Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.1.1. Особливості виникнення акціонерних товариств

Акціонерні товариства є поширеною формою господарських то­вариств в Україні. Це викликано не стільки їх великою поширені­стю в світі, а й тим, що значна частина приватизованих підприємств набула форм акціонерних товариств. Іншою формою, яка виникла в результаті приватизації, були так звані колективні підприємства, які займають не таку значну частку в загальному обсязі приватизо­ваного сектору економіки. У світовій практиці корпоративне уп­равління здійснюється насамперед в акціонерних товариствах, тому їх винятково важлива роль в економіці змушує докладно зупини­тись на цій формі корпоративних утворень.

Виникнення і функціонування акціонерних товариств мало як позитивні, так і негативні риси. Вони проявлялись поступово, з роз­витком самих корпорацій.

Позитивними рисами акціонерних товариств були обмеження економічного ризику для окремих учасників, підвищення підприєм­ницької активності й об’єднання різних економічних можливостей — капіталів та вмінь, знань, ідей, обмеження можливостей вилучення капіталів (паїв, часток) з товариства, розмежування капіталу та еко­номічної діяльності, жорстке відокремлення власності господарсь­кого товариства і власності його учасників, зменшення залежності частки акціонерного товариства від частки його окремих учасників, підвищення кваліфікаційного рівня учасників корпоративних відно­син, особливо менеджменту. Крім того, на певному етапі для вирі­шення господарських завдань виникла необхідність заміни ме­ханізмів ринкової організації між окремими приватними проду­центами на структури єдиного управління.

До негативних рис ролі акціонерних товариств можна віднести виникнення так званого фіктивного капіталу, який часто функціо­нує відірвано від капіталу реального, зниження можливостей конт­ролю за діяльністю акціонерних товариств з боку дрібних власників- акціонерів, появу можливості спекулятивного і навіть злочинного акціонерного засновництва, ускладнення управління акціонерними товариствами у порівнянні з іншими формами підприємств. Ці не­гативні риси супроводжували розвиток акціонерних товариств, проте не перекреслювали їх позитивні риси, що й спричинило динаміч­ний розвиток корпорацій.

Різке зростання акціонерних товариств припало на другу поло­вину XIX — початок XX ст. Наприклад, у Німеччині до франко- пруської війни 1871 р. було засновано 459 акціонерних товариств, а з 1871 по 1907 р. їх було вже 5998. У США в 1904 р. акціонерні товариства становили 23,6 відсотка усіх підприємств, а в 1914 р. — 31,6 відсотка. При цьому вони виробляли відповідно 70,6 і 87,5 відсотка всієї продукції, а чисельність зайнятих працівників стано­вила 73,7 і 86,5 відсотка. У Франції за 25 років (1889—1913) було засновано 25 451 акціонерне товариство з капіталом 22 млрд франків. В Японії в 1916 р. функціонувало 7500 акціонерних това­риств. їх кількість зросла порівняно з 1896 р. на 190, а капітал на 486 відсотків.

У Росії в 1870 р. діяло близько 300 акціонерних товариств, а на 1916 р. їх кількість сягнула (було засновано) 2958, з них діяло 2593 з капіталом 5,4 млрд руб. У роки громадянської війни вони не функціонували, проте при переході до нової економічної політики були дозволені. 1 лютого 1922 р. був затверджений статут першого акціонерного товариства “Шкірсировина”. За наступні три роки було організовано, в тому числі в Україні, 161 акціонерне товариство. Процес розвитку акціонерних товариств продовжувався ще кілька років, поки вони не були ліквідовані і перетворені в державні під­приємства. З того часу і до кінця 80-х років XX ст. акціонерні това­риства в Україні, як і в інших республіках колишнього СРСР, лиша­лись по суті забороненими організаційно-економічними формами господарювання.

Щоправда, роль акціонерних товариств вбачалася і тоді досить значною, і у 1927 р. ЦВК та РНК СРСР було прийнято Положення про акціонерні товариства, яке досить докладно регулювало органі­заційні відносини в акціонерних товариствах. Щоправда, це поло­ження застосовувалось недовго, оскільки не стало суб’єктів акціо­нерних відносин. У законодавчій базі Радянського Союзу Положен­ня про акціонерні товариства існувало досить довго і втратило чинність у 1961 р.

З кінця 80-х років (1 січня 1988 р.) були здійснені спроби фор­мувати акціонерні відносини в рамках державного сектору. Ця спро­ба була здійснена через випуск акцій трудового колективу і акцій підприємства і закріплена постановою Ради Міністрів СРСР “Про випуск підприємствами й організаціями цінних паперів” у жовтні 1988 р.

Випуск акцій розпочався, але вони не користувалися попитом, і в Україні їх випуск закінчився у 1992 р. Щоправда, обіг таких акцій дозволявся до 1996 р. Нормативно-правова база для діяльності акціо­нерних товариств в Україні почала створюватися з початку 90-х років. Вона була закладена прийняттям у 1991 р. Закону СРСР “Про господарські товариства”, який до цього часу (2001 р.) з чис­ленними поправками регулює їх"діяльність. Багато положень цього акта потребують доопрацювання і змін, проте база для функціону­вання господарських товариств, в тому числі акціонерних, існує. Крім того, є проект окремого закону про акціонерні товариства, але його прийняття затягується.