Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.2.2. Організаційні засади функціонування фондової біржі

Відповідно до чинних в Україні нормативних документів фондо­ва біржа являє собою акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність згідно із статутом і правилами фондо­вої біржі.

Фондова біржа може бути створена не менш як 20 засновника­ми — торгівцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснен­ня комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах за умови, що вони зроблять до статутного фонду визначені чинним законо­давством внески.

Фондова біржа — організація, яка створюється без мети отри­мання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів і їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

В установчих документах фондової біржі, закладено певні особ­ливості. Так, поряд із загальними вимогами, які було викладено в цьому посібнику, в статуті фондової біржі визначаються:

а) умови та порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі;

б) права й обов’язки членів фондової біржі;

в) організаційна структура фондової біржі;

г) порядок та умови відвідування фондової біржі;

д) порядок та умови застосування санкцій, встановлених фондо­вою біржею.

Важливим моментом, який має обов’язково враховуватись як менеджментом біржі, так і торгівцями цінними паперами, є регла­ментовані правила фондової біржі, що передбачають:

а) види угод, які укладаються на фондовій біржі;

б) порядок торгівлі на фондовій біржі;

в) умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

г) умови і порядок підписку на цінні папери, що котируються на фондовій біржі;

д) порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації;

е) перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі;

є) обов’язки членів фондової біржі щодо ведення обліку та інфор­мації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, поря­док їх діяльності;

ж) систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

з) види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них;

и) правила ведення розрахунків на фондовій біржі;

і) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

Існують особливі умови припинення діяльності фондової біржі. Так, діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли чис­ло її членів стало менш як 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом 6 міс.

У сучасних умовах фондові біржі України мають вирішувати такі завдання: 1) збільшення кількості і розширення номенклатури цінних паперів, які котируються на фондових біржах, розширення торгівлі похідними цінних паперів; 2) удосконалення нормативної бази функціонування фондового ринку, розвиток системи підго­товки кадрів для фондової діяльності, розвиток інформаційного забезпечення учасників корпоративного сектору; 3) підвищення координаційної роботи всіх фондових бірж України, об’єднання їх зусиль для відлагодження торгів, їх модернізації і переходу на су­часний електронний обіг.

Важливим моментом для поліпшення управління рухом акцій на фондовій біржі має стати формування українського індексу цінних паперів через котирування на одній із провідних бірж (мож­ливо, такою стане Українська фондова біржа) акцій 50—60 вели­ких підприємств загальнонаціонального значення. В сучасних умовах в різних країнах застосовують такі фондові індекси; Бо\у

Jones, Standard & Poor s 500, NASDAG Composite (США), FTSE 100 (Великобританія), NIKKEI (Японія), TSE 300 Composite Index (Ка­нада), CAC 40 (Франція), DAX (ФРН). В Україні зараз існують індек­си, наприклад, ПФТС-індекс, ProU-50, КАС-20, WOOD 15 та ін., проте вони більш відомі в колах аналітиків фондового ринку, а не всім інвесторам.

З метою здійснення державного контролю державною комісією з цінних паперів та фондового ринку призначаються державні пред­ставники на фондових біржах. Вони уповноважені здійснювати кон­троль за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі та мають право брати участь у роботі керівних органів фондових бірж. Зупиняти діяльність фондової біржі в разі порушення нею статутної діяльності і вимагати приведення її відповідно до статуту та правил фондової біржі уповноважена Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

У корпоративному управлінні руху акцій його суб’єктів насампе­ред хвилює надійність цінних паперів і підтримання їх належної ліквідності. Тому значна частина менеджерів корпорацій звертається за допомогою до фахівців фондових бірж. Найстаріша за новітню історію України Українська фондова біржа свої перші торги здійсни­ла 6 лютого 1992 p.,причому в основному пропонувались акції за­сновників біржі. Щоправда, деякі з них потім збанкрутували — банки “Інко”, “Градобанк”, “Перкомбанк”. Крім того, на цих пер­ших торгах пропонувались кредитні ресурси. На біржі почав вико­ристовуватись лістинг, який дав змогу включати до біржових реєстрів та біржових бюлетенів цінні папери акціонерних товариств. На­прикінці 1993 р. у лістингу перебувало 14 емітентів, 9 з яких — банки, 1994 р. — 35. За підсумками 1995 р. до котирування на біржі було допущено цінні папери 122 емітентів, у грудні 1996 р. таких підприємств було вже 439, а в 1997 р. — 980. Таке зростан­ня було досягнуте за рахунок розширення участі Української фон­дової біржі в приватизаційних процесах і переважання в лістингу корпоративних цінних паперів. За 1997 р. до котирування були допущені акції 713 приватизованих підприємств, що становило близько 73 відсотків загальної кількості емітентів, що перебували в лістингу. Крім того, фондові біржі мають достатні технічні мож­ливості забезпечити зростаючі потреби інвесторів. Наприклад, діюча система електронного обігу на Українській фондовій біржі може котирувати цінні папери 1500 емітентів і здійснювати щодня до 15 тис. операцій.

Не зовсім вдалими для діяльності фондових бірж України були 1998—2000 pp., оскільки ряд зовнішньоекономічних і політичних чинників істотно знизили привабливість інвестиційного поля і спо­стерігався спад фондової діяльності.