробляють колоїдною сіркою (3‑4 кг/га), 25%-м з.п. каратину (0,8‑1 кг/га), повторюючи обробки через 7‑10 днів.

Проти баштанної попелиці й павутинного кліщика посіви обробляють 40%-м е. к. фосфаміду (1,5 кг/га). Останню обробку фосфамідом проводять не пізніше, ніж за З0 днів до збирання, бордоською рідиною – за 5 днів.

Особливості збирання. Урожай збирають вручну, в декілька прийомів у міру достигання плодів. Стиглий плід має такі зовнішні показники – сухі плодоніжки і вусик біля неї, чіткий малюнок кірки, глухий звук при ударі плоду долонею. Зірвані плоди збирають у корзини, а потім переносять до автомобіля або тракторного причепа.

Для підвищення продуктивності праці збиральників використовують транспортер ТШП‑25 з шириною захвату 20‑25 см. Обслуговують його 10‑12 збиральників. Плоди транспортер завантажує в автомобіль або вкладає у валок.

На полях з рівною поверхнею можливе механізоване одноразове збирання – скочування плодів валкоутворювачем у валки, а потім підбір і передача підбирачами з валків у транспортні засоби.