11.2.2. Внутрішній трудовий розпорядок

Внутрішньокорпоративна система управління господарською діяльністю передбачає чітку організацію використання трудових та матеріальних ресурсів, що, в свою чергу, повинно знайти втілення в /додаткових документах, які регулюють поведінку особи на робочо­му місці, вимоги до поведінки працівника під час виробничих про­цесів. Тому положення про персонал та кодекс поведінки члена пер­соналу акціонерного товариства корисно доповнити правилами внут­рішнього трудового розпорядку. Затвердження такого внутрішньо­го документа дає змогу більш ефективно управляти кадровим потенціалом підприємства, більш оптимально застосовувати заохо­чення і стягнення, які регулюються іншими положеннями.

Прийняття правил внутрішнього трудового розпорядку має за мету сприяти вихованню робітників і службовців у дусі сумлінного відношення до праці, подальшому зміцненню трудової дисципліни, раціональному використанню робочого часу, високій якості робіт, підвищенню продуктивності праці та ефективності функціонуван­ня корпорації.

Особлива увага при розробці правил внутрішнього трудового роз­порядку приділяється зобов’язанням працівників і адміністрації, які розробляються і приймаються для того, щоб було чітке юридичне оформлення їх стосунків. Такі пункти обов’язково вводяться, якщо не прийняте окремо положення про персонал. У цьому разі заклада­ють норми про те, що від працівників, як правило, вимагається пра­цювати чесно і сумлінно, дотримуватися дисципліни праці — основи порядку на виробництві, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконува­ти трудові обов’язки, підвищувати продуктивність праці, своєчасно і ретельно виконувати роботи по нарядах і завданнях, поліпшувати якість роботи і продукції, що випускається, не припускатися упу­щень і браку в роботі, дотримуватися технологічної дисципліни.

Крім цих пунктів часто закладаються обов’язкові вимоги щодо охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони, передбачені відповідними правилами й інструкціями, та інші обов’язкові пункти для оптимізації роботи. Можуть прийматися окремі пункти, які стосуються поведінки на робочих місцях посадових осіб корпорації.

Крім вимог до працівників у положення про трудовий розпоря­док вводяться чітко визначені обов’язки. Як правило, обов’язки адміністрації зводяться в цілому до такого:

— правильно організувати роботу робітників і службовців, щоб кожен працював за своєю спеціальністю і кваліфікацією, мав закр­іплене за ним робоче місце, своєчасно до початку отримуваної робо­ти був ознайомлений з поставленим завданням і забезпечений ро­ботою протягом усього робочого дня;

— забезпечити здоров’я і безпечні умови праці, справний стан інструменту, машин, верстатів та іншого обладнання, а також норма­тивні запаси сировини, матеріалів та інших ресурсів, необхідних для безперервної і ритмічної роботи;

— створювати умови для зростання продуктивності праці через впровадження новітніх досягнень науки, техніки та наукової органі­зації праці, всебічно розвивати й удосконалювати форми організації та стимулювання праці, здійснювати заходи, спрямовані на підви­щення ефективності діяльності відділів, організувати вивчення, по­ширення і застосування передових прийомів та методів праці;

— своєчасно доводити до виробничих підрозділів програмні зав­дання, забезпечити їх виконання з найменшими витратами трудо­вих, матеріальних і фінансових ресурсів.

Адміністрація повинна також неухильно дотримуватися законо­давства про працю і правил охорони праці, вживати необхідних за­ходів щодо профілактики виробничого травматизму, професійних та інших захворювань робітників і службовців у випадках, передба­чених законодавством, своєчасно надавати пільги та компенсації у зв’язку з шкідливими умовами праці (скорочений робочий день, додаткові відпустки, лікувально-профілактичне харчування та ін.) і здійснювати інші заходи соціального характеру.

У положенні про внутрішній трудовий розпорядок визначаєть­ся робочий час і його використання, пр опускний режим на підприємстві, табельний облік. Якщо не розроблено спеціальні положення, то в таких правилах іноді визначають також і методи заохочення за успіхи в роботі. Досить грунтовно проробляється розділ про відповідальність за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.