5.1.2. Форми державного регулювання ринку цінних паперів

Світова практика свідчить про багатоманітність форм держав­ного регулювання ринку цінних паперів як важливого зовнішнього механізму корпоративного управління. Проте при деякій специфіці таких форм можна в цілому виділити ті, що мають спільні риси: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників рин­ку цінних паперів, регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав і обов’язків учасників ринку цінних паперів, реєстрація ви­пусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів, контроль за дотриманням емітентами порядку реє­страції випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, а також умов їх продажу (розміщення).

Важливими формами державного регулювання ринку цінних паперів та корпоративного сектору також є розробка норм і конт­роль за дотриманням антимонопольногозаконодавства на ринку цінних паперів, контроль за системами ціноутворення, встановлення правил і стандартів здійснення операцій і контроль за їх дотриман­ням та інші елементи зовнішнього корпоративного управління.

До функцій державного регулювання можна віднести такі: ство­рення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контроль за досто­вірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійсню­ють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюю­чим органам, видавання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснен­ня професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю, заборона та припинення на певний термін професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсут­ності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність і притягнен­ня до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чин­ним законодавством.

Як правило, за недотримання вимог законодавства встановлено адміністративну і навіть кримінальну відповідальність. Наприклад, в Україні на юридичних осіб можуть накладатись такі штрафи:

— за випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних па­перів — у розмірі до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків прибутку (надходжень), одер­жаних в результаті цих дій;

— за діяльність на ринку цінних паперів без спеціального доз­волу (ліцензії), отримання якого передбачено чинним законодав­ством, — у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— за ненадання, несвоєчасне надання або надання свідомо недо­стовірної інформації — у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпо­ряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів — у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі штрафи накладаються Державною комісією з цінних па­перів та фондового ринку, але стягуються лише в судовому порядку.

Крім того, штрафи можуть накладатись і на громадян, а також посадових осіб. Так, здійснення операцій по випуску в обіг або роз­міщенню не зареєстрованих належно цінних паперів тягне за собою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Здійснення операцій на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого передбачено чинним законодавством, тягне за со­бою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу в розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Непо­дання, несвоєчасне подання або подання свідомо недостовірних відо­мостей Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, тяг- не за собою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян. Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряд­жень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку пе­редбачає накладення на громадян чи посадових осіб штрафу в розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.