2.1.2. Основні економічні риси господарських товариств корпоративного типу

У цілому слід мати на увазі, що без застережень у зарубіжній практиці до корпоративних відносять акціонерні товариства та то­вариства з обмеженою відповідальністю (там, де власність відокрем­лена від управління).

Основними економічними рисами господарських товариств кор­поративного типу є такі:

1) об’єднання капіталів та обмеження економічного ризику для окремих учасників;

2) поєднання різних економічних можливостей — капіталів і вмінь, знань, ідей;

3) розмежування капіталу та економічної діяльності;

4) жорстке відокремлення власності господарського товариства і власності його учасників;

5) обмеження можливостей вилучення капіталів (паїв, часток) з товариства.

Зрозуміло, що при започаткуванні великої справи, яка має довго­строковий характер і значні масштаби, окремий підприємець або не може вкласти потрібний капітал, або не хоче ризикувати таким внеском. Тому виникає потреба зібрати кошти з кількох або й більше осіб, що дає змогу зібрати необхідний капітал і зменшити ризики, поділивши їх на всіх учасників.

Обмеження економічних ризиків в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю пов’язане з тим, що учас­ники відповідають за зобов’язаннями товариства лише своїми кор­поративними правами. Товариство не може вимагати від них ні­яких додаткових внесків, і кредитори товариства не можуть мати до них ніяких претензій. За умови функціонування такого товари­ства економічний зв’язок між товариством як юридичною особою і його учасником виникає тільки тоді, коли учасник купує акції або придбає пай. Цей зв’язок переривається, коли учасник відчужує свої корпоративні права. При цьому створення таких господарських то­вариств має переважно добровільний характер. Винятком є лише випадки денаціоналізації через примусову приватизацію окремих підприємств у деяких країнах, масштабну приватизацію в країнах колишнього соціалістичного табору.

Поєднання різних можливостей як характерна економічна риса господарського товариства полягає в тому, що в ньому можуть збира­тись учасники з різними можливостями — хтось має капітал, який потрібно пускати “у справу”, у когось є ідеї або уміння використати капітал з максимальною вигодою для всіх сторін. Таке поєднання у кожному випадку має чисто індивідуальний характер щодо підбору учасників, вибору мети створення господарського товариства, розподі­лу паїв чи часток об’єднаного капіталу. Так само можна тлумачити таку рису, як розмежування капіталу та економічної діяльності, оскільки частина учасників може не займатись значною частиною управлінсь­ких функцій, а лише отримувати прибутки від вкладення капіталу.

Крім того, в акціонерних товариствах існує розмежування реаль­ного капіталу і цього самого капіталу, представленого у вигляді цін­них паперів. Зустрічаються випадки, коли спостерігалось різке коли­вання цін на акції, тоді як економічні показники господарської діяль­ності фірми були задовільними і навіть успішними. Слід мати на увазі, що якраз різке падіння цін на акції значною мірою поєднане з масштабними і локальними економічними кризами.

Характерною рисою господарських товариств (особливо це чітко проявляється на прикладі акціонерних товариств) є розмежування капіталів такого підприємства і його учасників. Це дає підставу виділити такі характерні риси, як жорстке відокремлення власності товариства і його учасників і відповідно складність вилучення капі­талу з товариства його учасником. Слід мати на увазі, що, наприк­лад, акціонери мають у власності не акціонерне товариство і його якусь відокремлену частину, а лише акції. Така сама ситуація може скластися для учасників інших товариств, хоча для деяких із них є певні особливості, про які докладно йтиметься нижче.

Тому реалізація права власності на частку у капіталі корпора­тивного господарського товариства настає для учасника лише за умови його виходу з господарського товариства або у разі його ліквідації. В акціонерному товаристві для учасника (акціонера) вихід є один — реалізація своїх корпоративних цінних паперів. Проте це ніяк (якщо не брати до уваги випадки “втечі від акцій”) не впливає на існування самого акціонерного товариства, хоча може ускладни­ти його функціонування як окремої господарської ланки.

Можна вважати, що існування акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю є незалежним від розмірів окремих капіталів, які необхідно концентрувати, і в зв’язку з цим характер­ною рисою таких господарських товариств (особливо акціонерного) є внутрішня необмеженість накопичення капіталу, що, наприклад, у приватному підприємстві обмежується його прибутком.

Отже, акціонерні товариства та товариства з обмеженою відпові­дальністю являють собою корпоративні підприємства, майно яких складається з часток їх учасників. Проте в деяких країнах існує можливість заснування такого виду господарських товариств од­ним учасником. При цьому проблеми корпоративного управління не зникають, і оскільки в таких підприємствах може використову­ватись найманий менеджмент, необхідно узгоджувати інтереси влас­ника, працівників, громадськості.