5.3.3. Уповноважені особи в структурі управління державними корпоративними правами

Важливою ланкою механізму управління державними підпри­ємствами та державними пакетами акцій є призначення уповнова­жених осіб. Так, Кабінет Міністрів України може делегувати повно­важення з управління об’єктами державної власності міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, об’єднанням підприємств, організаціям (далі — органи, уповноважені управляти об’єктами державної власності). Уповноваженими особами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які здійснюють управління акціями, частками, паями, що належать державі. Уповноважена особа може здійснювати управління державними корпоративними правами од­ного або кількох товариств.

Органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати управління державними корпоративними правами, визначають представника, відповідального за управління державними корпоративними права­ми, з числа працівників їх центральних апаратів або підвідомчих їм органів.

Контроль за діяльністю своїх представників відповідні органи виконавчої влади здійснюють через прийняття від них звітів про результати їх діяльності та діяльності акціонерного товариства. Органи виконавчої влади проводять аналіз діяльності товариства й ефективності виконання функцій представником, готують пропозиції щодо подальшого функціонування товариства й умов управління та інформують вищестоящі органи.

Призначення уповноважених осіб відбувається за конкурсом. Переможцем конкурсу визнається особа, яка запропонувала най­кращі умови здійснення управління державними корпоративними правами або за однакових умов попросила меншу винагороду за виконання таких функцій. Передавання функцій на управління здійснюється після укладання договору між органом виконавчої влади, який отримав повноваження з управління відповідними дер­жавними корпоративними правами, та уповноваженою особою, яка бере на себе зобов’язання здійснювати від імені цього органу управ­ління державними корпоративними правами.

У договорах регламентується багато аспектів діяльності уповно­важених осіб. Проте з економічного погляду найважливішими є напрями діяльності: дотримання статуту товариства, фінансово-еко­номічні результати діяльності підприємства, ефективність викорис­тання і збереження його майна, зобов’язання з погашення заборго­ваності підприємства в цілому, зокрема з виплати заробітної плати, здійснення платежів до бюджету та відрахувань до пенсійного фон­ду, реалізація інвестиційної, технічної та цінової політики, забезпе­чення виробництва конкурентоспроможної продукції, виконання робіт, надання послуг, створення товариством дочірніх підприємств, філій та представництв, умови його реорганізації та ліквідації, його емісійна діяльність, укладання кредитних договорів, договорів зас­тави та оренди його майна, виконання колективних договорів і га­лузевих угод, укладання установчих договорів про створення інших господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями та ін.

Обсяг і зміст діяльності залежить від величини державних кор­поративних прав, що передаються в управління уповноваженій особі. Вони можуть бути більш-менш конкретними. Не можна не побачи­ти слабких сторін, що є у механізмі призначення уповноважених осіб. Так, пропозиції щодо передавання повноважень з управління державними корпоративними правами надаються керівним орга­нам органами виконавчої влади більш низького підпорядкування. У пропозиціях, як правило, зазначаються назва державних корпора­тивних прав, термін, на який пропонується передавання в управлін­ня державних корпоративних прав, розмір державних корпоратив­них прав у відсотковому та грошовому вираженні, юридична адреса товариства, в статутному фонді якого перебувають ці державні кор­поративні права, пропозиції щодо умов та завдань з управління дер­жавними корпоративними правами.

Однак практика свідчить, що в управління органи виконавчої влади, особливо на місцях, прагнуть узяти насамперед міцні підприє­мства і не звертають увагу на слабкі. Це потребує додаткової роботи центральних органів з управління державними корпоративними правами.

Сьогодні проводиться робота, спрямована на створення чіткої та відлагодженої схеми управління державним майном, основне місце в якій буде відведено системі звітності та обліку роботи уповнова­жених осіб. За результатами останньої мають бути зроблені виснов­ки щодо доцільності такої роботи і в разі отримання негативних показників угоду з уповноваженою особою буде розірвано. У світовій практиці інституція уповноважених осіб має ефективну систему сти­мулювання. До такої системи, наприклад, належить право на прид­бання державного пакета акцій через вкладення інвестицій за пільго­вою ціною, переважне право придбання при вторинній емісії акцій. Такий підхід у першу чергу стосується інвесторів, які довели ефективність свого управління і зацікавлені у придбанні акцій підприємства, де вони управляли державними пакетами цінних па­перів.