Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Картопля – цінний продукт харчування. В її бульбах міститься багато крохмалю, білок, жир та інші речовини, необхідні для людини. З продуктів харчування ні один не має такого широкого і різноманітного застосування в кулінарії, як картопля. Це цінна кормова культура, картоплиння використовують на корм тваринам у свіжому і засилосованому вигляді. Картопля – основна сировина для крохмально-патокової й спиртової промисловостей.

Урожай бульб на сортодільницях і поливних землях передових господарств становить 400‑500 ц/га і більше.

Біологічні особливості. Картопля не вибаглива до тепла Мінімальна температура проростання бульб – 5‑6, а оптимальна – 13‑15°С. При 35‑40°С затримуються початковий ріст і поява сходів. Проростання бульби залежить також від вологості ґрунту При весняному садінні досходова вологість не повинна опускатися нижче 70, а при літніх ‑80‑85%НВ. Важливе значення у регулюванні вологості ґрунту в період від садіння до появи сходів мають перед- чи післясадивні поливи невеликою нормою (150‑250 м3/га).

У перший місяць вегетації закінчується ріст столонів і зав'язування бульби. Період бутонізації і початку цвітіння характеризується швидким ростом бульб, інтенсивність якого в значній мірі залежить від температури і вологості ґрунту.

Оптимальна температура ґрунту для утворення бульб – 17‑ 19 С. При температурі понад З0°С асиміляційна діяльність листків картоплі й бульбоутворення припиняється.

Картопля – світлолюбна рослина, проте надмірна кількість сонячної інсоляції, характерна для південного зрошуваного регіону; знижує урожайність і призводить до виродження картоплі Вироджена картопля, одержана в умовах взаємодії високих температур і вірусної інфекції, слабо реагує на високу агротехніку внесення добрив і стає непридатною для подальшої репродукції.

Зрошення (2‑3 поливи) знижує ураження картоплі хворобами виродження. Уникнути виродження в умовах посушливої зони зрошуваного землеробства можна при літніх строках садіння картоплі, фаза бульбоутворення якої зміщується на осінній період з помірним температурним режимом.

На початку росту й розвитку картопля маловибаглива до вологи. У період утворення і подовження столонів потреба у волозі значно збільшується. Перебої у водопостачанні на цьому етапі розвитку призводять до утворення на столонах материнської рослини дрібних дочірніх бульбочок, що знижує урожайність на 29‑ 32%. Критичним щодо вологи є період утворення і активного росту бульб, який збігається із цвітінням картоплі. Дефіцит вологи у період інтенсивного формування бульб викликає їх деформацію і різке зниження врожайності. Надмірна вологість ґрунту при бульбоутворенні сприяє загниванню кореневої системи і загибелі рослин від нестачі повітря.

Транспіраційний коефіцієнт картоплі – 400‑550.

Картопля вибаглива до пухкості, повітро- і водопроникності ґрунту. Проростаючі бульби, коріння картоплі, молоді бульби споживають кисень повітря, що знаходиться в ґрунті, в багато разів більше, ніж коріння й підземні органи інших рослин. Цим пояснюється висока вибагливість картоплі до пухкості ґрунту. Важкі суглинки і дуже ущільнені ґрунти, особливо при близькому рівні підґрунтових вод, непридатні для картоплі. Не бажані для неї і засолені ґрунти.

В умовах зрошення картопля ставить підвищені вимоги до наявності поживних речовин у ґрунті й чутлива на внесення добрив. З елементів живлення вона найбільше споживає калію і мало фосфору. Калій посилює процеси фотосинтезу, білкового і вуглеводного обміну, суттєво впливає на величину і якість урожаю картоплі, підвищує стійкість її проти хвороб. Він відіграє важливу роль у водному режимі рослини: підвищує тургор клітин, завдяки чому підтримується внутрішній тиск у тканинах рослин. При нестачі калію бульби набувають подовженої форми, бувають малими і погано зберігаються.

Добра забезпеченість картоплі фосфором прискорює розвиток рослин починаючи з появи сходів. При нестачі його в ґрунті зменшується галузистість куща затримуються бутонізація, цвітіння, бульбоутворення картоплі й погіршуються її смакові якості.

Нестача азоту знижує продуктивність листкового апарату, урожайність і вміст крохмалю в бульбах.

Сорти. Сортооновлення насінної картоплі рекомендується робити через 5‑6 років.

У спеціалізованих господарствах необхідно вирощувати 3‑4 сорти різних строків достигання, співвідношення сортів рекомендується таке: ранні й середньоранні – 40%, середньостиглі – 25, середньопізні й пізні – 35%.

В умовах поливного землеробства перевагу віддають сортам з підвищеним вмістом крохмалю, стійким проти виродження, і тим, що забезпечують при цьому високу віддачу зрошення і добрив.

На зрошуваних землях добре зарекомендували себе такі сорти: ранні – Воротинська рання, Гарт, Зов, Ікар; середньоранні – Невська, Світанок київський; середньостиглі – Гатчинська, Огоньок, Українська рожева; середньопізні – Воловецька, Витязь, Зарєво; пізньостиглі – Темп.

Для двоврожайної культури використовують сорти: Гатчинська, Темп, Огоньок, Незабудка.

Попередники. У польових зрошуваних сівозмінах картоплю розміщують після зернових бобових, кукурудзи, озимих, які вирощували після бобових та по обороту пласта, а іноді й по пласту багаторічних трав. Господарства з інтенсивним використанням зрошуваних земель практикують садіння картоплі за післяжнивними культурами минулого року, вирощеними після озимої пшениці. Кращими попередниками в овочевих сівозмінах є коренеплоди, цибуля, капуста, огірки й баштанні культури. Не можна розміщувати картоплю після помідорів, перцю, баклажанів і тютюну.

Беззмінне вирощування картоплі небажане, оскільки бульби сильно уражаються дротяниками. На одному й тому самому полі висаджувати на продовольчі потреби її можна через 2‑3 роки, а на насіння – через 4‑5 років.

Літні посіви картоплі розміщують після ранніх овочів, озимих та ярих культур, які вирощують на зелений корм і сіно; насінні ділянки іноді розміщують по чорному пару. При вирощуванні для продовольчих потреб картоплю можна вирощувати після ранньої картоплі.

Обробіток ґрунту під картоплю починають з лущення стерні на глибину 8‑10 см слідом за збиранням попередника. При наявності великої кількості рослинних решток поле обробляють важкою дисковою бороною БДТ-7 на глибину 10‑12 см. Зяблеву оранку проводять на глибину 27‑З0, а якщо дає змогу гумусовий шар – на 30‑32 см. У суху погоду перед оранкою бажано проводити провокаційний полив у нормі 150‑250 м3/га.

При наявності колорадського жука, личинок дротяників і несправжніх дротяників одночасно з оранкою в ґрунт вносять аміачну воду (5‑8 ц/га), яка є і азотним добривом, і засобом знищення шкідників.

Слідом за оранкою поле вирівнюють довгобазовими планувальниками і чизелюють на глибину 14‑16 см. Після експлуатаційного вирівнювання поверхні поля на солонцюватих ґрунтах під культивацію вносять гіпс або фосфогіпс по 5‑6 т/га.

Вирівняний зяб весною боронують у двох напрямках. Ущільнений за зимовий період ґрунт перед садінням картоплі культивують на глибину 10‑12 см чи проводять чизелювання на 16‑18 см. При сильному ущільненні ґрунт навесні переорюють плугами без полиць на 16‑18 см і глибше впоперек напрямку садіння картоплі.

На ділянках, вільних від рослин, до літнього строку садіння картоплі ґрунт обробляють по типу чорного пару.

Після ранніх овочів і культур, які збирають на зелений корм, ґрунт під картоплю літніх строків садіння залежно від механічного складу і глибини родючого шару, орють на глибину від 20‑22 до 30‑32 см; потім проводять передсадивний полив у нормі 350‑450 м3/га. Перед садінням картоплі ґрунт культивують на глибину розміщення бульб. Нині дуже поширений спосіб садіння картоплі в гребні ґрунту. Пізно восени культиватором КРН-4,2 з підгортачами нарізують гребні висотою 18‑20 см, які зберігаються до садіння картоплі. Гребні можна нарізувати і весною. Ефективні й щілини, нарізані весною під гребнями. Нарізують щілини за 1‑3 дні до садіння картоплі, глибина щілин – 45‑50 см.

Добрива. Система добрив повинна забезпечити безперервне надходження до рослин поживних речовин, особливо під час найбільшої потреби в них – у період утворення бульб.

Картопля позитивно реагує на внесення органічних, мінеральних і зелених добрив. Бажано в ґрунт заорювати солому та післяжнивні рештки.

З мінеральних добрив під картоплю на поливних землях вносять аміачну селітру, гранульований суперфосфат і сірчанокислий калій. Калійні добрива, що містять хлор, знижують вміст крохмалю в бульбах, погіршують смакові їх якості, тому застосовувати їх недоцільно.

На чорноземах і темно-каштанових ґрунтах півдня України під ранню картоплю рекомендується вносити 30‑40 т/га гною і N150-180P120-150K80-90. При таких нормах основного добрива картоплю на важких ґрунтах не підживлюють. На легких ґрунтах необхідно вносити 50‑60 т/га гною і N180-200P150-180K90-120. Частину розрахункової норми азотних добрив (25‑З0%) вносять при підживленні до бутонізації картоплі. На солонцоватих ґрунтах півдня України калійні добрива не застосовують.

При визначенні системи живлення треба враховувати те, що екологічною службою України визначена максимальна норма внесення азоту під картоплю – N120-140. При правильному використанні зазначені норми здатні забезпечувати одержання 300‑400 ц/га бульб.

Гній, фосфорні й калійні добрива вносять під зяблеву оранку, ⅔ норми азотних добрив – навесні під культивацію або під переоранку, а ⅓ ‑ при підживленні. Ранню картоплю підживлюють один раз, після з'явлення повних сходів, а пізніх строків садіння – два рази – після з'явлення сходів і під час бутонізації. Ефективні добрива і при застосовуванні з поливною водою.

У районах, де картопля уражається фітофторозом, доцільно позакореневе фосфорне підживлення поєднувати з обприскуванням рослин бордоською рідиною.

В останні роки почали широко застосовувати локальне внесення всієї норми мінеральних добрив на глибину 15‑20 см – в зону формування основної частини – кореневої системи картоплі ‑ при передсадивному нарізуванні гребнів. Внесені таким чином добрива посилюють дихання і переведення крохмалю у розчинні цукри, які витрачаються на живлення молодих проростків. При активізації процесів обміну речовин збільшується кількість вічок на бульбах і стебел у кожному гнізді, рослини повніше використовують площу живлення й сонячну радіацію.

За 5‑10 днів разом з локальним внесенням добрив навесні нарізують гребені, що на З0‑40% економить витрату добрив.

Картоплю літніх строків садіння розміщують, в основному, після культур, які багато використали поживних речовин з ґрунту, що необхідно враховувати нарівні з величиною запланованої врожайності при визначенні норми внесення добрив.

На чорноземах і каштанових важко- і середньосуглинкових ґрунтах залежно від наявності у них поживних речовин необхідно вносити 40‑60 т/га гною і N90-120P120-150K90-120. На легких піщано-суглинових ґрунтах норми добрив збільшуються на 20‑25%. Гній, фосфорні й калійні добрива вносять під післяжнивні культури чи восени під оранку, азотні – у травні‑червні – до передсадивної підготовки ґрунту.

Підготовка садивного матеріалу. Досвід і практика показують, що крупні бульби, які мають великий запас поживних речовин, дають дружні й більш повні сходи, ніж бульби меншого розміру. З крупних бульб виростають більш потужні, багатостеблі й високоврожайні рослини, які менше уражуються грибними хворобами і менше вироджуються. Але висаджувати крупні бульби вигідно тільки на високому агрофоні (табл. 56).

56. Урожайність картоплі залежно від садивних бульб
і умов мінерального живлення, ц/га

Маса садивних бульб, г

Удобрена ділянка

Неудобрена ділянка

61–70

302

150

71–80

316

155

81–100

339

159

101–120

351

158

Найбільш прийнятні для садіння картоплі бульби від 80 до 120 г, а на звичайних і насінних ділянках – 50‑80 г. Не можна використовувати для садіння вироджених і уражених хворобами бульб.

Ефективний спосіб підвищення врожайності картоплі – передсадивне пророщування бульб. При весняному садінні воно дає можливість одержати більш ранні сходи і прискорити бульбоутворення.

Пророщування бульб ранніх сортів картоплі триває 20‑25, середньостиглих – 35‑40 днів. Температура пророщування – 12‑15°С. Це роблять у світлих стоплюваних приміщеннях на стелажах, у плівчастих ящиках або світлопрозорих поліетиленових мішках місткістю 10‑12 кг. Для кращої циркуляції повітря і видалення надмірної вологи в мішках роблять отвори. Картопля, що пророщується в мішках, втрачає більше вологи, ніж на стелажах або в ящиках.

На півдні України успішно застосовують голландський спосіб передсадивного пророщування бульб, який полягає у тому, що перші 6‑7 днів їх витримують при температурі 18‑20°С, а потім, при з'явленні паростків довжиною 2‑3 мм, знижують її до 6‑8°С. При такій температурі насіння картопля 25‑З0 днів знаходиться в світлому приміщенні з хорошим повітрообміном. Перед садінням крупні бульби ріжуть на частини масою 40‑50 г з 2‑3 паростками.

У південних зрошуваних районах, де під час збирання звичайно стоїть суха і безморозна погода, перед зберіганням проводять 10‑12-денне світлозагартування – озеленення насінних бульб. Це прискорює утворення бульб на 8‑12 днів, посилює стійкість їх проти захворювань і суттєво підвищує урожай картоплі.

При весняних строках садіння добрі результати дає передсадивний повітряно-тепловий обігрів картоплі протягом 8‑10 днів у місцях, освітлених сонцем, або в добре вентильованих і стоплюваних – приміщеннях. Прогрівання здійснюється примусово вентиляцією садивного матеріалу за допомогою повітропроводів і нагрівальних установок ВПТ-400 і ТГ-100.

Весняне садіння картоплі проводять у ранні строки, одночасно з початком сівби ранніх зернових культур, коли ґрунт на глибині 10‑12 см прогріється до 5‑6°С.

Садять картоплю картоплесаджалками СН-4, САЯ-4, КСМ-4, К.СМ-6. Бульби з пророщеними паростками висаджують переобладнаними картоплесаджалками СН-4Б з ручною подачею в сошники. Для цього використовують і розсадосадильні машини.

Загальноприйнята ширина міжрядь для картоплі – 70 см. Зменшення її до 60 см дещо підвищує урожай картоплі, але утруднює міжрядний обробіток, погіршує товарні якості бульб. Великий інтерес представляють міжряддя шириною 90 см, які дають можливість застосовувати при догляді за картоплею підвищену швидкість агрегата.

Густота садіння в рядку залежить від розміру бульб, їх сортових особливостей і родючості ґрунту. Відстань між крупними бульбами повинна бути 30‑35, між дрібними й розрізаними – 20‑25 см.

Норма висаджування бульб залежить від їх розміру і призначення культури. Якщо бульби дрібні (25‑50 г), їх треба висаджувати з розрахунку 70‑75 тис./га, середні (50‑80 г) не менше 60‑65 і великі (80‑100 г) – не менше 50‑55 тис./га. Бульби масою 30‑50 г є економічно найбільш виправданим садивним матеріалом.

Глибина садіння картоплі на легких супіщаних ґрунтах – 10‑12, на важких суглинкових, а також на заливних ділянках з близьким заляганням підґрунтових вод – 6‑8 см.

Заслуговує уваги і широкого впровадження у виробництво гребневий спосіб садіння картоплі в нарізані з осені або весною гребні без будь-якої передсадивної підготовки ґрунту. Цей спосіб порівняно із звичайним садінням забезпечує кращу вологозабезпеченість, велику розпущеність, кращу аерацію ґрунту, більш раннє достигання врожаю і якісне його збирання, а також підвищення врожаю – на 10‑20 %.

Літнє садіння застосовують для боротьби з вироджуванням картоплі. Садити можна бульби врожаю минулого року або свіжозібрані. Літнє садіння свіжозібраними бульбами забезпечує одержання здорового і більш продуктивного насіннєвого матеріалу, ніж звичайне літнє садіння бульбами врожаю минулого року (табл. 57).

57. Урожайність картоплі літнього строку садіння залежно
від садивного матеріалу, ц/га

Садивний матеріал

Ташкентський СГІ

Донський НДІСГ

Лорх

Кур’єр

Ростовський

Ульяновський

Бульби врожаю минулого року

118

117

210

203

Свіжозібрані бульби

134

182

253

241

Треба відзначити, що багато сортів картоплі, які мають тривалий період спокою; поки не можна використовувати для літніх строків садіння. Період спокою свіжозібраних бульб усувають фізичними методами, або за допомогою хімічних реагентів.

Необхідною умовою порушення періоду спокою і проростання свіжозібраних бульб картоплі, насамперед, є високий вміст у них розчинних вуглеводів, тому недостиглі бульби, багаті цукрами, кращі, ніж достиглі. У зв'язку з цим урожай збирають у кінці цвітіння картоплі при зеленому картоплинні, коли бульби ще покриті шкіркою, яка легко здирається.

Для прискоренного порушення періоду спокою, картоплю обробляють стимуляторами росту. Для цього на 10 л води беруть 100 г тіосечовини, 100 роданистого калію, 100 г борної кислоти, 50 мг гіббереліну, 200 янтарної кислоти, 100 мг гетероауксину. Витрата розчину – 50 л на 1 т картоплі. Для дезинфекції, запобігання бульб від загнивання в ґрунті і зниження уражуваності їх паршею до зазначеного обсягу робочого розчину додають 2,5 мг ТМТД.

Строки літнього садіння визначають сортовим складом і кліматичними умовами зони вирощування. Тривалість збирання і садіння молодих бульб кожного окремо сорту не повинна продовжуватися більше 10 днів після закінчення цвітіння рослин.

Кращим строком літнього садіння картоплі є третя декада червня. Ранньостиглі сорти висаджують на тиждень пізніше, а середньопізні й пізні – на тиждень раніше зазначених строків.

Для літнього садіння використовують бульби масою 30‑60 г. Глибина садіння – 6‑8 см. Площа живлення – 70´15‑20 см. Загущення – 70‑80 тис./га.

Догляд за посівами повинен забезпечувати чистоту поля від бур’янів, оптимальну розпущеність і зволоження ґрунту. На весняних посівах проводять 2‑3 досходових боронування і 1‑2 боронування сходів. Літні посіви картоплі до сходів боронують 1 – 2 рази. Завдяки цьому в перший період вегетації культури досягають повного знищення однорічних бур'янів.

На полях, де влітку висаджені свіжозібрані бульби, сходи масово з являються на 25‑35-й день, тому такі поля необхідно обробляти ретельно. До сходів проводять підживлювальні поливи, які супроводжують розпушуванням міжрядь з одночасним боронуванням гребнів.

Після з'явлення повних сходів картоплі на всіх видах посівів проводять перше розпушення міжрядь на глибину 12‑14 чи 14‑ 16 см культиваторами, обладнаними долотоподібними і екстирпаторними лапами в агрегаті з полільними борінками КРН-38 При цьому розпушуванні вносять N20-40P20-30.

Наступні розпушування міжрядь сумісно з підгортанням виконують після першого і другого поливів. Підгортання поліпшує бульбоутворення, сприяє збільшенню розміру бульб і знищує бур'яни.

Позитивний ефект на картоплі забезпечує щілювання міжрядь на глибину 40 см і більше. Воно посилює надходження повітря до коріння, столонів і бульб, підвищує ефективність зрошення і поліпшує якість роботи картоплезбиральних машин.

Для знищення однорічних бур'янів за 3‑4 дні до появи сходів картоплі поле обприскують прометрином (3‑5 кг/га) Витрата води на 1 га 400‑500 л.

Проти фітофтори картоплю 2‑3 рази обприскують препаратами міді 0,5%-й хлорокис міді. Перше профілактичне обприскування проводять на початку цвітіння картоплі, друге – при перших ознаках захворювання і третє – через 10 днів після другого.

На початку цвітіння на насінних ділянках видаляють вироджені рослини і домішки інших сортів.

За 20-25 днів до збирання проводять сенікацію картоплі 20%-м розчином подвійного суперфосфату з доданням 0,01% 2,4-Д. Витрата робочої рідини – 200 л/га.

Зрошення. Ефективність зрошення картоплі в усіх зонах поливного землеробства висока. Рання картопля реагує в основному на вегетаційні поливи. Осіннє вологозарядкове зволоження доцільне тільки в умовах вітрової ерозії. При малих осінньо-зимових запасах вологи в ґрунті необхідно проводити досходовий зволожувальний полив у нормі 250‑350 м3/га.

При встановленні оптимального поливного режиму важливо знати споживання картоплею води за періодами росту і розвитку. На початку вегетаційного періоду – до бутонізації вона витрачає 25‑35% сумарної кількості води, а найбільше – у період бульбоутворення (табл. 58).

58. Динаміка споживання картоплею води протягом вегетації

Фаза розвитку

Витрата води

без зрошення

із зрошенням

м3/га

%

м3/га

%

Садіння-сходи

335

14

335

10

Сходи-бутонізація

504

21

504

15

Бутонізація-цвітіння

310

13

579

17

Цвітіння-збирання

1215

52

2054

58

Всього

2354

100

3472

100

Щодо вологи в картоплі виділяють три періоди: від сходів до бутонізації; бутонізація – цвітіння; кінець цвітіння – в'янення картоплиння. Другий період ‑ критичний. За даними Інституту зрошуваного землеробства УААН, передполивна вологість активного шару ґрунту (в першому періоді 0,4, в наступних – 0,6 м) до бутонізації повинна бути 65‑ 70% НВ, у період бутонізація – цвітіння – 80‑85 і після цвітіння до в'янення картоплиння – 65‑70% НВ; на легких і супіщаних ґрунтах ці пороги відповідно становлять 60‑65, 70‑75 і 60‑65% НВ.

На літніх посівах картоплі рекомендовані більш високі перед-поливні пороги вологості ґрунту – 85‑80‑80% НВ.

Поливний режим картоплі наведено в таблиці 59.

59. Поливний режим картоплі в різні строки його вирощування

Зона

Строки садіння картоплі

Кількість поливів

Поливна норма, м3/га

Зрошувальна норма, м3/га

Південь України (без Криму)

Весняний

4-6

400-500

1500-3000

Літній

5-6

400-500

2000-3000

Крим

Весняний

4-6

500-600

2000-3500

Літній

5-7

500-600

2500-3500

Залежно від ґрунтово-кліматичних умов кількість поливів картоплі змінюється від 4 до 7, а зрошувальна норма – від 1500 до 3500 м3/га; поливна норма коливається від 400 до 600 м3/га. При близькому заляганні підґрунтових вод поливна норма не повинна перевищувати 200‑400 м3/га.

Основний спосіб поливу картоплі – дощування, полив по борознах застосовують рідко. Біологічним потребам культури більше відповідає полив дощуванням.

На картоплі добре зарекомендувало себе дрібнодисперсне дощування, його проводять при температурі вище 20‑22°С, тобто при температурі, яка перевищує оптимум бульбоутворення. Таке зрошення на 5‑6°С знижує температуру приземного шару повітря і ґрунту, а також запобігає надмірному випаруванню води з ґрунту. Тривалість дрібнодисперсного зрошення повинна бути не менше 50‑70 днів. Витрата води на одноразове зволоження 1 га – 500 л, зрошувальна норма – 150‑510 м3/га.

Режим зрошення картоплі літніх строків садіння має свої особливості. У цьому разі необхідний передсадивний полив у нормі від 350 до 450 м3/га. Свіжозібрані бульби, як зазначалося вище, потребують підвищеної вологості ґрунту в досходовий період, тому в перший місяць після садіння картоплі треба проводити полив у нормі 250 м3/га, а потім регулярно – через 5‑6 днів – поливати з розрахунку 250‑350 м3/га. Передполивний поріг вологості ґрунту повинен становити 80‑85%НВ. Надмірне зволоження викликає масове загнивання бульб.

Рівень урожайності картоплі літніх строків садіння як і весняних, залежить від своєчасності і якості вегетаційних поливів. За 3‑4 дні до збирання проводять передзбиральний полив у нормі 200‑250 м3/га, оптимальна передзбиральна, вологість ґрунту повинна становити 12‑16%.

Збирання врожаю. Картоплю весняних строків садіння збирають після скошування картоплиння косаркою КІР-1,5 або гичко-збиральною машиною УБД-3. Бульби викопують картоплекопочами КТН-2М, КСТ-1,4 і УКВ-2 і швидко їх підбирають, щоб не допустити сонячних опіків. При пізніх строках збирання використовують комбайни ККУ-2 або Е 665-676.

Картоплю літніх строків садіння починають збирати після заморозків, які знищили картоплиння. Враховуючи перепади температур і можливість настання морозів, картоплю слід збирати в стислі строки.