2.1.1. Суть господарських товариств і умови їх виникнення

Корпоративне управління передбачає управління підприємства­ми, які виступають переважно в організаційно-економічній формі господарських товариств, побудову їх оптимальної організаційної структури, забезпечення умов для найбільш ефективного функціо­нування. Тому насамперед потрібно визначити, що означає термін “господарські товариства”, а також з’ясувати, чи всі господарські товариства мають риси корпорацій, і якщо не всі, то які з них не належать до корпоративного сектору.

Важливість функціонування господарських товариств як кор­поративного, так і некорпоративного типу зумовлює необхідність зупинитися на їх загальній характеристиці. У цілому господарські товариства визначаються як підприємства, установи та організації, створені об’єднанням капіталів та підприємницької діяльності групи осіб (фізичних, юридичних, державних органів) для спільного господарювання. Тому суть господарських товариств полягає в тому, що вони функціонують на об’єднаному капіталі. Вона про­являється через деякі важливі економічні ознаки господарських товариств. Важливими ознаками господарських товариств є об’єд­нання капіталів, статус юридичної особи, централізоване управлін­ня цією юридичною особою, обмежена (крім товариства з додат­ковою відповідальністю, повного і командитного товариств) відпо­відальність, можливість уступки корпоративних прав та їх пере­міщення.

Господарські товариства виникали як відповідь на зростаючі потреби економіки передусім на основі накопичення лихварського капіталу, розвитку торгівлі, переростання ремісничими цехами об’єк­тивних обмежень за масштабами виробництва і перетворення їх у товариства. Метою створення господарських товариств була консо­лідація (об’єднання) капіталів для вирішення особливо складних завдань, які були не під силу окремим підприємцям. Однак не мож­на стверджувати, що виникнення господарських товариств було спри­чинено тільки цим чинником. Другим важливим чинником було зменшення економічних ризиків для їх учасників.

Об’єктивними умовами формування господарських товариств були зростаючі маснії аби бізнесових завдані» і можливості отримувати »наслідок функцншуняння об'єднаних капіталів високі прибутки. Господарські токарне і ції у своєму розвитку пройшли певну еволю­цію. о< кільки їх уча» никими спочатку були переважно фізичні осо­би окремі громадяни, потім засновниками й учасниками госпо­дарських товариств стали також юридичні особи — окремі підприєм­ства і державні органи.

Історичними попередниками господарських товариств можна вважати середньовічні товариства судновласників, а потім створені в італійських республіках (XIV ст.) товариства державних креди­торів, так звані MAONAE або MONTES. Щоправда, деякі дослідники вважають, що певні економічні риси господарських товариств вже мали храми у Стародавньому Єгипті, форми об’єднань з рисами гос­подарських товариств застосовували у Давній Греції при колоні­зації територій, Римські та Візантійські товариства (“societas”) та­кож мали риси господарських товариств.

Виникнення акціонерних товариств як основної форми госпо­дарських товариств у більш-менш сучасному їх вигляді відносить­ся на кінець XVI — початок XVII ст., коли у Голландії була засно­вана Нідерландська Об’єднана Ост-Індська компанія для індійської торгівлі з основним капіталом 6,5 млн флоринів. На існування акціонерних товариств вказує те, що у Франції в XVII ст. зустріча­ються (щоправда, як виняток) акції на пред’явника. Протягом XVII—XVIII ст. у Франції, Англії, Німеччині, Данії, Португалії, Швеції виникають господарські товариства у формі акціонерних компаній.

Щодо України, то формування акціонерного капіталу відбува­лось у рамках Російської імперії, де його розвиток був закладений заснуванням у 1757 р. “Російської у Константинополі торгуючої компанії”. До речі, розвиток господарських товариств відбувався досить повільно, оскільки більше ніж через сто років після засну­вання першого акціонерного товариства, у 1860 p., їх налічувалось лише 100 з капіталом близько 350 млн руб.