12.1.1. Необхідність антикризового управління

Сьогодні багато підприємств України, в тому числі створених акціонерних товариств, перебувають в кризовому або передкризово­му стані. Тому система антикризового управління передбачає їх фінансово-виробниче оздоровлення і розвиток в оптимальному ре­жимі. Крім того, навіть при усталеному функціонуванні економіки майже всі підприємства мають вживати заходи, спрямовані на запо­бігання різкому погіршенню економічних показників діяльності підприємства. Тому аналіз має проводитись практично постійно з метою виявлення больових пунктів і наступного оперативного втручання.

Термін “антикризове корпоративне управління” насамперед сто­сується господарських товариств корпоративного типу, проте може застосовуватись для підприємств усіх форм власності — держав­них, колективних та приватних. Антикризове управління розгля­дається незалежно від величини підприємств та галузевої належ­ності, оскільки для такого управління є загальні базові чинники, які можна застосовувати в усіх випадках.

Відмінності антикризового управління для державних підпри­ємств і для корпоративних структур є, але не настільки суттєві. Вони полягають у можливостях державного інвестування для пер­ших і більш оперативного прийняття ними радикальних рішень. Слід погодитися, що, наприклад, зміни керівництва через розпоряд­ження вищого органу управління в державному секторі можуть бути здійснені швидше, ніж очікування рішень загальних зборів в акціонерних товариствах. З одного боку, недосконалість регуля­торної бази досить часто робить прийняття рішень у корпоратив­них структурах досить громіздким, оскільки не зовсім структуро- вані відносини ради акціонерного товариства, його правління та загальних зборів. З другого боку, відносна (порівняно з державним сектором) втрата прямого управління призводить до превалюван­ня особистих інтересів менеджерів у корпораціях над інтересами усієї фірми, що часто стримує вихід з кризового стану таких під­приємств.

Для багатьох корпорацій характерною є наявність цінних паперів і їх функціонування на вторинному ринку в цілому, хоча і не завж­ди, проте відображує реальний економічний стан підприємства. Тому антикризове управління у відкритих акціонерних товариствах має включати систему заходів, спрямованих на вдосконалення руху цін­них паперів — акцій, облігацій, опціонів.

Отже, антикризове управління застосовується залежно від органі­заційно-економічної форми підприємства, належності його до кор­поративного чи некорпоративного сектору, конкретного економіч­ного стану підприємства. При усіх особливостях проведення анти- кризових заходів потрібно враховувати, що на глибину і масштабність заходів впливає ряд чинників, серед яких основними є структура власності, підготовленість менеджменту і його зацікавленість у про­веденні антикризових дій.