Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.1.2. Економічна роль статутного фонду

При вивченні корпоративного управління треба мати на увазі, що існує поняття статутного фонду, яке потребує аналізу та з’ясу­вання його суті. Економічна суть статутного фонду полягає у ство­ренні матеріальної бази для формування і розвитку товариства. За рахунок статутного фонду створюються основні та оборотні фон­ди товариства. Для того щоб створити таку матеріальну базу, в Украї­ні статутний фонд має бути не меншим від 1250 мінімальних заро­бітних плат, які законодавчо визначені на момент створення акціо­нерного товариства. Для товариств з обмеженою відповідальністю вимоги значно полегшені, така сума має бути не меншою від 100 мінімальних заробітних плат. Особливістю статутного фонду також є те, що він складається з паїв (часток) учасників. В акціонерному товаристві такі частки представлені у вигляді акцій.

На практиці роль статутного фонду акціонерного товариства є важливою лише для його створення. Практично з перших днів функ­ціонування товариства величина статутного фонду починає відрізня­тись від величини активів товариства. Наприклад, для створення товариства необхідні організаційні витрати, які здійснюються з коштів, переданих до статутного фонду. Тому він одразу зменшується на цю суму організаційних витрат.

Капітал уже зареєстрованого АТ не є незмінним, товариство кож­ний день вступає у різні відносини з партнерами — споживачами продукції, постачальниками. Через нього проходять матеріальні та фінансові потоки, і при цьому активи підприємства увесь час зміню­ються. Тому поняття “статутний фонд” для економістів є лише тією величиною, яка показує стартові умови, з яких починало діяти АТ. При поганому веденні справ можна за короткий час “проїсти” ста­тутний фонд, при доброму — збільшити капітал, зробити його наба­гато більшим, ніж статутний фонд.

Існують різні підходи до визначення капіталу корпорації, іноді його називають “реальний капітал”, іноді — “власний капітал”.

Капітал, який представлений цінними паперами акціонерного това­риства, досить давно отримав назву фіктивного капіталу. Реальний, або власний, капітал, як правило, відрізняється від статутного фонду і включає статутний фонд, резервний фонд, капіталізований прибу­ток, інші надходження.

Для залучення додаткових коштів або для приведення статутно­го фонду у відповідність з активами АТ досить часто здійснює збільшення статутного фонду. Якщо товариство має гарні перспек­тиви і хоче здійснити якісь інвестиційні проекти через залучення додаткових коштів і при цьому будуть змінюватись власники кор­поративних прав на майно цього товариства, воно збільшує статут­ний фонд і за рахунок цього збільшення залучає гроші нових акці­онерів. Можлива ситуація, за якої акціонерне товариство здійснює додаткову емісію для власних акціонерів, які хочуть додатково про- інвестувати “своє” підприємство, при цьому застосовуються різні методи, щоб не втратити існуючого співвідношення власників і ста­ну контролю над фірмою.

При приведенні статутного фонду до розмірів реального капіта­лу (активів) залежно від їх співвідношення можуть або збільшува­ти, або зменшувати статутний фонд. Це використовується іноді для зміни співвідношення прав власності, випуску додаткових акцій, а іноді для підвищення номінальної вартості акцій. Не є винятком випадки вилучення акцій з обігу (анулювання), а також зменшення номінальної вартості акцій.

Так, в Україні підприємства, які на початку та в середині 90-х років були приватизовані, мали невеликі у вартісному вираженні статутні фонди, оскільки не враховувались величезні темпи інфляції 1993—1995 років. Тому на багатьох з них не була проведена індек­сація основних фондів. Під невеликі у вартісному вираженні ста­тутні фонди були випущені акції і на них проведена підписка. В результаті акціонери отримали невелику кількість акцій з низь­ким номіналом, але з великими реальними активами. Тобто було здійснене збільшення статутних фондів через зміну номінальної вартості акцій (наприклад, ВАТ “Готельний комплекс “Київська Русь”, де номінальна вартість була збільшена з 25 коп. до 1 грн.) Деякі АТ пішли шляхом збільшення кількості акцій і зберегли їхню номі­нальну вартість.

Тому, аналізуючи статутний фонд, завжди слід мати на увазі, що ефективність господарювання товариства впливає на його матеріаль­ний стан і відмінності між реальними активами і статутним фон­дом: неефективне призводить до збитків і, отже, до зменшення ак­тивів щодо статутного фонду, а ефективне — до перевищення влас­ного (реального) капіталу над статутним фондом. Відповідно існу­ють відмінності цієї величини в бухгалтерському обліку в господарських товариствах, де він залишається незмінним (крім випадків офіційного збільшення або зменшення), і державних підприємствах, де його величина змінна.

У разі аналізу власності окремих учасників треба враховувати їх внески, співвідношення та зміни часток, паїв, кількості акцій. Так, персональні зміни власності на акції якогось товариства можуть впливати на відповідне співвідношення у статутному фонді. Водно­час слід зазначити, що для товариств з обмеженою відповідальністю існує законодавчо визначена вимога, відповідно до якої додаткові внески учасників не впливають на співвідношення їх паїв. Тому для змін такого співвідношення необхідно здійснювати більш складні дії.