3.2.1. Необхідність випуску цінних паперів

Особливістю, що відрізняє АТ від інших видів господарських то­вариств і потребує особливих управлінських підходів, є випуск акціо­нерним товариством цінних паперів. Логіка випуску цінних па­перів для товариства полягає в збільшенні числа інвесторів за раху­нок придбання ними акцій. Одночасно це є збільшенням капіталів АТ і, отже, збільшенням його фінансових можливостей. Для акціо­нерів вкладення коштів у акції є розміщенням капіталу, яке, на їх думку, буде вигідним з погляду отримання частини прибутку фірми (АТ) та дасть змогу ним управляти. Не виключаються акціонерами можливості зростання курсової ціни акцій, здійснення спекулятив­них операцій. Так, існують інвестори, які займаються виключно спе­кулятивними операціями з корпоративними цінними паперами.

Крім акцій акціонерні товариства випускають також облігації, які часто конвертуються в акції, та опціони на придбання акцій. Ці випуски мають свою мету і специфічні форми розповсюдження та обігу.

У різних країнах випуск акцій регулюється нормативно-законо- давчими актами і має певну специфіку. В Україні акціонерне това­риство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, уста­новлених Державною комісією з цінних паперів та фондового рин­ку. Основною вимогою є реєстрація випуску цінних паперів. До се­редини 90-х років реєстрація цінних паперів здійснювалась Міністер­ством фінансів України та обласними фінансовими управліннями, а на сьогодні — Комісією з цінних паперів та фондового ринку і її відділеннями на місцях залежно від обсягів випуску.

Слід також мати на увазі, що у разі додаткового випуску акцій без реєстрації попереднього їх випуску всі договори купівлі-прода- жу акцій додаткового випуску вважаються недійсними. Не усі про­блеми випуску акцій чітко відрегульовані. Наприклад, у законо­давстві України є положення, згідно з якими акціонерне товариство не пізніше ніж через 6 міс. після реєстрації випуску акцій зобов’я­зане видати акціонерам акції (сертифікати акцій). Водночас не зовсім зрозумілою є ситуація з випуском акцій, який може здійсню­ватись також у бездокументарній формі. Відповідно до чинного за­конодавства такий випуск також може здійснюватись, що викликає певні суперечності. Існують певні обмеження по випуску акцій для закритих акціонерних товариств, які мають право випускати лише іменні акції.

Якщо АТ тільки створюється, то рішення про випуск акцій прий­мається засновниками акціонерного товариства. У разі додаткового випуску акцій таке рішення приймається загальними зборами акціо­нерів товариства. Можна вважати, що корпоративне управління повною мірою здійснюється також на стадії прийняття рішення про випуск акцій. Насамперед слід провести важливі розрахунки і дослідження можливостей випуску акцій, їх потенційних покупців і необхідності засновникам викупити не менше від законодавчо визначеного обсягу статутного капіталу.

Потрібно мати на увазі, що у разі слабкого попиту на акції може виникнути необхідність самим засновникам викупити не менш як 60 відсотків усієї емісії. В Україні діє правова норма, згідно з якою акціонерне товариство вважається заснованим при викупі не менш як 60 відсотків заявленого статутного фонду. У Франції для ство­рення акціонерного товариства необхідно викупити 100 відсотків заявленого статутного капіталу. Крім того, потрібно виконати чи­сто формальні, але важливі процедури, які дають змогу безпереш­кодно взаємодіяти з регулюючими державними органами.

Регуляторні системи рішення про випуск акцій вимагають офор­мити протоколом, який може містити: фірмове найменування емі­тента та його місцезнаходження; розмір статутного фонду або вартість основних і оборотних фондів емітента; цілі та предмет його діяльності; зазначення службових осіб емітента; найменування кон­тролюючого органу (аудиторської фірми); дані про розміщення ра­ніше випущених в обіг цінних паперів; мету випуску акцій; зазна­чення категорій акцій; кількість іменних акцій та акцій на пред’яв­ника; кількість привілейованих акцій; дані про загальну суму емісії і кількість акцій; номінальну вартість акцій; кількість учасників голосування; порядок виплати дивідендів; термін і порядок перед­плати акцій та їх оплати; термін повернення коштів при відмові від випуску акцій; черговість випуску акцій (у разі випуску їх різни­ми серіями); порядок повідомлення про випуск і порядок розмі­щення акцій; умови розпорядження акціями; права власників при­вілейованих акцій; переважне право на придбання акцій при новій емісії тощо.

У протоколі можуть бути також наведені інші відомості щодо випуску акцій. Невиконання пунктів такого протоколу тягне за собою відмову у реєстрації цього випуску акцій, багаторазове про­ходження організаційних процедур.

В Україні крім прийняття рішення і підготовки протоколу за­сновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов’я­зані опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інфор­мацію про випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встанов­люються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. За реєстрацію інформації про емісію акцій треба сплатити держав­не мито у розмірі 0,1 відсотка від номінальної вартості цінних па­перів. У разі, якщо фактична вартість емісії вища від запланованої, мито сплачується з урахуванням фактичних надходжень і надхо­дить в бюджет місцевого самоврядування за місцем оформлення емісії.