Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8.1.2. Види фінансового посередництва

Світова практика вказує на існування кількох основних видів фінансових посередників, до яких відносять фінансових брокерів (посередників), торгівців цінними паперами (дилери), інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, інвестиційних консультантів, довірчі товариства.

Фінансове посередництво в Україні регулюється державними орга­нами, має певну законодавчо-нормативну базу своєї діяльності і роз­вивається, створюючи тим самим один із елементів зовнішньої сфе­ри корпоративного управління. Важливим моментом при цьому є те, що фінансовими посередниками згідно з діючою нормативною базою можуть виступати як громадяни, так і юридичні особи, в тому числі громадяни України й особи з іноземним громадянством.

Для України характерною формою фінансового посередництва є так звані торгівці цінними паперами, які обслуговують рух цінних паперів корпоративних підприємств. Такі фінансові посередники здійснюють діяльність по випуску та обігу цінних паперів, якою визнається посередницька діяльність по випуску та обігу цінних паперів, що здійснюється банками, а також акціонерними товари­ствами, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно імен­них акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.

В Україні торгівці цінними паперами мають право здійснювати такі види діяльності по випуску та обігу цінних паперів:

а) діяльність по випуску цінних паперів;

б) комісійну діяльність по цінних паперах;

в) комерційну діяльність по цінних паперах.

Діяльністю з випуску цінних паперів визнається виконання торгівцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов’язків щодо організації підписки на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торгівець цінними папе­рами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов’язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери.

Комісійною діяльністю з цінних паперів визнається купівля- продаж цінних паперів, що здійснюється торгівцем цінними папе­рами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.

Комерційною діяльністю по цінних паперах визнається купів- ля-продаж цінних паперів, що здійснюється торгівцем цінними па­перами від свого імені та за свій рахунок.

Крім названих фінансових посередників в умовах приватизацій­ного процесу в Україні існували і деякі специфічні форми фінансо­вого посередництва, до яких з певною часткою умовності можна віднести товариства покупців. Водночас при цьому вони мали суттєві відмінності, оскільки не отримували ліцензії на проведення посе­редницьких операцій з інвестиційними ресурсами, майже не залу­чали кошти сторонніх інвесторів при здійсненні приватизаційних операцій. Крім того, деякі форми фінансового посередництва в су­часних умовах тісно переплетені і взаємодоповнюють одне одного. Наприклад, у реальному житті функції фінансових брокерів най­частіше виконують довірчі товариства, функції дилерів та інвести­ційних консультантів — інвестиційні фонди та інвестиційні ком­панії.

Так, при здійсненні виключної діяльності з випуску та обігу цін­них паперів допускається здійснення окремих видів діяльності, по­в’язаних з обігом цінних паперів, насамперед діяльності з надання консультацій власникам цінних паперів. Уже приватизовані підприємства отримують в сучасних умовах від інвестиційних ком­паній послуги по так званому “постприватизаційному менеджмен­ту”, який включає значно ширші завдання, ніж інвестиційна діяльність. Наприклад, такий вид участі в корпоративному управ­лінні, як економічне консультування, за наявності сильної групи аналітиків у фінансового посередника включає визначення стратегії діяльності підприємства, перебудову менеджменту, визначення потенціальних інвесторів тощо.

Такий напрям діяльності з ряду важливих причин практично не розвивається в сучасних умовах. Безпосередньо консультування з питань інвестицій передбачає обгрунтування і розробку інвестицій­них проектів та відповідних бізнес-планів, аналіз і розробку мож­ливостей випусків нових цінних паперів, оцінку ризиків і розроб­ку управління портфелями акцій для акціонерних товариств. Про­екти, що стосуються корпоративного управління, розроблені за уча­стю фахівців консалтингових фірм, мають повністю відповідати світо­вим стандартам. При цьому потрібні знання експертів-аналітиків з питань макроекономіки, міжнародного, фінансового, податкового, век­сельного, патентного прав, проведення досконалого бухгалтерського обліку та аудиту, менеджменту й маркетингу. Сьогодні відчуваєть­ся як брак фахівців необхідного рівня, так і обмежені фінансові можливості переважної більшості підприємств оплатити високо­якісну роботу.