5.2.2. Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі

Важливу роль у регулюванні корпоративного сектору відіграє Антимонопольний комітет. Такі органи існують також в інших країнах і мають різні назви, проте мета у них одна — недопущення монополізації ринків, розробка відповідних приписів і контроль. Наприклад, у Польщі акціонер, який бажає придбати акції, повинен повідомити про це Комісію з цінних паперів і назвати компанію, якщо пакет акцій перевищуватиме певні встановлені відсотки від пакета акцій компанії (10,20,33, 50, 66 або 75). Наміри придбати 33 відсотки акцій компанії мають бути відкритими, особа — претен­дент на придбання повинна повідомляти фондову біржу і Комісію з цінних паперів про пропозицію придбати акції, намічену дату про- дажу-купівлі і запропоновані ціни.

В Україні існують законодавчо розроблені правила і приписи щодо обмеження монополізму та недопущення недобросовісної кон­куренції у підприємницькій діяльності. їх перелік і зміст є досить великим, тому зупинимось на тих приписах, які більш усього стосу­ються господарських товариств і вимог щодо переходів власності і контролю.

Антимонопольному комітету надані досить широкі права, оскіль­ки створення, злиття, приєднання, ліквідація господарюючих суб’єктів (у тому числі господарського товариства, асоціації, кон­церну та іншого об’єднання підприємств), придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), а також активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів господарюючих суб’єктів чи структурних під­розділів господарюючих суб’єктів, оренда цілісних майнових ком­плексів господарюючих суб’єктів чи структурних підрозділів гос­подарюючих суб’єктів провадиться тільки за його згодою або його органів. Це стосується не всіх підприємств, оскільки охопити усі господарюючі суб’єкти практично неможливо, а тільки таких ви­падків, коли:

— створення господарюючого суб’єкта двома та більше заснов­никами (учасниками), якщо сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів, робіт, послуг (далі — товари) цих заснов­ників (учасників) за підсумками останнього фінансового року пере­вищує суму у валюті України, еквівалентну 12 млн дол. США за офіційним валютним курсом, який діяв на кінець останнього фінан­сового року, і при цьому не менш як у двох засновників (учасників) вартість активів або обсягів реалізації товарів перевищує суму гро­шового еквівалента, що дорівнює 600 тис. дол. США у кожного;

— створення господарюючого суб’єкта двома та більше заснов­никами (учасниками), які діють на певному товарному ринку, якщо хоч один із них займає монопольне становище на ринку або якщо загальна частка засновників (учасників) на цьому ринку перевищує 35 відсотків, а також створення господарюючого суб’єкта, частка якого на певному товарному ринку явно перевищуватиме 35 відсотків;

— вступ одного або кількох господарюючих суб’єктів у об’єднання, якщо сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації то­варів цих господарюючих суб’єктів та об’єднання разом з його зас­новниками (учасниками) перевищує суму грошового еквівалента, що дорівнює 12 млн дол. США, або якщо хоч один із суб’єктів чи об’єд­нання займає монопольне становище на певному товарному ринку, або загальна частка засновників (учасників) об’єднання після всту­пу до нього цих господарюючих суб’єктів на певному ринку переви­щуватиме 35 відсотків;

— злиття господарюючих суб’єктів або приєднання одного гос­подарюючого суб’єкта до іншого, якщо хоч один із них займає моно­польне становище на певному товарному ринку, в тому числі злиття або приєднання господарюючих суб’єктів, які діють на певному то­варному ринку, якщо їх загальна частка на цьому ринку перевищує 35 відсотків.

Існують також інші вимоги, які стосуються не тільки господарсь­ких товариств, а й інших організаційних форм підприємств.

Важливими є нормативні вимоги щодо безпосереднього регулю­вання руху корпоративних прав. Насамперед це стосується безпосе­реднього або опосередкованого, одноразово або за кілька разів прид­бання, набуття в інший спосіб у власність або отримання в управління (користування) часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення або перевищення 25, 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного господарюючого суб’єкта, якщо сумарна вартість прид­бання, набуття в інший спосіб у власність, отримання в управління (користування) перевищує суму грошового еквівалента, що дорівнює 100 тис. дол. СІЛА за офіційним валютним курсом, що діє на день подання заяви про намір придбання, набуття в інший спосіб у власність, отримання в управління (користування) часток (акцій, паїв). У разі придбання, набуття в інший спосіб у власність або от­римання в управління (користування) безпосередньо або опосеред­ковано, одноразово або за кілька разів часток (акцій, паїв), що забез­печує досягнення або перевищення 10 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного господарюючого суб’єкта за наведе­них вище вартісних показників, покупець зобов’язаний у місячний термін повідомити про це придбання Антимонопольний комітет або його органи.

У разі безпосереднього або опосередкованого придбання активів (майна) у вигляді цілісного майнового комплексу господарюючо­го суб’єкта чи структурного підрозділу господарюючого суб’єкта, набуття в інший спосіб права власності або користування актива­ми у вигляді цілісного майнового комплексу господарюючого суб’єкта чи структурного підрозділу господарюючого суб’єкта, в тому числі ліквідованого, отримання в управління (користування), передачі в оренду зазначених активів (майна), якщо сумарна вар­тість активів (майна), що придбаваються, набуваються в інший спо­сіб у власність (користування), отримуються в управління (користу­вання), передаються в оренду, перевищується сума грошового екві­валента, що дорівнює 600 тис. дол. СІЛА за офіційним валютним курсом, що діє на день подання заяви, потрібна згода Антимоно- польного комітету.

Особливості щодо антимонопольного регулювання мають установчі документи, на основі яких створюються господарські товариства. Насамперед зміни, пов’язані із зміною предмета і цілей діяльності, порядку розподілу прибутків і збитків, складу та компетенції орга­ну управління, порядку прийняття органом управління рішень, або інші зміни, що посилюють узгодженість дій на ринку засновників (учасників) господарського товариства чи об’єднання підприємств, або призводять в інший спосіб до погіршення умов конкуренції між засновниками (учасниками), слід погоджувати з Антимонопольним комітетом або його органами.

Крім того, існує положення, що у разі призначення (обрання) однієї особи на одну з передбачених нижче посад, а саме керівника, заступ­ника керівника, головного бухгалтера, члена спостережної ради чи виконавчого, контролюючого органів одночасно у двох або більше конкуруючих між собою господарюючих суб’єктів, якщо сумарна вартість активів цих суб’єктів за останній фінансовий рік переви­щує суму грошового еквівалента, що дорівнює 6 млн дол. США, орган (особа), що прийняв рішення про призначення (обрання), зобов’яза­ний повідомити про це у місячний термін Антимонопольний комі­тет або його органи. Як бачимо, права комітету досить широкі, хоча монополізація в корпоративному секторі залишається високою.