7.1.1. Основи управління цінними паперами на первинному і вторинному ринках

Управління рухом акцій здійснюється з моментів випуску (емісії) акцій певним акціонерним товариством. Існує два основних напря­ми управління випуском акцій: розміщення при первинній емісії та розміщення при додатковому випуску акцій у разі збільшення статутного фонду. Первинним ринком вважаються купівля-про- даж цінних паперів перших випусків, вторинним — такі самі дії з існуючими (зареєстрованими) цінними паперами. Відповідно кор­поративне управління рухом акцій має дві стадії — при первинно­му розміщенні і при подальшій підтримці та створенні умов зростан­ня їх ринкової вартості.

Від правильності та ефективності управління первинним розмі­щенням акцій багато в чому залежить подальше існування і діяль­ність акціонерного товариства. Річ у тім, що бажання засновників здійснити розміщення акцій аж ніяк не означає автоматичного ви­рішення цього питання, оскільки остаточне рішення про придбання акцій приймають тільки інвестори. Як буде здійснена підготовча робота й організація випуску, так і пройде підписка на акції. Для емітента позитивні моменти пов’язані з тим, що при вдалому пер­винному розміщенні акцій емітент отримує інвестиції, які можна використати на формування виробничого потенціалу, при додатко­вому випуску акцій залучені кошти можна направити на модерні­зацію та розвиток виробництва. Попит на випущені цінні папери приносить компанії певні рекламні переваги, надійність у конку­рентній боротьбі.

Від належного управління додатковим і первинним випуском цінних паперів залежить також можливість збереження контролю за власністю та відповідна гнучкість в управлінні акціонерними товариствами. При невдалій реалізації акцій їх значна частина може перейти в руки осіб, які мають свої інтереси, що можуть не збігати­ся з інтересами більшості власників товариства.

Для здійснення первинного розміщення акцій, як правило, укла­дається угода з дилерами, які займаються продажем таких акцій інвесторам. Умови взаємодії емітентів та продавців визначаються угодами між ними. Така діяльність зветься андеррайтингом і озна­чає собою, як правило, розміщення фінансовими посередниками но­вих випусків цінних паперів. Існує також можливість первинного продажу акцій самим емітентом, однак це покладає на засновників значні турботи по здійсненню всього комплексу робіт по органі­зації підписки. При первинному поширенні надійність цих акцій забезпечується так званим принципом повного пред’явлення, тоб­то розкриття всієї інформації емітентом, який виходить на первин­ний ринок цінних паперів.

На вторинні ринки акції потрапляють після їх первинного розмі­щення іноді досить складними шляхами. Вони можуть реалізува­тись дрібними власниками-акціонерами з дотриманням або без до­тримання вимог законодавства, ними торгують і крупні дилери у позабіржовому обігу. Найбільш корпорації намагаються управляти рухом своїх акцій через посередництво фондових бірж.

Рішення про випуск акцій в обіг залежить не тільки від заснов­ників та учасників створення господарських товариств. Діяльність корпорації і її цінні папери мають відповідати певним законодавчо визначеним вимогам для первинного розміщення акцій.